Дитячі вірші різних авторів в перекладі Марії Пригари

Корній Чуковський
ТАРГАНИСЬКО
 ЧАСТИНА ПЕРША
Їхали ведмеді
На велосипеді,
А за ними вслід
Задки їхав кіт.

З рештою, в моєму житті бували випадки і страшніші, ніж зустріч з вовками.

Одного разу погнався за мною скажений собака.

Я чимдуж подався від нього навтіки.

Але на плечах у мене була важка шуба, яка заважала мені бігти.

Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:

- Бабусю! Спекла б ти колобок!

- Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?

- От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.

Еге ж, багато траплялося зі мною усяких дивних пригод!

Пробираюсь я одного разу крізь гущину дрімучого лісу й бачу: біжить дике порося, зовсім ще невеличке, а за поросям - превелика свиня.

Я вистрелив, але, на жаль, схибив.

Було у одного царя три сини - два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже:

- Вибирайте собі коней з табунів яких завгодно і їдьте куди хочете.

От пригнали ті табуни; почали вони вибирати.

А втім, зі мною бували й кумедніші випадки. Якось я пробув на полюванні цілий день і надвечір натрапив у глухому лісі на чимале озеро, яке аж кишіло дикими качками.

Зроду-віку не бачив я такої сили качок!

На жаль, у мене не лишилося жодної кулі.

Українська народна казка

Був собі один чоловік, мав шестеро синів та одну дочку. Пішли вони в поле орати і наказали, щоб сестра винесла їм обід. Вона каже.

- А де ж ви будете орати? Я не знаю.

Вони кажуть.

- Ми будемо тягти скибу від дому аж до тії ниви, де будемо орати,- то ти за тією борозною і йди.

Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:

- Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!