(Продовження, початок в №6, 8)

 

То ж збережімо для нащадків

Закони мудрі наших предків,

Святі й тверді, неначе криця,

Й тоді - не висохнуть в криниці

духовності цілющі води,

Із джерела мого народу.

У ніч з неділі на понеділок мільйони глядачів прикипіли до телеекранів, спостерігаючи за черговим врученням найвідомішої в світі кінопремії "Оскар". Поки що Україні до омріяної статуетки - як до олімпійського п'єдесталу. Та все ж нагороду Американської кіноакадемії українські руки гріли. До того ж фільм, присвячений Чорнобильській трагедії і знятий в Україні, цього року теж боровся за "Оскар"

(продовження, початок в №6).

Розгортаю життя,

як сувій полотна:

ось мережка гріхів

і низинка падінь,

верховинка жадань,

яворівка притаєних прагнень.

Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення,

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком укладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою,

До Дня Соборності України у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України відкрилася IV Всеукраїнська виставка "Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників".

Забігаючи наперед, зауважу: цієї неоціненної для нашого суспільства виставки, на жаль, навіть всупереч усім намаганням її організаторів, могло б і не бути, якби не щедра фінансова допомога великого мецената багатьох українських справ - Екзекутивного директора Фундації геноцидного голоду в США пана Миколи Кочерги з Чикаго, про славні діяння якого не раз уже писала наша газета.

Кажуть, що життя українців вишите червоними і чорними нитками, дороги встелені вишитими рушниками, а душа вдягнена у пісню- вишиванку.

Тарас Шевченко написав для свого народу пророчі слова:

Наша думка, наша пісня,

Не вмре, не загине!

Людмила Мизникова у фільмі
«Вечори на хуторі біля Диканьки»

Актриса Людмила МИЗНИКОВА (Бєлінська) - та сама гоголівська красуня, яка... Що й казати, яка на кожне Різдво приходить у наші домівки, грайливо-сонячно всміхається, виблискує чародійством очей та ще і кокетливо «дає наказ» ковалю Вакулі: знайти золоті черевички хоч у самої імператриці! А інакше - нехай і не мріє про взаємність цієї Оксани з фільму «Вечори на хуторі біля Диканьки»

День тільки пробуджувався, коли літак, відірвавшись від землі, набирав висоту. Відстань від Чикаго до Гюстону оповита сліпучо-білими хмарами. Грайливе прядиво снігу за вікном ілюмінатора нагадувало, що зима вже на порозі. Вперше це музейне відрядження кликало нас у ще не звідані краї на побачення із заслуженим майстром народної творчості України Михайлом Коргуном.

Його доля подібна траєкторії лету на великих швидкостях, яка при найменшій зміні тягарем падає насамперед на пілота. Зцілення приносила Михайлові Коргунові далека і рідна Україна, якої ніколи не зрікся.

14-го листопада 2009 р. документальний фільм Сергія Буковського «Живі» було показано у рамках офіційної програми Кіно- і відеофестивалю Марґарет Мід у Нью-Йорку. http://www.amnh.org/programs/mead/2009/films Кіновідеофест Марґарет Мід представляється «найдовшим безперервно діючим фестивалем міжнародних документальних фільмів у Сполучених Штатах, що охоплює широкий спектр творів - від тих, що зроблені місцевими фільмарами аж до експериментальної документалістики».

На цій дуді музикант - віртуоз вчився грати

Михайло Тафійчук народився 1939 року у високогірному селі Буківець Верховинського району Івано-Франківської області, яке знаходиться у підніжжі відомої гори "Писаний Камінь". Закінчив всього три класи, бо після війни треба було поратися на господарстві. Батько п'ятьох синів і трьох доньок.

Музикантів у родині Тафійчуків не було. Батько походив з родини ковалів, а мама- з багатої заможної сім'ї.

Символіка орнітоморфного орнаменту

 

Продовження

(початок в № 17, 20, 24, 29, 31)

Oрнітоморфний орнамент (від грецького "орніс" - птах) являє собою зображення стилізованих птахів (потят) - символу людської душі, символу сім'ї, кохання, вірності. Наші предки з давніх-давен поділяли птахів, як і ангелів, на чистих - божих, добрих, райських (голуб, ластівка, журавель, лебідь, жайворонок, вівсянка, волове око, лелека, півень, соловейко), та нечистих - диявольських, злих (ворона, ворон, галка, грак, сорока, яструб, сова, сич, пугач). В зимову пору райські птахи, разом із душами праведників, живуть на верхівці світового Дерева життя, що росте у вирію (раю).

Настасія Марусик-Жмендак, Чикаго, майстер традиційного народного мистецтва

Продовження

(початок в № 17, 20, 24, 29, 31,...)

СИМВОЛІКА ЗООМОРФНОГО ОРНАМЕНТУ

Зооморфний (від грецького "зоон" - тварина) орнамент являє собою стилізоване зображення тварин та комах. В буковинській орнаментиці досить часто зустрічається зображення коня, оленя, а також черв'ячки, курячі лапки, заячі вушка, хрущі, рачки, мотилі, гадюки чи вужі.

К і н ь - символ бога Сонця, символ вірності, швидості, відданості.