Українські воїни твердо тримають оборону. І хоча російські війська продовжують поливати передову з протитанкових ракетних комплексів, автоматичних гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї, наші воїни не відступають. Але чи не щодня Небесне воїнство поповнюється новоприбулими - Героями, ім'я яких навіки вкарбується у книгу пам'яті українського народу.

Часом як причеплять до когось ярлики-наклейки, так вони й супроводжують людину все публічне життя. А по життю й поготів. Живих свідків звитяг того, про кого сформувалися ті чи інші усталені уявлення, лишається дедалі менше. Опублікованих у загальнодоступних джерелах документів також.

Молоді, зовсім юні, статечні, іноді геть поважного віку - Воїни відходять у вічність. У боротьбі з російськими окупантами загинули тисячі бійців. Загинули гідно, як справжні воїни. Їхні імена вже вписані у Книгу пам'яті українського народу. Навічно.

За останні півроку від нас пішли троє титанів українства: Іван Драч (81 рік), Мирослав Попович (87 років), Левко Лук'яненко (89 років). Ми зупинимося на долі кожного з них, на тому, що у них вийшло зробити, а що - ні. На тому, що їм допомагало, а що заважало.

Тернистий шлях свідомих українців від Запоріжжя й Полтавщини до Варшави й Сіднея.

У 19 років їм ще б тільки жити. У такому віці юнаки починають самостійно пізнавати світ, вилітають з-під маминого крила. Весь світ відкритий перед ними - бери його руками, завойовуй і перемагай. Кохай і живи. Але не тоді, коли війна. Коли війна, чоловіки беруть до рук зброю і йдуть у бій. Бо зайдам - не місце на українській землі. І байдуже, що чоловікові іноді - лише 19. Війна, та, котру не чекали, робить з юнаків справжніх бійців. Іноді - Героїв. І як болить, коли вже - посмертно...

Допоки в Росії, країні-загарбниці, триває футбол на крові, її війська продовжують поливати вогнем українські позиції. Травень і червень цього року були рекордними за кількістю загиблих. У боях за Україну загинули 16 військових, з них четверо - 28 червня. Українські бійці гідно тримають оборону. Лави ворога рідіють. Але оборона рідної землі дається дорогою ціною. Це і є справжня ціна волі. Ціна права йти власним шляхом, незалежним від Росії.

Нехай з Богом спочиває. Він заслужив перед Господом дожити майже до 90 років. Ніхто, включно з Левком, не міг того сподіватися. Він завжди, особливо в молоді роки, був на межі життя і смерті.

Ще якихось 100 років тому для вивчення механізму щеплень, над якими зараз так палко сперечаються, дослідникам-ентузіастам доводилося перевіряти дію вакцини на собі. Уявіть собі, їм після таких перевірок теорії практикою вдавалося не тільки вижити, а й продовжувати свою діяльність! Хто з сучасних політиків таке наважиться повторити?

19 червня на 81-му році життя відійшов від нас видатний український поет, перший голова Народного Руху, Герой України Іван Драч.

30 квітня офіційно завершилася антитерористична операція на Донбасі. Й одразу ж стартувала Операція об'єднаних сил. Але як би війну не називали, вона залишається війною. І ворог - один. Росія. Це вона фінансує бойовиків. Це вона відряджає на Донбас регулярну армію. З кожним місяцем, з кожним днем через дії Володимира Путіна та його посіпак гинуть дедалі більше бійців та мирних мешканців - українців. І кров кожного українського бійця, кожного мирного мешканця України - на руках РФ.

Господь Бог дає людині життя і посилає її у цей світ для того, щоби людина по можливості робила добро. Разом з дарунком життя та талантами Господь дає також труднощі і випробування, але Господь знає, скільки людина зможе подолати.