Таня Малярчук з'явилася в українській літературі лише декілька років тому, але вже встигла голосно заявити про себе, першими ж книгами привернувши увагу не лише літературних критиків, а й читачів. Її прозу відразу ж зарахували до "наймолодшого покоління" літераторів. У нас люблять говорити про покоління, бо так найлегше, не потрібно замислюватися над текстами і самому щось вигадувати.

Лише цими однозначними словами можна висловити наші емоції, почуття та захоплення під час і ще довго концерту 89-літньої всесвітньовідомої Української Капели Бандуристів імені Тараса Шевченка з Детройту. Компліментарне багатослів'я буде непотрібним, бо все одно не передасть стану душі. Звичайно, якщо в тебе душа українська і не зачерствіла до останнього. А в залі мистецької школи Купер Юніон, що в даун-тауні Нью-Йорку, поряд з Українською Церквою святого Юра та "Сурмою", зібралася публіка з відкритими навстіж серцями.

Нетиповий симбіоз медицини і музики, майже в ідеально рівних пропорціях, для 41-річного Олеся Семчука - звичний і дуже комфортний спосіб самовираження. "Вранці просинаюся лікарем, - зізнається він, - а ближче до вечора в мені прокидається співак. Зрештою, обидва ці заняття доповнюють одне одного, бо я спеціалізуюся "на голосі", одягаючи і білий халат, і концертний фрак".

Художник Володимир Монастирецький належить до плеяди українських мистців, які залишивши рідний край не загубилися на Заході та продовжують утверджувати українську культуру та мистецтво у вільному світі.

Майстер працює в класичному стилі та визнаний на мистецькій ниві як на Батьківщині, так і за її межами. Член Спілки художників України, Польщі та колишнього Радянського Союзу, Володимир Монастирецький належить також до Асоціації художників-живописців Америки.

Півроку Чікаго та Нью-Йорк були пов'язані спільним духовним мостом. Саме стільки часу була відкрита в нашому Українському музеї художня виставка, честь відкриття якої для американського глядача в липні минулого року. належала саме Чікаго і звідкіля вона переїхала до столиці світу. Йдеться про відому виставку "Перехрестя: Український модернізм 1910-1930 років".

- "Про талановиту людину писати легко і приємно... Можна багато розповідати і про педагогічну діяльність, і про спроби в режисурі. І про двох синів, яких виховала Таїсія Йосипівна, і про чоловіка, який сорок років ходить здивований і закоханий в ніжну акторку, матір, товариша і партнерку!" - так писав про свою дружину головний режисер Драматичного театру імені Марії Заньковецької Федір Стригун.

Звичай дарувати у свято Великодня яйця як символ зародження життя й відродження виник дуже давно. За одним із переказів уперше це зробила Марія Магдалина, яка розкаялася в усіх своїх гріхах і стала найвідданішою послідовницею Ісуса Христа. Прийшовши на євангельську проповідь у Рим, вона не могла подарувати імператорові Тиберію якісь коштовності, як це робили заможні вельможі, а піднесла йому звичайне куряче яйце, проголосивши: "Христос воскрес!".

Розмова з Антоніо Бандерасом, актором і режисером

Антоніо Бандераса можна назвати людиною із двома обличчями. З одного боку, він - зірка голівудських блокбастерів із багатомільйонними гонорарами, з іншого - європейський інтелектуал, шанувальник Тарковского та Фелліні, який знімався в Альмодовара та Саури.

«Легендарна група Scorpions приїздить до Києва дає в столиці України прес-конференцію 9 квітня та лише 1 концерт 10 квітня..

Українські фанати і любителі вдячні компанії «Союз-Виктан», яка є ініціатором та генеральним партнером концерта Scorpions в Україні»

"В дорозі" - так називалася п'єса Віктора Розова, яка 1966 року познайомила мене з Сергієм Володимировичем Данченком у роботі над виставою львівського Театру імені Марії Заньковецької. Щось символічне було в тій назві. Оскільки "дорога" виявилася довгою і наповненою різноманітними художніми та особистісними подіями. На цьому нашому спільному шляху були зустрічі з високою драматургією, робота над спектаклями, за які, переконаний, навіть через десятиріччя чи століття не буде соромно.

Минулорічний ювілей Івана Франка здетонував чимало мистецьких акцій та проектів - кон'юнктурних і щирих, естетських і "щербатих", тих, що залишили після себе цілий шлейф обговорень та вражень, і таких, які забулися вже наступного дня. Документальний телефільм "Страшний суд" у Будинку кіно презентували вже після того, як відсурмили ювілейні фанфари. А тому йому ще доведеться визначитися зі своїм місцем в мистецтві загалом та "франкознавстві" зокрема.

Україна славиться талантами і щедро ними ділиться з усім світом. Після падіння "залізної завіси", коли перед нашими співвітчизниками відкрилися кордони, багато творчих людей вирушило у мандри. Скульптори та науковці, винахідники та музиканти, художники і співаки вживалися у Західну культуру, пристосовувалися до способу життя в нових умовах. На Заході почали з'являтися українські громади. Іспанія, Португалія, Греція, Італія, Англія, Ірландія, Німеччина, країни Бенілюксу, Чехія та Польща для тисяч українців стали новим місцем проживання, для одних тимчасовим, а для інших - постійним.