Ден Браун намагається всіх демонів світу поселити у Ватикані

Якщо після "Коду Да Вінчі" у когось ще могли залишатися сумніви щодо справжніх намірів цього письменника, то наступна його книжка - "Янголи і демони" (український переклад якої з'явився цього року завдяки харківському "Клубу сімейного дозвілля") - ще відвертіший маніфест богоборця.

Альманах УНС. 2008. Редактор - Петро Часто - Нью-Джерсі - "Свобода" - 2008 - 239 с.

Якщо в хаті немає українських енциклопедій та довідників, не біда - збирайте на полицях щорічні випуски Альманахів Українського Народного Союзу, бо вони у великій мірі можуть їх замінити.

Ось Альманах-2008. Що сподобалось і чому? Що вклала в скарбничку своїх умовних енциклопедій із праць, вкладених у збірник-щорічник?

На Берлінському кінофестивалі витав дух Франка - естетика деяких фільмів нагадувала творчість Каменяра

У німецькій столиці вже розпочалася весна - безхмарно, сонячно, навіть безжурно. Навіть у тому, що людині, яка щойно з Києва чи Москви, видається просто дивним - автомобільна пустеля та й годі. Машин на вулицях так мало, що хочеться протерти очі - чи ж не сон? Начебто дивишся хроніку київського життя середини 70-х... Змучені сонцем німці потяглися на зелені галявинки, паркові полонини. Навіщо за такої погоди кіно? Та ж ні, всі фестивальні кінозали забиті спраглим людом - фестиваль, що проводиться в 58-й раз, виховав свою публіку!..

На Берлінале журі короткометражок уже визначилося з лауреатами, віддавши "Золотого ведмедя" румунському режисерові Богдану Мустаті (фільм O zi buna de plaja). Золота пора румунського кіно продовжується... Зливу призів міжнародних фестивалів пояснюють не тільки талантом нового режисерського покоління, а й увагою до сучасних реалій... Срібло - в індійця Сіддхарта Сіна (картина Udedh bun). Журі відзначило і росіянку Ольгу Попову за картину "В темі"...

Розмова з Фуатом Мансуровим, російським диригентом

Фуат Мансуров - одна з легенд сучасної диригентури. Понад сорок років він очолює оркестр Великого театру в Москві, а також низку провідних оркестрів Росії, у тому числі й Державний симфонічний оркестр, як педагог виховав декілька поколінь музикантів, виступав на всіх континентах, спілкувався з видатними постатями історії музики ХХ століття.

Галина Інгула - це життєрадісна творчість, це світи фентазі і реалізму, це яскраві барви, це щастя і настрій

З метою ознайомити читача із Галиною Інгулою ближче, я вирішила подати абзац із статті Віктора Поліщука, котрий писав інформацію для "Уніан" про виставку молодої київської художниці Галини Інгули в Парижі (25.11.2006) : "Галина Інгула пише картини у двох стилях - у фентезі та в класичному реалізмі. Вона вважає, що фантазія і реальність мають співіснувати в житті кожної людини, що вони - два крила людської надії."

Дуже хочеться сісти і наструячити за пару тижнів політичний трилер. Сюжет склепати приблизно такий. Вересень 2004 року. Президентська виборча кампанія. "Помаранчеві" отримують інформацію про кримінального злочинця, який колись давно сидів із одним кандидатом у президенти в одній зоні. І має про нього інформацію, оприлюднення якої відштовхне від цього кандидата навіть його прихильників та партнерів. Ту ж саму інформацію отримують "біло-блакитні". Починаються великі перегони: чия людина знайде колишнього зека першою. Одні хочуть його знайти, інші, відповідно, знищити.

Олекса Негребецький (справжнє ім’я – Леонід Дмитренко) – перекладач на українську мову, який працює переважно з художніми фільмами. Переклав телесеріал “Альф”, мультиплікаційний серіал “Паровоз Томас та його друзі”, серіал для немовлят “Телепузики”, анімаційні стрічки “Тачки”, “Сезон полювання”, “Змивайся”, “Шрек”, “Веселі ніжки”, низку художніх фільмів для кіно та телебачення. Співпрацював у редагуванні книжок Джоан Роулінг про Гаррі Поттера.

Погляди на творчість

Настю, як сталося, що Ви, будучи випускницею економічного факультету Києво-Могиляської Академії, розпочали писати?

Власне, писати я розпочала за багато років до того, як стала випускницею Могилянки. Десь років у дванадцять-тринадцять. Гадаю, що більшість людей досить вдало поєднує в собі риси „гуманітарія" та „математика". Принаймні, не варто зациклюватись на чомусь одному, якщо є зацікавлення в кількох напрямах наук.

1. ...Його живопис - складний до суперечностей світ почуттів, характерів; якихось, як нерідко мені видається, майже відособлених, невловимих рефлексій, дещо незвично припорошений неприхованим роздратуванням неможливістю пізнати геть усе достоту, а передусім себе.

Деколи відчутний у творах присмак "іншості" суттєво не корегує ситуацію, а лише потверджує те, що таїна кольору, як і таїна буття - непізнана (хоч і пізнавана безконечно!). І земні почуття безсилі захлюпнути свою навіть найенергійнішу барву за стрімку лінію небокраю, що невпинно віддаляється.

Як ви думаєте, чому це мідно-кам'яний вік (VI тис. до н.е.), у тому числі й український, називається енеолітом?

Офіційний римський історик Тит Лівій у своїй "Історії Риму" свідчив про заснування столиці Римської імперії нащадками троянського царя Енея, якийпісля одруження на дочці аборигенного італійського царя Латина - Лавінії,став на додаток ще й царем латинян. І тут настає час задати собі запитання: "Чому це ісландський історик ХІІ ст. н.е. Сноррі Стурлусон у своїй праці "Сага про Інглінгів" називав Європу - Енеєю?...

Про німецькі читання, старі кладовища і письменницькі біографії

Люди самі не знають, чого хочуть. З одного боку всі погоджуються, що авторів потрібно багато і різних. І водночас кажуть, як це погано, коли молодий автор починає "педалювати" (себто забагато писати). За шість років Таня Малярчук написала чотири не надто товсті книжки. Якщо ж відверто, то й зовсім не товсті. "Хіба це багато? - дивується письменниця. - Невже краще було б, якби, поки я писатиму кожну наступну книжку, моє ім'я встигали забути?"