З 22-го по 30-те серпня 2011 р. у Києві відбувся перший в історії незалежної України Форум української молоді діаспори “Київ-2011”, який зібрав 50 молодіжних лідерів із 30 країн світу.

Організаторами форуму були Конференція українських молодіжних організацій (КУМО) Світового Конґресу Українців (СКУ) та Всеукраїнська громадська організація “Молодий народний рух”.

Напередодні 20-ї річниці Незалежності України в Києві відбувалося два досить важливих заходи безпосередньо пов’язаних з українською діаспорою, де я мав за честь бути делегатом від УГО «Помаранчева Хвиля» як складової СКУ.

Я вже третій рік поспіль зустрічаю День Незалежності в Чикаго. Далеко від дому, друзів та і самої України.

Немає у мене в цей день відчуття свята, бо не дають вихідний на роботі, не показують парад по телебаченню, і друзі не телефонують з пропозицією поїхати в гори, де ми б співали пісні групи «Плач Єремії», їли крекери зі згущеним молоком і були би щасливі від того, що бачимо навколо, від того,що ми є на цій землі і що ця земля – наша.

Цього року День Незалежності в Україні святкували в особливій формі – формі протесту. Мабуть, такого Дня Незалежності ще не було. Мітингувала Одеса, Луганськ, Хмельницький, Львів. А в Києві на Майдані кричали «Зека – геть!», «Банду – геть!!!».

Починалося в столиці все не дуже гарно. Спочатку опозиції заборонили проводити акцію протесту. Потім дозволили зібратися біля пам’ятника Шевченку.

Документальний фільм «Три історії Галичини», прем’єру якого ініціював та організував у своєму приміщенні Український музей Нью-Йорка, мав повний аншлаг.

Директор програм музею Ганя Кріль-Пизюр представила почесних гостей – посла польської місії при ООН та першого секретаря української місій при ООН. Спокійно вислухали вступне слово Олександра Мотиля – інтелектуала, історика, письменника, публіциста.

...І київських високих гір
Діткнулися святії стопи.
І понеслися з ним в простір
Слова апостола Синопи:
Благословлю вас, гори, днесь!

5 червня 2011 року Чикагський осередок прихильників Всеукраїнського об’єднання “Свобода” пікетував Генеральне Консульство України в Чикаго з вимогою припинити політичні репресії проти активістів Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та усіх патріотів України, а також негайно звільнити з-під арешту нових політв’язнів.

З 8 по 9 травня 2011 року Львів святкував 755-річний ювілей. Пам’ятаю, ніби вчора святкували 750 років. Правда, тоді святкування було не традиційно на початку травня, а наприкінці вересня, оскільки не встигли закінчити ремонт будинків, вулиць тощо. На 755-річний ювілей уже не готувалися так пишно, але святкування відбулося гарно та урочисто.

Усе почалося багато місяців тому, коли на зборах управи Спілки Української молоді ім. Д. Вітовського, осередок м. Палатайн, голова п. Мирон Васюнець вперше сповістив новину, яка емоційно захопила усіх присутніх – наш осередок був обраний місцем проведення XVIII Світового Конгресу СУМ. І ось цей довгожданий день настав.

П’ятий ювілейний міжнародний етнофестиваль “Великдень у Космачі” був на межі зриву. Не хотів його проведення, за словами ініціатора Дмитра Пожоджука, губернатор Івано-Франківської області М.Вишиванюк. Він був згідний, аби фестиваль проводили в якомусь місті, але тільки не у провінції.

Здавалося, що б могло поєднати, принаймні, опосередковано найбільш відоме місто Південної Америки та один з найновіших, як прийнято нині говорити, українських бестселерів, автором якого став київський письменник родом з Черкащини Василь Шкляр.

Однак, коли можна так говорити, така зустріч відбулася в Дніпропетровську.

Як ви, мабуть, уже чули, 7 травня, в суботу, в Церкві Святої Тройці м. Бенселвіл відбулася благодійна забава, усі пожертви від якої будуть передані на потреби дітей-інвалідів в Україні, зокрема дитячих будинків с. Пугачева, с.Залуччя, с. Знам’янки та тих, хто постраждав після Чорнобильської трагедії.
Зусиллями української громади було зібрано майже 15.000 доларів. Щиро дякуємо усім, хто відгукнувся і підтримав цю акцію добра і милосердя.