-"Я українець і цим пишаюсь"

Михайло Поплавський

Я хочу розповісти сьогодні про людину непересічну, яка уміє жити і працювати так, що нікого не залишає байдужим. Хтось його сприймає і приймає. Хтось критикує, чи лає. На це Поплавський відповідає, посміхаючись: "Кажіть, що хочете. Тільки прізвище не переплутайте". Прізвище це, однак, переплутати уже важко, оскільки за ці роки Михайло Поплавський став не просто популярним, а з допомогою телеекрану та багатолітньої потужної рекламно-інформаційної кампанії зайшов буквально у кожну домівку.

Іван Турчин (12.24.1822-6.19.1901) ввійшов в американську історію як герой Громадянської війни США (1861 - 1865 р.р) Джон Базиль Турчин. Перед його іменем впродовж усього життя незмінним залишався титул "козак".

Життя цього козака засвідчує вірність волелюбній нації та прадідівським традиціям захищати свободу. Він вистояв перед вітрами та бурями воєн, донісши світові вістку про край козацький.

Етимологія слова козак сягає своїм коренем у глиб віків. Наукове видання з історії козацтва "Україна - козацька держава" подає: "Козак" - термін тюркського походження, запозичений українцями від південних сусідів.

До 90-ліття Української Капели Олександра Кошиця

У минулому числі газети було вміщено статтю-нарис про Олександра Кошиця - великого сина України, видатного діяча української культури та діаспори.

Створена під його керівництвом 25 січня 1919 року Українська Капела в 20-ті роки об'їздила два континенти і знаменито представила піснею нашу державу, народ, його мистецтво. Величезний успіх цієї місії, яка увійшла в історію і нашої держави, і тих країн, де вони побували - це в першу чергу заслуга геніального диригента і композитора О. Кошиця.

У Львові напередодні нового року збігає період експонування в Музеї ідей виставки живопису, графіки, колажу й інсталяції "Листи до Василя Стуса" - робіт молодих митців, виконаних у формі листів до В. Стуса з роздумами про його творчість і життєві обставини, що сформували його таким, якого знаємо. Разом із нею в країні завершується рік, відведений для пошанування творчості цього, запевне, найзнаковішого в координатах нашої літератури поета й дисидента.

До 90-річчя Української Капели О. Кошиця

Присвячується останнім двом поколінням українців по обидва боки океану

Таке запитання - виклик, а може, й образа для тих, хто, безумовно, знає. Посвячені, яких за роки незалежності України стає дедалі більше, закинуть: "Це все одно, що не знати, хто такі Франко, Лисенко, Леонтович...". І матимуть рацію. Але, але...

Суперечлива постать американського інтелектуального світу відійшла на той світ у 89 років.

Наприкінці 2002 року під час репортажу про перебування прем'єр-міністра Ліонеля Жоспена у Сполучених Штатах Франс-Інфо знайомить свою аудиторію з професором Гантінгтоном такими словами: "Людина, що передбачила напади 11 вересня".

За все своє життя Джером Девід Селінджер дав єдине інтерв'ю - шістнадцятирічній дівчинці для її шкільної газети. За останні сорок років він не оприлюднив ані рядка. Але при цьому він залишається автором, що користується шаленою популярністю і неослабною увагою, причому не лише у Сполучених Штатах. Прижиттєво долучений до сонму класиків і геніїв, він прагнув лише одного - щоб його залишили у спокої.

2 січня 2009 року п'ятнична програма Української служби Бі-Бі-Сі була присвячена 100-річчю символу українського націоналізму Степана Бандери. Гостем програм був історик Володимир В'ятрович, директор архіву Служби безпеки України, кандидат історичних наук.

Родинне життя відомих політиків на Заході завжди є предметом пильної уваги журналістів та суспільства: як поводяться діти ВІП-персон, де і на які гроші вони вчаться, який зиск мають від своїх батьків, врешті-решт, чи здатні вони самостійно мислити та об'єктивно оцінювати діяльність батьків. Максим Лавринович, засновник юридичної кампанії, - син першого віце-спікера Верховної Ради. Лавриновича-молодшого ми розпитали не лише про політичні вектори батька, а про те, як почувається на ринку послуг бізнесмен-юрист, чий тато очолював міністерство юстиції і продовжує залишатися у кадровій юридичній обоймі Віктора Януковича.

Наприкінці грудня 1893 року в Києві в сім'ї доцента Київської духовної академії Афанасія Булгакова народилася третя дитина. Слідом за Михайлом, якому було два роки, і Вірою, котра народилася 1892 року, з'явилася Надія. Доля сестри Майстра - це доля людини в горнилі сталінської епохи. Чимало випробувань випало на її долю: заарештували чоловіка за безглуздим звинуваченням, її саму «переселили» з квартири в барак, слідом за чоловіком вона поїхала на красноярське заслання... І все ж, попри всі удари долі, ця жінка зберегла високу культуру, гідність, стоїцизм - зберегла пам'ять про брата, великого письменника.

Найяскравіше засвітилася Україна 2004 року. То була світова слава України, засвідчена в телевізійних екранах. Дві постаті визначали обличчя Майдану. Драматична постать напівотруєного переможця президентських виборів Віктора Ющенка і чарівна окраса трибуни Майдану - Юлія Тимошенко.

Гуцульщина - край талантів і контрастів. Попри проникнення сюди цивілізації (супутникові антени, мобільні телефони, комп'ютери, Інтернет) досі у цьому краї плекають предковічні традиції. Майже у кожній хаті живуть за звичаями своїх предків. А ще на Гуцульщині обдаровані люди і багато з них - музиканти. Серед таких музикант-віртуоз Роман Кумлик, котрий грає на всіх музичних інструментах. 4 грудня панові Романові виповнилося 60 років життя і 53 роки творчої діяльності.