Героїня Кіра Буличова казала, що рівних стін не буває, а по нерівній стіні завжди можна пролізти. Танцівниця й скалолазка Ізабель Джесіка вон Рітберг додала до цього твердження невеличку поправку: по стіні можна не просто пролізти, а протанцювати. Можна тільки здогадуватися, скільки зусиль вартували такі танці самій танцівниці, однак збоку все виглядає просто неперевершено.

Скелелазіння поєднує фізичну силу й технічну майстерність.

В Україні погода приготувала шалений екстрім навіть для домогосподарок: спробуйте вилізти на гору по коліно в снігу в чобітках на 12-сантиметрових "шпильках" з двома величезними сумками в руках, та ще й в процесі перелізти через величеньке повалене дерево. Збоку виглядає просто фантастично. Однак на такий справжній екстрім щастить далеко не всім. Якщо вам теж не пощастило, а душа прагне адреналіну й руки-ноги самі просяться кудись подертися, тоді драйтулінг - саме для вас.

Моєму знайомому не пощастило - в дитинстві він ковзани не дуже любив, а до льодяної поверхні ставився з підозрою. Однак зараз він працює на Хрещатику - неподалік від ковзанки. І кожного дня під час обідньої перерви начальство в добровільно-примусовому порядку виганяє співробітників на ковзани - для підтримки робочої форми. Щоб не оконфузитися в такому випадку - їздити на ковзанах треба вчитися наперед. Хто його знає, де доведеться працювати...

Як відомо, футбол - це один з найпопулярніших видів спорту. Для того, аби фанатіти від купи людей, які з шаленством намагаються видерти одне в одного один єдиний м'яч, багато не потрібно. Не обов'язково навіть виходити з дому - достатньо мати телевізор. А ще - бажано знати правила, за якими й воюють дорослі серйозні люди за шматок надутої повітрям гуми. Ну і вже зовсім запеклі фанати можуть повихвалятися, що знають ще й історію футбольних правил.

Ще тиждень - і почнеться офіційна зима, саме час подумати про традиційні зимові ігри. Одна з таких ігор - керлінг, такі собі кеглі на льоду, котрі, втім, є олімпійським видом спорту. Разом з тим, це - напрочуд товариська забава. Адже одна з особливостей керлінгу - після кожної гри команда, що виграла, запрошує в бар команду, яка програла. Окрім того, це ще й дуже демократичний вид спорту - в ньому може взяти участь навіть людина, котра заледве знає, що це таке, і, до того ж, новачкам у керлінзі дуже часто щастить.

У цю гру грають президенти, королі - і навіть королеви. Першою жінкою у гольфі стала королева Марія Стюарт - це вам не жарти. В наші дні британські лікарі навіть рекомендують її у якості ліків для хворих із зайвою вагою. Грати в гольф повинна вміти майже кожна західна ?зірка?. А в Південній Африці тому, хто поцілить м'ячиком у лунку з вершини гори, обіцяють цілий мільйон доларів. Як бачите, гра надзвичайно корисна не лише для здоров'я, але й іноді навіть для гаманця...

(Закінчення. Початок
в №40 номері)

Тримання кия

Кий утримується так, як показано на малюнку, при цьому основна частина зусилля, що підтримує кий знизу, створюється вказівним, середнім пальцями й, можливо, мізинцем. Великий палець злегка притискає кий до основи вказівного й середнього пальців, а вільні пальці (мізинець й, можливо, безіменний) розслаблено зігнуті поруч і можуть навіть не торкатися кия, але повинні торкатись один одного.

Це тільки здається, що в більярді все просто - взяв кийок та й ганяй собі м'ячики, поки вони самі не здадуться і не попадають в ямки по кутах столу. Насправді в цій делікатній справі стільки правил та застережень, що непідготовлена голова запросто може піти обертом. Вже одного погляду на коротеньку інструкцію до цієї гри достатньо, щоб впасти у відчай. Однак не все так погано: як кажуть досвідчені гравці, не буває такої комбінації з двох куль, за якої хоча б одну з них не можна загнати в лузу.

Колись давно капоейра була чудовим способом "зняти стрес" і разом з тим навчитися бити обличчя (і не лише обличчя) рабовласнику. З того часу багато що змінилося, але вміння "втанцювати" двох-трьох надмірно нахабних типів у похмурому провулку, як і раніше, залишається не зайвим. Та й можливість продемонструвати власноручно і власноножно всім довкола пару акробатичних "фішок" теж, загалом, можна зарахувати до речей, які зігрівають душу. Отже, якщо вухо відчуває ритм, душа прагне акробатики, а розум - користі, тоді капоейра - це саме для тебе.

Не знаю, як вам, а от мені інколи хочеться мати під руками сервіз на 16 персон і хорошу ціль, об яку весь цей сервіз, блюдечко за блюдечком, можна спокійно і впевнено розбити. Кажуть, в Японії навіть є спеціальний тир, в якому порядні пані можуть зігнати злість в такий чарівний спосіб. Однак Японія - далеко, зайвий сервіз під руками є не завжди, та й посуду шкода. Звичайно, можна взяти приклад з агента Малдера і руйнувати стелю простими олівцями. Але більш мирним і менш руйнівним виглядає офіційний варіант цієї забавки - дартс.

Точних даних про походження дартсу не існує, але багато англійських істориків сходяться в думці, що виникла ця гра зі стріл для лука. Більше романтично це звучить у вигляді легенди.

Чи давно ви бавилися в "солдатиків" чи у війну? З часом діти дорослішають, однак стійка тяга до того, аби бавитися у війну, залишається. Для того, щоб такий потяг не переріс у справжні війни різного масштабу, розумники вигадали чудову командну гру - страйкбол. Просто безцінна річ для того, кому охота з кимось повоювати: вбити вас там не вб'ють, а от по місцевості поганяють добряче...

Назву "страйкбол" вигадав у 1997 році Григорій Чуков (команда "Драгуни") на заміну міжнародного терміну "airsoft" ("стиснене повітря").

До бадмінтону всі звикли як до звичайної забавки, в яку можна бавитися в лісі, чи на пляжу. І мало хто здогадується, що бадмінтон - не просто один зі способів швидко скинути декілька зайвих кілограмів, а й олімпійський вид спорту з древньою історією. І правильно грати в нього не так вже й просто. Однак за той час, який лишився до кінця літа, цілком можна спробувати опанувати мистецтво цієї гри.

Гра у волан відома ще із часів Древньої Греції.