 |
Рубрики
|
 |
Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)
|
 |
Ваша точка зору
|
|
| Гобелени – не просто мистецький твір – це частина душі художника, переплетені нитками його думки, мрії, радощі, переживання |
09/19/2012
номер #2012-38 |
|
|
| Театральні жоржини з України в Чикаго. «Солодка Даруся» |
09/28/2011
номер #2011-39 |
|
Корпорація «Міст» із Канади, фірма «Міст – Карпати» з Америки запросили у стиглу заокеанську осінь театральну трупу Івано-Франківського академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка. Найкращою квіткою серед театральних жоржин була вистава «Солодка Даруся».
Прикарпатський театр був заснований у 1939 році.
|
|
|
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує!
(Тарас Шевченко).
Голос людини – це могутній засіб вираження духовного життя, настрою та почуттів, а оперне мистецтво давно довело свою спроможність зберігати і примножувати одвічні людські цінності.
|
| Виставка на відзначення 25-ї річниці Чорнобильської аварії |
05/18/2011
номер #2011-20 |
|
У Києві, в приміщенні музею сучасного мистецтва, з 19 квітня до 30 квітня, 2011 року, відбулася виставка художньої фотографії пані Люби Маркевич «Чорнобиль. Життя продовжується».
Пані Люба протягом 20-ти років відвідує Україну. Чорнобиль є однією з найважливіших тем, що спонукала її до відтворення даної теми у художній фотографії.
Так склалося, що мені випала нагода особисто відвідати в Києві цю виставку.
|
| Софійка Зєлик – майстриня-писанкарка із Нью-Йорку |
04/13/2011
номер #2011-15 |
|
Народилася Софійка в даунтауні Нью-Йорку в українській родині Лариси та Любомира Зєликів. Її мати родом з Бойківщини, батько – зі Львова.
Софійку та двох її сестер, Марту і Ксеню, батьки виховали в українському дусі, з прекрасним знанням рідної мови. Її сестри, в тій чи іншій мірі, працюють для української справи. А ось для Софійки народне мистецтво, писанкарство та кераміка стали професійним заняттям.
|
Після вишивки на яйці, мабуть, важко здивувати нашого читача. Але нам би хотілося продовжити тему про яйця. І хоча й далеко ще до Великодня, готуватися треба заздалегідь. Чому? Напевно, якщо ви надумаєте зробити ось таке пасхальне яйце, вам потрібно буде достатньо часу для його виготовлення.
Робота з таким крихким матеріалом, як яєчна шкаралупа, викликає у глядачів захоплення і здивування.
|
| Театр – це особливе мистецтво, яке примушує думати, співпереживати, радіти і плакати разом з акторами |
03/23/2011
номер #2011-12 |
|
Міжнародний день театру відзначається 27 березня щорічно, з 1962 року. А започаткований він був у Відні, на 9-му конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО.
В Україні традиційно з нагоди цього дня проводяться театральні фестивалі, нагороджуються художні колективи, театри демонструють свої кращі спектаклі.
|
Гуцули вірили, що доля світу залежить від писанок. Допоки триває звичай розмальовувати яйця, – світ буде існувати. Якщо з певних причин, цей звичай забувається, зло у формі жахливого змія, який назавжди прикутий до скелі, – захопить світ.
Щороку змій посилає своїх поплічників підрахувати, скільки писанок було створено.
|
| “Король говорить!” проти “Соціальної мережі”: два світи, дві різних повісті |
03/16/2011
номер #2011-11 |
|
Чи не здавалося вам, що деякі екземпляри сучасного кіно дещо дивні? А точніше - надто вже авторські? Мені теж.
У сучасному кіно сперечаються два підходи: один авторсько-незрозумілий, коли глядача змушують спостерігати, й іноді - за такими картинами, на які дивитися гидко.
|
Ми звикли бачити розпис на яйцях до свята Великодня. Нас уже не дивують, навіть картини, якими майстри розписують яєчну шкаралупу. Чого тільки не придумували митці. Ось згадайте яйця Фаберже.
Але сьогодні розмова піде про вишивку. Це дуже копітке заняття, яке вимагає від майстрині терпіння та уваги, працьовитості та наполегливості. Тут поспіх і нетерплячість тільки нашкодять.
|
| Феєрія пластики, музики, кольору від театру Віктюка: чотири тижні опісля |
02/23/2011
номер #2011-08 |
|
Коли ти переживаєш щось справді чудове, то залишається два варіанти для емоцій – або всім розповідати про цей надзвичайний досвід і тим самим викликати у когось заздрість, або мовчати і зберігати в собі приємні спогади, як спомин про особливу смакову palette доброго вина.
Щось подібне відбулося, коли колектив працівників офісу нашого тижневика відвідав виставу театру Романа Віктюка “Служниці”, що мало місце 4 лютого.
|
| Ольга Пильник: “Чому саме кераміка? Так повела доля…” Мистецтвознавці називають її творцем постмодерної скульптури в кераміці |
02/23/2011
номер #2011-08 |
|
Ольги Пильник:
1980 – народилась в Ужгороді.
1995-1999 – навчалась в Ужгородському коледжі прикладного та декоративного мистецтва ім. А.Ерделі на кафедрі кераміки.
1999-2005 – студентка кафедри кераміки Львівської академії мистецтв, здобула ступінь магістра.
|
|
|
Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)
|
 |
Реклама
|
 |
|