У повсякденних клопотах і проблемах ми не помічаємо людей, які живуть або жили навколо нас. Часто серед них живуть генії, про яких нічого не знаємо і ці люди просто пропадають разом зі своєю творчістю, бо не можуть себе, з тих чи інших причин, реалізувати. Але буває так, що через багато років ці люди повертаються із забуття, відкривають нові сторінки історії чи літератури.

Нещодавно мій односелець, а нині мешканець Львова Михайло Рибчанський передав великий скарб- не золото чи діаманти, а рукописи нашого односельця Миколи Слюсарчука, якому 25 квітня виповнилося б 105 років.

Життя людини може обірватися так зненацька, так випадково, що з гіркотою питаєш себе - чому ж навіть найвидатніші не захищені від таких смертельних дрібниць? Чому людина живе, працює, мріє, будує плани і раптом... ось таке раптом і трапилося 27 квітня 2009 року у Києві, коли обрив тромбу в одну мить обірвав життя великої української співачки Євгенії Мірошниченко. Ця унікальна оперна примадонна була окрасою Київського оперного театру протягом цілих сорока років - з 1957 по 1997. І ось в стінах, які тисячі разів здригалися від шалених овацій на її честь, відбулося прощання з Великою Співачкою.

Я несу вам краплини любові

У тривожний, бурхливий цей час,

Хай добро переможе і Слово

Творить світ і об'єднує нас.

Ольга Богомолець

 

У давньогрецьких міфах згадується сирена - морська німфа, яка була красивою та спокусливою і своїм співом зваблювала мореплавців у згубні місця. Зачувши її спів, жертви забували про все і були готові слідувати за нею хоч на дно морське.

Президія Конференції.
19 вересня далекого 1946 року легендарний британський прем'єр Уїнстон Черчілль, перебуваючи у Швейцарії,  виступив з промовою в Цюріхському університеті. Серед іншого він закликав європейців врахувати уроки Другої світової війни і створити щось на зразок США - «Сполучені Штати Європи», щоб демократичні держави об'єдналися і могли дати у майбутньому  відсіч будь-яким тоталітарним режимам. Через три роки заклик «татуся Вінні» реалізували і 5 травня 1949 року було оголошено про офіційне заснування міжнародної інституції під назвою «Рада Європи»(РЄ), підписано Лондонську угоду, яка нині стала Статутом РЄ.

2 квітня 2009 року фракції КПУ і ПР у повному складі відмовилися від голосування під час прийняття Верховною Радою у першому читанні законопроекту № 1449 «Про внесення змін до ст. 338 КК (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над державними символами України)». Лідер червоних Петро Симоненко, пояснив, що комуністи не мають наміру захищати нинішню державну символіку України, оскільки її було прийнято недемократичним шляхом: «Прапор і герб - символіка націоналістів, які співпрацюють з фашистами. Значна частина країни їх не сприймає».

В новітній історії незалежної України знайдеться чимало прикладів нахабного вторгнення бізнес-проектів у такі ділянки та сфери життя, де їх ніхто не очікував, перебуваючи ще у полоні наївних переконань, що є ж, буцімто, межа допустимого. Проте українські ділки за підтримка влади повсякчас доводять, що меж таких нема, і за гроші можна купити будь-які дозволи і подолати будь-який спротив. Потроху вже й людей до такої думки привчили.

20 березня виповнилося 370 років з дня народження Івана Мазепи, гетьмана України.

300 літ тому, 11 листопада 1708 року ця людина скінчила своє двадцятидволітнє гетьманство, а через 10 місяців - 21 вересня 1709 року - і життя.

10 місяців, які напевне, здалися йому роками, розчавлений крахом задумів, поразкою, жорстоким знищенням російськими військами улюбленого Батурина, вимушеною втечею з Батьківщини, позбавленням посади, титулів, орденів, анафемою 70-літній Іван Мазепа провів у статусі вигнанця під молдавськими Бендерами, окупованими на той час турками. Серед молдован (волохів), турків, шведів, у вузькому колі співвітчизників, змучений конфліктами зі своєю старшиною, яка опинилася з ним у еміграції, обкладений мішками з вивезеними скарбами цей старий, зломлений долею, прикутий до ліжка чоловік всоте згадував та передумував своє життя.

Журнал «Кореспондент» напередодні Дня сміху опублікував СТОП-10 - рейтинг найексцентричніших витівок відомих українців, які йдуть врозріз з еволюцією людства.

 

Цей іронічний рейтинг являє собою список вітчизняних антигероїв і до болю нагадує Золоту малину - премію, яку вручають у Голлівуді за найгірші ролі.

Однак якщо у США всі головні знаменитості країни мешкають в Лос-Анджелесі та околицях, то українські зірки - у районі Печерських пагорбів. Саме тому в СТОП-10 Кореспондента увійшли виключно вітчизняні політики, і лише одну номінацію видання віддало їх іноземним колегам.

Перше місце в списку зайняв мер Києва Леонід Черновецький. Зовсім незрозуміло, у яких саме сферах зазвичай обертається мозок головної, на думку Кореспондента, Зірки року, але те, що ідеї міського управління йому нашіптували істоти позаземні - однозначно.

«Щоб знати людей, то треба

пожити з ними.

А щоб їх описувати, то треба

самому стати чоловіком»

Тарас Шевченко.

 

Автор цього відгуку не театральний критик, а пересічний глядач. Коли в день пам'яті Тараса Шевченка 8 березня йшла на моновиставу Івана Бернацького «Шевченко, якого ми не знаємо», то була впевнена лише в одному:митець такого високого рангу, давно знаний в Нью-Йорку як талановитий актор та керівник Української драматичної студії при церкві Святого Юра чогось сумнівного не запропонує.Та все ж...Як це ми не знаємо Шевченка?

25 березня виповнилось 10 років з дня загибелі В’ячеслава Чорновола. Цю загибель все гучніше починають називати в Україні політичним замовним вбивством. Хоча офіційну версію випадкової дорожньо-транспортної пригоди все ще не скасовано. За чотири роки помаранчевої влади розслідування справи Чорновола, як і Гонгадзе, відчутно не просунулося. Враження таке, що надто багатьом правда про загибель Чорновола зашкодить, а тому і не потрібна.

Спеціально для "Час і події".

Всім, хто любить українську поезію, а в ній особливо і зокрема Ліну Костенко, відомо, що 19 березня видатна поетеса (а краще - Поет) відзначає свій день народження. Добре відомо й те, що привітати її з цим днем не так-то і просто.

В Україну прийшла весна. І попри всю нестабільність погоди - природної та політичної - її свіжі подихи відчуваються, а ще більше жадаються нами. Квіти цими днями стали предметом найажіотажнішого попиту. Наші читачі можуть оцінити такий факт: навіть за умов кризи одна середнього розміру трояндочка коштувала від 20 гривень і йшла в квіткових магазинах та базарах «на ура». А купляли ж не по одній. І дарували цілими букетами - як от я нашим чарівним читачкам.