Україна перебуває в центрі цивілізаційного поєдинку між Сходом та Заходом, будучи як його детонатором, так і об’єктом. Від її вибору залежить майбутнє цілої Європи.

У трагедії Есхіла «Перси» володарка Східного світу Атосса, друга дружина Дарія і мати Ксеркса, здивовано розпитує хор про Грецький світ після того, як поблизу острова Саламін об’єднаний флот еллінських полісів завдав нищівної поразки її співвітчизникам.

ПАВЛО ГАЙ-НИЖНИК:
НІМЕЦЬКЕ ОКУПАЦІЙНЕ КОМАНДУВАННЯ ДОСИТЬ УСПІШНО КОНСТРУЮВАЛО В УКРАЇНІ КЕРОВАНУ НЕСТАБІЛЬНІСТЬ ТА РЕГУЛЬОВАНИЙ ХАОС, А ПІДГОТОВКА ПОВАЛЕННЯ СКОРОПАДСЬКОГО ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ ЗА ДИВНОГО СПРИЯННЯ НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК

Світлої пам’яті Ольга Кузьмович залишила для нащадків свої спогади, які варті найкращих скарбів світу. Галичанка не нитками, а словами виткала незабутні українські полотна.

Далебі, дивними іноді виглядають наші сьогоденні «жаркі» суперечки про європейський вибір України, його сенс, переваги та близькі й віддалені наслідки! Справа в тому, що десь п’ять-шість століть тому (а якщо брати часи Київської Русі, то й десять віків тому) кращі, найдалекоглядніші, наймудріші представники нашої національної еліти — державотворці, інтелектуали, військові діячі — цей вибір уже зробили.

Степан Бакунець із села Кураша Дубровицького району на Рівенщині вже більш як півстоліття живе під чужим ім’ям. Він бачив, як створювалася УПА, та втік від примусового вивезення в Німеччину. А нещодавно 89­річного чоловіка викликали на допит до районної прокуратури у кримінальній справі, порушеній за фактом злочинів проти польського народу. Пан Степан у ній проходив як свідок.

...Вдосвіта шведи побачили перед собою козацький флот. Шведські фрегати відкрили вогонь, але ядра не влучали. Відчайдушною атакою козаки вдерлися на палубу і після абордажного бою захопили корабель.

Перша третина XVII сторіччя позначилася для Речі Посполитої, однієї з найбільших держав тогочасної Європи, цілою низкою війн зі Швецією за володіння південно-східним узбережжям Балтійського моря.

«Малоруссы, малороссы (иногда называемые южноруссами), представители одной из трех восточнославянских народностей, вместе именуемых русскими» – так починається стаття про українців в одній із найпопулярніших у Російській імперії багатотомних енциклопедій, що в короткий період часу з 1900-го по 1909 р. витримала чотири стереотипних видання і п’яте – з додатковими двома томами.

Наприкінці липня в Коростені, на «Красній гірці», почала свою роботу археологічна експедиція, до складу якої входять науковці й студенти-історики Житомирського держуніверситету.

В перший же день було знайдено дві поясні бляшки й намистину часів Київської Русі. Щоб довідатися детальніше про знахідки та мету розкопок, говоримо з керівником експедиції, кандидатом історичних наук Андрієм Петраускасом.

Стецівка – село, яке знаходиться на межі Черкаської на Кіровоградської областей. Тут археологи свого часу виявили два поселення черняхівської культури й десять курганів скіфсько-сарматської доби.

Тобто, ця місцина була заселена з давніх-давен. Відомо, що на початку ХVІІ століття запорозькі козаки Стеценко, Шамрай, Зачоса та Мамчан будували тут свої хутори-зимівники. Чи не найбільшим був хутір Стеценка.

Відомий український правозахисник Валентин Мороз зазначав: «...Взагалі – національне почуття і національні майбутні події – це щось таке, що найменше піддається прогнозуванню. Національне все в підсвідомості. Те, що ми маємо зверху, реалізується в соціальній площині, в площині буденного життя, яке ми вже сприймаємо не як національне, як щось таке, що не є національним фактором. Тому завжди найбільші несподіванки є саме у вибуху національності...

Українці були добрими солдатами під час Холодної війни. Американське суспільство було менше готовим до початку Третьої світової війни, аніж радянське. А порівняти культурне й економічне життя у США та СРСР можна за допомогою симфонічних оркестрів та холодильників. Такого висновку дійшли учасники розмови «Що сталось після 9 травня 1945 р.?», історики Андрій Козицький та Микола Посівнич.

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Наближення сімдесятих роковин трагедії польсько-українського конфлікту на Волині інтенсифікує не стільки історичні, скільки політичні дискусії.