Для кожного вікового періоду провідним є певний вид діяльності: гра, навчання або праця. Для дошкільників провідним видом діяльності є гра, а для школярів - навчання. Проте і для маленьких дітей, і для дітей старшого віку види діяльності можна об'єднувати в таке корисне заняття, як розвиваюча гра.

Ви хочете пограти з Вашою дитиною? Ви хочете, щоб гра розвивала і навчала Ваше чадо і при цьому була цікава йому? Звичні шашки і пазли, що вже неабияк набридли, не приносять колишнього задоволення Вам і Вашій дитині?

Існує безліч міфів про те, що є покаранням, а що є заохочення. Батьки часто помилково використовують різноманітні способи покарання або заохочення, які надають рівно протилежний ефект.

Давайте розглянемо ці міфи детальніше.

"Потенціал" дитини

Найзагальніший приклад - коли указується на потенціал дитини. У батьків може існувати звичка говорити в різних ситуаціях:

Дитячий шампунь

При його покупці зверніть особливу увагу на вік «цільової аудиторії». Шампуні для дітей від 2-3 років (зазвичай зі «смачним» ароматом типу «кока-кола» і модним героєм мультсеріалу на упаковці) нам, на жаль, ще не підходять. Малюку необхідний засіб саме для новонароджених: уважно читайте етикетку! Особливості хорошого шампуню для крихіток - м'яка рослинна миюча основа і корисні активні добавки, що доглядають за волоссям і шкірою голови.

Із курсу літератури нам відомо, що казка - один із фольклорних жанрів. Казкові сюжети, на думку послідовників Юнга, є своєрідними матрицями, що відбивають головні душевні конфлікти людини, суть яких залишається незмінною протягом усієї історії людства. Юнг назвав їх архетипними.

Незалежно від того, визнають чи не визнають люди ці конфлікти, вплив останніх не зменшується. Казка ж у цьому випадку - виводячи суперечність зсередини в зовнішній світ - пропонує способи її розв'язання, це природні ліки, що вживаються інтуїтивно.

З якою метою ми виховуємо дітей? Щоб вони змогли реалізувати те, що не вдалося нам? Щоб виросли не гіршими за інших і за них не було соромно перед друзями і сусідами? Або ж щоб змогли найповніше реалізувати власну ідею, максимально адаптуватися в навколишньому соціальному середовищі, стати щасливими?

Мене завжди вражали взаємини Наталки з 10-річною донькою Маринкою. Ніякої строгості, зверхніх посмикувань і зауважень, висловлювань на зразок «Як я сказала, так і буде!». Наталка ніколи нічого не забороняла дівчинці категорично, лише попереджала, які в того або іншого вчинку можуть бути наслідки.