Великодний піст - важливий період у житті віруючої людини. Це не тільки час для очищення тіла, але час - оздоровлення, укріплення душі через піст, покаяння та навчання. Реколекції - духовна пожива для душі. Під час великодного посту для парафіян церкви Покрова Пресвятої Богородиці, що є у м. Парма, штат Огайо, відбулися реколекції, які проводив отець д-р Андрій Дикий, священик Архікатедрального Собору св. Юра, що у м. Львові (Україна).

Нещодавно відбулися випускні урочистості на сертифікатній програмі «Медико-психологічний та соціальний супровід осіб з особливими потребами». Програма діє при Інституті екуменічних студій.

З приводу розвитку програми та роботи Міжнародної Федерації «Лярш» в Україні ми поспілкувалися з Мішель Дормаль - директором навчальної програми для асистентів французького відділення Міжнародної федерації «Лярш», координатором та супервізором сертифікатної програми «Медико-психологічний та соціальний супровід осіб з особливими потребами» в Україні від МФ «Лярш».

У неділю, 7-го квітня, багато людей вже відсвяткували Великдень, а ми, за Юліанським календарем, святкували Квітну неділю. У всіх наших українських церквах були відслужені Святкові Літургії, всі церкви були переповнені віруючими.

День видався напрочуд сонячним і теплим, тому люди приходили цілим сім’ями, з маленькими діточками. У Храмі св. Володимира і Ольги, незважаючи на три служби, церква була переповнена.

Всечесному духовенству, у Христі дияконству, преподобному монашеству і побожним мирянам Української Православної Церкви поза межами України і на рідних землях

Сьогодні ми перебуваємо у четвертому тижні Великого посту, яка знаменує відхід Хрестопоклінної. В урочистій церемонії Церква забирає Хрест, оздоблений прикрасами, де він був виставлений на пошану всім вірним, щоб пізніше знову повернути його, але в контексті абсолютної перемоги Христа над злом, у час Його страстей і поховання, у час Великої П’ятниці.

Як ми тепер повинні ставитись до знаку Хреста? Як ми це можемо усвідомити у переході через боротьбу посту?

У часі Великого посту ми всі молимось за відпущення гріхів наших, за душі в Чистилищі, за всіх тих, що потребують наших молитов. Згадаймо в наших молитвах тих, хто віддав своє життя за Святу віру, всіх тих, хто загинув у страшних сибірських тюрмах, таборах смерті, але не відрікся від Господа. За всіх наших Владик, священиків, монахів і монахинь різних чинів, які загинули за те, що любили народ свій, весь Божий світ і віддали за це своє життя.

Після всіх різдвяних свят ми поволі підійшли до Великого посту, який починається з читання святого Євангелія і з посних відправ на Сорокоусти. Всім відомо, що у світі все змінюється, речі псуються, зношуються і потребують ремонту, так само змінюється і наше здоров’я, потребуючи особливої уваги і лікування. Подібної уваги потребує і наша душа, потребує очищення і молитов.

Сьогодні ми не маємо серйозних, наукових, аналітичних досліджень постаті Йосифа Сліпого. А велика постать Патріарха потребує і серйозного підходу, і багато часу, щоб осягнути велич цієї людини та висвітлити різні аспекти. Донедавна досліджувати період його ув’язнення було неможливо через відсутність чи закритість джерел. Але вивчення цієї постаті необхідне.

Мешканці українського Чикаго мали чудову нагоду в неділю, 19-го лютого, зустрітися з дуже цікавою людиною, д-ром
Іваном Дацьком, який від 1976-го року по 1984-ий рік мав велику Божу ласку – працювати особистим секретарем Великого Патріарха Йосифа Сліпого.

Зал Українського Культурного осередку був повністю заповнений. Всі з нетерпінням очікували, коли заговорить д-р Іван Дацько. І ось п. Марта Коломієць з Української Католицької фундації представила шановного гостя.

«У залі панувала смертна тиша. Очі Вселенського Архієрея і двох сотень Отців Синоду були звернені в одному напрямі.

З ряду сивоволосих голів піднеслась постать. У лівій руці у нього була каміловка, а в правій – блискуче берло. З його уст понеслись могутні слова, що їх гучномовці передавали зрозумілою кожному мовою: «Вони (українці) жертвували ріки крові і гори людських тіл за вірність Апостольській столиці.

 До духовенства та вірних Української Православної Церкви Австралії, Нової Зеландії, Канади, Європи, Південної Америки, Сполучених Штатів Америки та України

Дорогі улюблені
у Христі брати і сестри!
Христос Рождається!

Дорогі співвітчизники – кров від крові й плоть від плоті жертв Голодомору!

Наша планета зробила ще один оберт і знову наблизила нас до осені – тієї пори, яка завжди була для хліборобів порою нового врожаю й нової певності за майбутнє.
Для тих, кого ми сьогодні вшановуємо, осінь 1932-го розверзлася прірвою смертельного відчаю й безнадії.