Все-таки у дивні часи ми живемо і у дивному світі. Кожен мислячий українець повинен звикати, що його оточує не одна реальність, як це має бути, а, принаймні, декілька. Ось візьмемо для прикладу місцеві вибори, які продовжують залишатися темою №1 в Україні.

Як вони проходили і завершилися, бачив кожен, хто хотів бачити. І це була та перша реальність, яка мала б стати головною і єдиною. Але ж ні – формується друга реальність – оцінка цих виборів опозицією.

“- Слухай, Вітю, побудь
замість мене президентом, га?
– А хіба я зможу?
– А я що, зміг?”

                     Діалог Януковича і Ющенка
                     з пародії на російському ТБ

Церква та патріотична громадськість України, що є близькою до УПЦ КП, відзначили 15-ліття інтронізації Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Нагадаю читачам, що інтронізацією зветься урочисте зведення на Патріарший престол.

Роки… Роки… Вони минають немилосердно швидко. І нам завжди бракує часу на те, щоб збагнути, що вони вже ніколи не повернуться. Так проходять години, дні, роки… Одне покоління змінюється іншим. Добре, коли ми іноді знаходимо час для того, щоб вернутися думками назад, щоб проаналізувати наше життя. Що ми зробили доброго? Чого не встигли, чи не змогли? Як приємно згадувати, що намагалися творити добро для інших, або здійснили багато добрих справ, за що заслужили вдячність багатьох людей.

Цієї осені життя українського Чикаго видалося надзвичайно насиченим. Кожного тижня відбуваються зустрічі з цікавими людьми, концерти різноманітних колективів, відкриваються мистецькі виставки. Часом приходиться вибирати, оскільки час проведення співпадає. А жаль, бо хотілося б встигнути побувати всюди…

Минула п’ятниця порадувала цінителів прекрасного, оскільки в музеї та в інституті відкривалися цікаві виставки.

Вечір у п’ятницю, 5 листопада, відзначився в українській околиці гарними імпрезами. Жодну з них ми не пропустили. Перша виставка, яку нам вдалося відвідати, проходила в Українському Інституті Модерного Мистецтва. Художники, які представили свої роботи, українські митці зі Львова – подружжя Яричів. Світлана та Василь привезли картини і скульптури, які об’єднали в експозицію під назвою “Фігури і Знаки”.

Володимир В’ятрович народився  у Львові в 1977 році, закінчив навчання у Львівському університеті, кандидат історичних наук.

Від 2002 по 2007 рік був директором центру досліджень визвольної боротьби та співпрацівником  Центру національної пам’яті у Києві. З 2008 року по 2010 був директором архівів при Службі Безпеки України. У даний час працює над ахівами україніки у Гарвардському університеті.

Органічна архітектура – новий унікальний культурний стиль, в основі якого лежить гармонія.

Ірина Білецька, органічний архітектор, котра любить землю і людей, в інтерв’ю для “Часу та Події” розповідає про повагу до природи, енергоефективність та нове рішення житлової проблеми для українців. Цим напрямком Ірина займається вже шість років, починаючи з навчання в університеті та семінарів у Німеччині.

Унікальність видання

Гаряче вітаємо широко відоме та шановане в Україні та серед закордонного українства незалежне видавництво “Смолоскип” із завершенням праці над цим монументальним твором. Ми уже звикли до того, що більшість видань цього видавництва – це явище, що означає безсумнівний внесок у національну культуру, історіографію, літературознавство, варте особливої оцінки.

...Надходив лютий останнього року Війни і на Монмартрі з його ранковими холодними пронизливими туманами навіть у кав’ярнях було вогко, незатишно та сумно, і уздовж сходів посеред снігу чорніли острівці торішнього листя, сюрреального “Мертвого листя” Жака Превера, символічного “Осінннього листя”, майже мітологічного осіннього листя кольорів оман індіянського літа.