Воздвиження Чесного Хреста Господнього- одне з дванадцяти найбільших християнських свят.

Bоно належить до дуже старовинних свят, але, як історія знайдення св. Господнього Хреста, так і історія установлення свята, покриті серпанком різних легенд, і тут нелегко відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди.

Воздвиження Чесного Хреста відзначають 14 вересня за католицьким, або 27 вересня за православним стилем всі християни.. В честь цього свята побудовано багато церков і костелів. Однак виникає питання чому це свято відзначається восени у вересні, а не скажімо під час Великого Посту. Тут є свої пояснення:

Церква не має основ святкувати земний день народження Святих, бо їх день смерті на землі - день народження на небесах. Виняток становлять двоє найбільших Святих у Церкві: Пречиста Діва Марія і св. Іван Хреститель. Ми святкуємо не тільки їхнє небесне, але й їхнє земне Різдво (народження).

Один з великих празників, що стоїть на початку нашого церковного року - це празник Різдва Пресвятої Богородиці. Це видно зі слів тропаря цього празника, де він особливо радісний і важливий. Він радісний, бо це день народження Божої Матері - Владичиці неба й землі.

28 серпня православні та греко-католики святкують Успіння Пресвятої Богородиці

 

За традицією східної церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року. Відзначається 15 серпня за старим стилем, 28 серпня - за новим (Католицька та більшість православних церков світу святкують Успіння 15 серпня). Передував святу Успенський піст, який розпочався 14 серпня і тривав два тижні.

З апокрифів відомо, що за три дні до смерті Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід її до вічності.</</a>

Головними святковими подіями серпня є Спаси. 14 серпня церква відзначає свято Походження (Ізнесення) дерева животворного хреста, більш відоме серед віруючих як перший, мокрий чи медовий Спас. Слово «Спас» - це скорочена народна вимова слова «спаситель» (рятівник), спасителем же церква іменує Ісуса Христа.

Згідно з джерелами християнських богословів, це свято було встановлене у Візантії 1164 року на честь перемоги імператора Мануїла над іновірцями - мусульманами.

День святого пророка Іллі відзначається 2 серпня.

Cвято пророка Іллі є в певному сенсі межовим між циклами літніх і осінніх свят. Олекса Воропай відносить його вже до осінніх свят. А Василь Скуратівський пише, що воно мовби завершує літній обрядовий цикл.

Один із старозавітних пророків, Ілля здійснює цілу низку небувалих чудес: воскрешає сина вдови, припиняє голод У Самарії, викликає дощ. Страшна буря з вихором, землетрус, вогонь - такі були для Іллі Господні знамення перед його мандрівкою в Дамаск, де він мав помазати на царство Азаїла.

Це одна із найбільш знакових особистостей в історії Київської Русі - перша християнка в тодішній язичницькій державі.

Велика княгиня Руська Ольга, у святому хрещенні Єлена, дружина князя Ігоря була першою українською християнкою.

Літописці по-різному оповідають про місце народження та походження Великої княгині. Одні пишуть, що вона була родом із Ізборська, інші, що вона - правнучка Гостомисла, який князював у Новгороді.

Високодостойний Пане Президенте!

Високодостойний Пане Голово Верховної Ради!

Високодостойна Пані Прем'єр-Міністр!

Високоповажні керівникипарламентських фракцій!

Ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви, звертаємося до Вас у справі, яка турбує не тільки нас і мільйони наших вірних, а й ціле українське суспільство. Йдеться про новітню трудову еміграцію.

Небагато імен на скрижалях історії можуть порівнятися з ім'ям святого рівноапостольного Володимира, хрестителя Русі, котрий на віки вперед визначив духовну долю нашої Церкви і нашого православного народу.

Святий князь Володимир був сином Київського князя Святослава (1972). Вперше ім'я Володимира згадується в руських літописах під 968 роком, в оповіданні про нашестя печенігів, коли його бабця, свята рівноапостольна княгиня Ольга (+969; пам'ять 11 липня), з малолітніми внуками, через відсутність свого сина Святослава, були обложені в Києві степовими кочівниками.

Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.

Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження- це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.</</a>

7 липня Церква святкує Різдво святого Пророка Предтечі Хрестителя Господнього Івана, свято- християнське, але всі його обряди мають ще дохристиянське походження, відлунюючи часами язичництва. Здається, жодному з Дажбозьких свят не випала така пильна увага з боку християнства, як Купалові. Церква піддає гострій критиці Купальські звичаї і засуджує їх відзначення. Забороняли відзначення цього свята і войовничі атеїсти в часи існування СРСР.

У православних віруючих триває Петрів піст

 

Завершується цей піст завжди 12 липня - в день пам`яті святих апостолів Петра і Павла, на честь яких піст іменується Петровим, або апостольським. Мета посту полягає в підготовці до торжеств в ім`я двох першоверховних апостолів, яка практикується віруючими з перших століть християнства.

300-річчю битви під Полтавою присвячується

 

Як і слід було очікувати, "каменем спотикання" у відзначеннях 300-річчя битви під Полтавою, став гетьман України Іван Мазепа, а точніше намір поставити йому пам'ятник.

Із відповідною заявою виступило МЗС Росії, яке різко засудило "політику Києва, спрямовану на реабілітацію гетьмана Івана Мазепи". Але якщо російську заяву можна проігнорувати, оскільки Москва, чи будь-яка інша столиця не можуть нам вказувати, які пам'ятники мають стояти на українській землі, а які треба зносити, то поведінка окремих вітчизняних політиків і чиновників заслуговує на увагу.