Тернопільська благодійна організація «Українська родина» діє 18 років. Її мета – соціальний захист, моральна та матеріальна підтримка, духовний розвиток. До її складу входять діти-сироти та їхні опікуни, багатодітні родини, самотні люди похилого віку (педагоги, лікарі), інваліди.

Я, Ольга Іванівна Курис, 1931 року народження, колишня вчителька, а нині пенсіонерка, від імені громади села Волиці Бережанського району на Тернопільщині уклінно звертаюся до вас з проханням про допомогу. Пишу до вас, бо на рідній Батьківщині, в силу різних причин, допомоги нам сподіватися зараз нізвідки.

Христос воскрес!!!
Високоповажний пане Лука з дружиною пані Марією!

Якось я була в “Самопомочі”, вже сіла перед клерком в відділі обслуговування вкладників, панею Олею Гриців, коли задзвонив телефон, вона вибачилася і коротко порозмовляла із кимось.

Людина - воістину унікальне творіння природи, яке прагне вдосконалювати себе і навколишній світ для досягнення повної гармонії. Проте нерідко нормальне функціонування людського організму порушується через хвороби що, порушують цю гармонію. І в цьому випадку хворобливий стан організму ще більше посилюється, що приносить людині душевні і фізичні страждання. Як же їй допомогти, як повернути працездатність і радість життя?

Підгорецький Замок - діамант першої величини у світовій історії та культурі, будувався татарами, турками, українцями, поляками, італійцями, французами во Славу Господа і за єдиною національною ознакою. Ця ознака - людина Культури, високого Духу і творчості.

Саме спільна праця над реставрацією Підгорецького Замку буде яскравим доказом для нас самих, що ми гідні пам'яті своїх предків.

У неділю, 26 квітня 2009 р., українська катедральна школа св. о. Миколая в Чикаґо зорганізувала "День відкритих дверей" (Open House), щоб познайомити нашу громаду з учителями, учнями, програмою навчання, професійними успіхами колишніх випускників, підкреслюючи також релігійне виховання, пов'язане з моральними принципами, які змалку треба плекати в молодих душах.

Школа вже від кількох років переживає фінансову кризу, бо число учнів майже в десять разів менше, як було в роках повоєнного напливу біженців, які в першу чергу збудували другий шкільний будинок, щоб усі діти вчилися в рідній школі.

Ще декілька запитань до п. Олександра Бобика, як своєрідна реакція