Моя мама за фахом юрист і День Конституції усе життя був для неї професійним святом. З дитинства пам'ятаю урочистий настрій цього дня, пафос теле-радіопередач та ту атмосферу святковості, яку усіма силами (і не без ефекту) створювала держава, з самого ранку переконуючи громадян, що Конституція держави є непохитною скелею у їх бурхливому житейському морі, що вона надійно захищає права трудової людини і ми всі маємо нею пишатися. Держава була радянською, Конституція - комуністичною, права вона більше декларувала, ніж захищала, але День Конституції завжди відзначала урочисто та пишно, прагнучи сформувати у народу шану до цього свята і усього, що за ним стоїть.

28 червня Україна офіційно відзначила свій День Конституції. Взагалі-то, подібне свято, дійсно, має бути одним з головних у державі, яка себе поважає і народ до того привчає. І відзначатися відповідно - яскраво, активно, з настроєм - як з боку держави, так і з боку народу. Але Україна провела його, як завжди, мляво, невиразно, а народ фактично проігнорував, бо не відчув святковості цього дня. А як же його, скажіть, відчути, коли щодня пересічний українець чує з усіх теле-радіорупорів, що Конституцію України потрібно переписувати, краяти, доточувати, а то й взагалі міняти. Як можна поважати щось недосконале, тимчасове, приречене на заміну? А що саме такою є наша Конституція, народу навіювали ледь не з моменту її прийняття у 1996 році, а, особливо, з часу внесення змін до неї у 2004 році. І досягли у цьому сумнівного «успіху» - встигли внести і у вуха, і у мізки громадян уявлення про недолугість Основного Закону країни.

Розмова з головою Української Світової Кооперативної Ради Богданом Кекішем

На початку червня на Східному узбережжі США проходила XXVII Конференції Централі Українських Кооператив Америки. У її роботі брав участь голова Української Світової Кооперативної Ради доктор Богдан Кекіш. Отож скориставшись нагодою я попросив доктора Кекіша розповісти про життя української кооперативної родини в діаспорі.

(Оглядаючись на пройдене і вдивляючись у майбутнє)

Олександер Володимирович Шугай народився 15 вересня 1940 року в м. Ромни Сумської області. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка та міжнародні курси славістів при Братиславському університеті (Словаччина).

Розмова з Андрієм Кокотюхою, письменником

Андрій Кокотюха - сучасний український письменник, що заімпонував своїм читачам умінням дивувати різноманітними стильовими спрямуваннями та водночас - дотриманням власного репортерського, насиченого мовними штампами і часом дуже відвертого. Про українське кіно, письменство та культуру загалом ішлося в розмові з письменником.

Під цим гаслом проходив однотижневий захід, організований Українським Католицьким Університетом

"Подбай про ближнього!" - це гасло першого Екуменічного Соціального Тижня, який відбувався у Львові 9 - 15 червня цього року. До його насиченої програми входили семінари та форум для релігійних і громадських організацій, які є заанґажовані у соціальні проекти, наукова конференція про український кооперативний рух, концерти, виставки, конкурси та інші культурні заходи.