Парафія церкви св. Йосифа Обручника знаменита на все Чикаго. Такої згуртованості, взаємодопомоги ще варто пошукати. Тут і школа, і театри, і танцювальні гуртки. Також парафія дуже багато допомагає українській армії та сім’ям наших Героїв. Це, без перебільшення, один з головних центрів української діаспори у США.

Талант дається від Бога. Дається, аби змінити сей світ на краще. А заодно – і себе. Бо кожна, навіть найменша зміна у мікрокосмі відлунює змінами у чомусь значно більшому. Волинянка Світлана Костюк – поет від Бога. Справжній Поет. Поетеса невдовзі планує видати свою нову збірочку поезій «Зцілення любов’ю». Утім, аби книга таки побачила світ, поетеса мусить вибороти своє право на життя. Позаду – уже шість сеансів хіміотерапії. Попереду – сьомий. Віримо, що все буде добре. Бо талант має дарувати радість. І зцілювати. Любов’ю. Всупереч усьому.

На пісенному небосхилі України багато талановитих зірок української естради. Однією з найяскравіших досі залишається талановита співачка, музикант, бард, виконавиця й авторка власних пісень, викладач, телеведуча Марія Бурмака. За нею вже давно закріпилися такі сценічні визначення як «співачка революції», «творець авторської пісні», «готична виконавиця», «поп-рок-співачка», «ентомодерністка».

У видавництві «Фоліо» виходить нова книга письменника Євгена Положія «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей», яка розповідає про трагічні події річної давнини. Євген розповів про саму книгу, історію її написання, а також відповів на можливі питання скептиків.

Багатьом нашим читачам цікаво, де і з чого може почати в Америці кар’єру людина, яка не має зв’язків і відомих родичів, але горить бажанням зробити ім’я у світовому кіно? У пошуках відповідей на ці питання ми звернулися до нашої співвітчизниці, актриси Вероніки Куршинської, яка проживає й успішно знімається в кіно у Лос-Анджелесі.

Миколу Володимировича знаю сто років... У молодості разом працювали на ниві культури в Києві. З тих пір і до сьогодні об’єднує нас цікавість до динамічної діяльності, допитливість, бажання доводити власні проекти до завершення та подорожі. Останніх років з 20-ть, окрім спілкування в онлайні, щорічно відвідую його в дуже скромній двокімнатній квартирі, де він мешкає з дружиною Наталею та батьком Володимиром Вікторовичем, якому, між іншим, днями виповниться 100 років.

Від редакції:

У попередньому числі (№ 27) нашого тижневика в огляді Л. Корсун «Тріумфальна хода планетою фільму «Плем’я» режисера Мирослава Слабошпицького» (http://www.chasipodii.net/article/15436/) ми вже писали про міжнародний успіх цього фільму. Нагадуємо, він демонструється нині на екранах 44 країнах світу, отримав 43 нагороди міжнародних фестивалів, зокрема, три від Канського-2015. З 15 по 29 червня ц. р. пан Слабошпицький, всесвітньовідомий український кінематографіст, презентував свій фільм у США разом з ведучою актрисою цієї стрічки Яною Новіковою. Він люб’язно погодився на інтерв’ю для тижневика «Час і Події». Непересічна особистість, енциклопедист у галузі світового кіно, екстравагантний, сміливий, відвертий як на екрані, так і в судженнях. Приваблює своїми ерудицією, відкритістю демократичністю.

Вона живе на материковій Україні. Хоч у кожній своїй книзі повертається до сонячного Криму. Вона – російськомовна українська письменниця, якій зовсім не байдужа доля України.

Ігор Жарій – програміст, виходець з України, який зараз тимчасово мешкає в Калінінграді, проте вже найближчим часом сподівається виїхати в одну з країн Європи. В інтерв’ю Ігор поділився власним баченням причин масового виїзду фахівців ІТ-галузі за кордон, російсько-українських взаємин та розповів про ставлення росіян до європейців.

З часу останнього інтерв’ю у газеті «Час і Події» з відомою українською письменницею Галиною Вдовиченко минуло два роки. Для звичайного читача – не так і багато. Але ж для письменника час відраховується надрукованими книжками. А поміж ними – народжується нова книга. Два роки – це чотири книги. А ще ж участь в антологіях. Утім, привід для цього інтерв’ю більш ніж приємний. Галина Вдовиченко, багаторазовий переможець конкурсу «Коронація слова», цього року стала лауреатом ювілейної «Гранд Коронації Слова» у номінації «Романи». Її роман «Маріупольський процес» просто не міг не перемогти. Не тільки тому, що на часі. Бо є у ньому те справжнє, яке не може залишити байдужим жодного читача. Це змушує гортати сторінки, поки не зупинишся на останньому слові…

До війни у нього було звичайне життя – улюблена робота, двоє діток і дружина. Але потім була війна. І поранення. Через те, що вертоліт не зміг прилетіти вчасно, молодшому сержанту 24-ї Залізної механізованої бригади Володимирові Куті відрізали ногу. Держава дала йому протез. Але ним, скаржиться колишній солдат, годі нормально ходити. Він, звісно, не просить, але було б дуже добре, якби у колишнього бійця був повнофункціональний протез. Він не замінить ноги, але може показати, що такі, як він, нам не байдужі. Адже війна – позаду. Принаймні, для нього. А мирне життя – вже тут і зараз.

Нещодавно відзначила 50-річний ювілей актриса театру, кіно та естради, поетеса, дитяча письменниця, співачка, композитор, завідувачка редакції культурологічних передач на радіо «Культура» і просто прекрасна жінка Лариса Недін.