Цього року свято Соборності очікувалося з інтересом, пересторогами, надіями та супроводжувалося суперечливими заявами. Ці складні почуття можна зрозуміти.

З одного боку опозиція намірилася організувати потужні мітинги, чим показати владі масштаб незадоволення її діями. З іншого боку влада, безперечно, готувалася до цього, але що вона у кінцевому підсумку задумала на цей день, залишалося невідомим.

Весь минулий тиждень українська влада несамовито лякала країну кровопролиттям. То “кровожерливі терористи” в Макіївці, то “гарматне м’ясо”, яке “їде влаштовувати криваву різанину” на День Соборності в Києві, то ще якась біда. На щастя, все обійшлося. Громадяни, як герой Ліни Костенко, сидять по вуха в новиннєвих стрічках, співчувають росіянам і відчайдушно заздрять бельгійцям, у яких 5 студентів через інтернет організували своїй владі 35-тисячну “демонстрацію ганьби”…

День Соборності України в Чикаго пройшов символічно та продуктивно: відбулася злука українських студентів США та української Діаспори, котрі разом протягом морозного зимового дня шукали спільні вирішення для України виходу з економічної та політичної кризи.

В народі існує нарікання на українську молодь та українських студентів, котрі, начебто, мріють втекти за кордон, здобути освіту та навіки забути про Україну.

Дев’яносто два роки тому в Києві відбулася подія, яка назавжди увійшла в історію українського народу – день Соборності.

В цей день український народ здійснив ще одну спробу відродити єдину Українську незалежну державу. Об’єднання УНР і ЗУНР ще століття тому довело всьому світові, що Україна як цілісна держава – це не міф, а її народ, який з покон віків зазнавав переслідувань і національного гноблення з боку чужих держав, може об’єднатися заради утвердження національних цінностей та гідного життя у власній державі.

З року в рік святкуємо Різдво Христове – народження Божого дитятка, нашого Спасителя Ісуса Христа. Починаємо Свят-Вечором у наших домах і закінчуємо водосвяттям, умовно кажучи, в річці Йордані, в день Богоявлення.

Різдвяні свята – це веселі свята.

“У кожного з нас в житті своя дорога
Та всіх єднає зірка Віфлеєму.
Усе у цьому світі лиш від Бога.
Йому сьогодні славу віддаємо”

В суботу, 22 січня, сумівська громада (осередок ім.Д.Вітовського) гостинно запросила усіх на святкування Різдва у колі української родини. Цьогорічна Просфора була особливою.

“Знаю діла твої і любов, і віру, і службу, і терпеливість твою, і діла твої останні” (Од. 2,19).

Пойорданським надвечір’ям, 20 cічня цього року зайшла за хмари зірка св. пам’яті Іванни Ґорчинської.
Гірка звістка сколихнула усіх, хто знали пані Іванну Ґорчинську. 28 і 29 січня українська громада міста Чикаго в катедрі св.о. Миколая прощатиметься з Людиною-Патріотом, яка все своє життя присвятила родині, громаді і Україні.

Христос народився!
Тож славили, славили його в школі українознавства ім. Митрополита А. Шептицького при греко-католицькій парафії Св. Йосифа Обручника в Чикаго.

В суботу 19 грудня 2010р. зібралися разом парох о. Микола Бурядник і о. Володимир Кушнір, учні, батьки, учителі Рідної школи, школа танцю”Вишиванка” (керівник Оксана Федків-Кісіль), театр “Гомін”(керівник Василь Митничук) і гості.

Рано чи пізно більша частина жінок і чоловіків починає відчувати, що "йти по життю з посмішкою" не так вже й просто.

Нас починають зраджувати ноги. Влітку ми побували в південних країнах, приймали сонячні ванни, багато лежали. Взимку наше здоров'я переживає чергові випробування. Високі підбори і вузькі туфлі, постійне сидіння в офісі, за кермом.

 Для правильного розуміння взаємозв’язку між показниками здоров’я і взаємодією чинників навколишнього середовища в системі “людина – здоров’я – середовище” визначається три взаємопов’язані рівні здоров’я: суспільний, груповий та індивідуальний.