Доброго дня!
Звертаюсь до вашого шановного тижневика за допомогою. Наша сім’я розшукує в Америці родичів. Стасюк Дем’ян Петрович виїхав з України в 1914 році з товаришем – Василем Ковалем, який потім сам повернувся в СРСР. Пізніше приїхала дружина – Стасюк Дарка – в 1929-1930 рр. У них народилася дочка
Марія (вона на фото – з чоловіком і сином).

Я не прочитала цей роман за одну ніч, я його «пила», як колись пили чай з цукром вприкуску (грудочка цукру в рот), щоб надовго відчувати смак тих чарів романтичного захоплення чи казки. А казка, то правда життя. У казці – мудрість по-дитячому.

Читала по пунктах і думала про багатогранність людської природи, міфи, що живуть у глибині нашого єства. За що борються герої казки?

Слава Ісусу Христу! Шановна Редакціє газети « Час і події»! Постійно читаємо Ваш часопис в електронній мережі, але звертаємося до Вас вперше. Щиро дякуємо Вам за таку цікаву газету, за цінні матеріали, за ту радість, яку Ви даруєте людям через друковане слово. Молимося за усіх Вас, щоб Господь Бог і Матінка Божа нагородили Вас своїми золотими ласками. Якщо зможете, то від усього серця просимо Вас, будь ласка, надрукуйте нашого листа у Вашому тижневику.

Вісті ЗУАДК-у

У № 34 (25 серпня 2011 року) газети «Час і Події» було поміщено розповідь про будівництво шкільного будинку в селі Волиця, Бережанського району на Тернопільщині та звернення ЗУАДК-у до української громади у справі збірки фондів на завершення будівництва.
Отже, повідомляємо шановним жертводавцям, що наступні особи і товариства відгукнулися на вищезгадане звернення (за алфавітом):

Днями до мене завітали мешканці с. Остапівка Миргородського району, які зверталися до багатьох журналістів всеукраїнських видань, але так і не знайшли підтримку. Річ у тім, що сільський голова Костенко Любов Михайлівна півроку тому була затримана працівниками правоохоронних органів за отримання хабара. Все було знято на відеокамеру та записано на диктофон, але суд чомусь не побачив нічого такого, за що можна було б покарати сільського голову.

Поки українські високопосадовці розповідають, як добре живеться в Україні, і гостинно запрошують інвесторів, маленьким українцям живеться що не день, то гірше. Наша газета постійно отримує численні прохання про допомогу від людей, які постраждали від чиновницького свавілля чи вибриків української Феміди. Ось один із таких закликів:
«Це стосується кожного!!!
Хто може – прийдіть 16 листопада о 14:00 до ГЕНПРОКУРАТУРИ і скажіть КАТАМ – «НІ!»

Я, Ольга Іванівна Курис, 1931 року народження, колишня вчителька, а нині пенсіонерка, від імені громади села Волиці Бережанського району на Тернопільщині уклінно звертаюся до вас з проханням про допомогу. Пишу до вас, бо на рідній Батьківщині, в силу різних причин, допомоги нам сподіватися зараз нізвідки.

У нашому мальовничому селі, де мешкає півтисячі жителів, гостро стоїть питання з навчанням дітей.

Тернопільська благодійна організація «Українська родина» діє 18 років. Її мета – соціальний захист, моральна та матеріальна підтримка, духовний розвиток. До її складу входять діти-сироти та їхні опікуни, багатодітні родини, самотні люди похилого віку (педагоги, лікарі), інваліди.

Усі ці роки «Українська родина» тулилася в різних приміщеннях (навіть у підвалах), змінювала їх, адже не мала коштів на оплату оренди.

Христос воскрес!!!
Високоповажний пане Лука з дружиною пані Марією!

Прийміть щирі вітання з України, із Вінничини – нашого Подільськог краю!
Звертається до Вас о.Василь Дида, настоятель храму с.Петрик Літинського району Вінницької области.
Напевно Вас здивує мій лист, тому, що ми незнайомі з Вами, але дуже прошу прочитати його.

Якось я була в “Самопомочі”, вже сіла перед клерком в відділі обслуговування вкладників, панею Олею Гриців, коли задзвонив телефон, вона вибачилася і коротко порозмовляла із кимось.

Почуте краєм вуха зацікавило і я не обмежилася вибаченням Олі, а спитала про особу, що телефонувала. Дізналася, що це наша землячка, українка, яка перебуває в шелтері і є цілком самотньою та без засобів до існування. Та ще й виявилася з країв, де я народилася.

Людина - воістину унікальне творіння природи, яке прагне вдосконалювати себе і навколишній світ для досягнення повної гармонії. Проте нерідко нормальне функціонування людського організму порушується через хвороби що, порушують цю гармонію. І в цьому випадку хворобливий стан організму ще більше посилюється, що приносить людині душевні і фізичні страждання. Як же їй допомогти, як повернути працездатність і радість життя?

Andrei Anson Productions 5317 granada street Highland park, ca 90042 tel: 310 430 2990

Історія України періоду Другої світової війни є малодослідженою і дуже часто не зовсім вірно інтерпретованою. Від часів ранньої окупації, коли країна потерпала від геноцидної політики Сталіна, колективізації, червоного терору та знищення національної української культури з боку Радянської влади, і до вторгнення нацистів - образ нашого народу та нації цього періоду історії був спотворений, ігнорований і значною мірою забутий.