170 років тому почався розквіт міста, що стало тоді власністю графа Бобринського

140 років тому - 4 жовтня 1868 року - в місті Сміла помер граф Олексій Олексійович Бобринський. Він був родоначальником сім'ї, котра навіки залишила добрий слід на Черкащині. Сміляни й тепер використовують будівлі, зведені коштом Бобринських. Серед них - дві школи, технікум харчової промисловості, корпуси цукрового та машинобудівного заводів, лікарня, залізнична станція. "В пам'ять про графа цього року вулицю Тельмана в нас перейменували на бульвар Бобринського.

У суботу, 18 жовтня 2008 року заходами Українського Інституту Модерного Мистецтва та Товариства Української Мови (ТУМ) відбувся літературний вечір, присвячений творчості визначного поета, критика, публіциста, члена Гельсінської Групи та автора самвидаву - Василя Стуса. 2008 рік був проголошений президентом України, Віктором Ющенком - роком Василя Стуса, бо саме цього року Василеві Стусу виповнилося б 70 років! Але, на превеликий жаль, він помер на засланні у вересні 1985 року, маючи вього 47 років.

Читачам будь-якого українського патріотичного видання не потрібно представляти постать ідеолога українського націоналізму, автора праці "Самостійна Україна", адвоката Миколу Міхновського. Впродовж десятиліть навколо загибелі Міхновського ходили різні чутки і домисли, а його могила вважалась втраченою. Дослідники перевіряли різноманітні версії і шукали хоч якусь інформацію про його поховання в архівах, мемуарах, спогадах живих очевидців (до речі, єдиний, хто бачив і спілкувався з Миколою Міхновським, був Ждан Шемет, якого нам вдалося знайти).

Наталєна Королева - письменниця, дипломат, філолог, митець, психолог, медик та оперна співачка в одній особі

"...коли для віри є межі, тоді це - не віра, а спокушування Господа.

Безмежна віра приводить до здійснення найнеймовірнішого!"

Н. Королева, "Предок"

Незвичайний похід рухається дорогами Іспанії. Від храму до храму, від міста до міста везуть труну із забальзамованим тілом померлого короля Філіпа І. Ідуть і їдуть придворні дами і кабальєро, священики й ченці, вояки охорони... В кожному храмі прибита горем королева Хуана просить у Всевишнього дива - воскресіння померлого монарха.

Ім'я священика Єжи Попелюшка, викраденого і замордованого комуністичним гебе у 1984 році, вже давно стало одним із символів мученицької боротьби за віру, яку вела християнська церква на всіх просторах окупованої Москвою Східної Європи. Саме католицька церква в Польщі стала центром боротьби з безбожницькою владою, адже категорично не погоджувалася на співпрацю з "червоним фашизмом".

З часу загибелі видатного українського географа Степана Рудницького минуло понад 70 років. На жаль, і досі його ім'я відоме лише у вузьких наукових колах. А проте Степан Рудницький був першим українським науковцем, який здійснив географічні дослідження українських земель, розробив планове вивчення України в усіх ділянках географічної науки та започаткував картографічну справу. Він уперше створив загальний курс "Географія України". Ця книга вийшла в перекладі багатьма мовами світу.

"На межі XIX-XX ст. у мистецтві всіх країн Європи з великою інтенсивністю поширився новий оригінальний художній напрям. Він отримав різні назви: "ар нуво", "юґендстиль", "ліберті-стиль", "модерн", "сецесіон". Саме під впливом останнього, прийнятого в Австро-Угорщині терміну (в перекладі з німецької - "відокремлення"), на західних землях України в науковій літературі й широкому вжитку цей стиль традиційно називали "сецесія".

Мама Їлина виношувала його, коли чинився великий терор, який забрав найкращих, найздібніших, найрозумніших. Породила сина на саме Різдво Христове року Божого 1938-го. І не посміла записати його сьомим січня, записала шостим. Але таки дала йому ім'я Василь. Ім'я ж це грецькою - Базилеос - означає "володар", "господар", "цар". "В Україні, - казав Василь, - чи не кожна четверта матір називає свого сина цим іменем, підсвідомо карбуючи потяг до конче необхідної нам, щоб вижити, державности".

(1935 - 1963) 

Не минуло й десяти літ після останнього цунамі сталінських репресій зими 1953 року, як над Україною знову замаячила лиховісна примара політичного терору. На той час на історичну арену ступило бунтівливе покоління шістдесятників, яке й стало об'єктом звірячої ненависті принишклих після критики культу особи сталіністів.

У дні 100-літнього ювілею Валер'яна Підмогильного ми сиділи в кабінеті Леоніда Череватенка (був тоді головою Київської організації письменників) і вели розмову.

- "Ви знали цього письменника?" - спитав він.

- "Та мені ж тоді й десяти років не сповнилося, як його арештували. Зате з сином його Ромкою ми грали у футбола".

Його особисте життя було заповнене клопотами про брата і сестру, а пізнє одруження не принесло щастя. Напівсліпий, немічний самотній вчений потребував допомоги секретаря, читця або коректора. Таким помічником був для нього Микола Левченко, якого він усиновив і який з часом став дослідником, завідував академічною друкарнею. Коли 1929 року почалися арешти, які завершилися інспірованим НКВС процесом над Спілкою Визволення України, Левченка разом з багатьма іншими співробітниками Академії було репресовано.

Роль жiнок у життi та творчостi великого українського вченого-садiвника

Є особлива галузь виробництва, в якій як ніде інде необхідне натхнення від муз у поєднанні з природою. Ця галузь - садівництво. Якщо в мистецтві музи надихають творців, є об'єктом поклоніння, любові, то в садівництві муза повинна і надихати, і допомагати, і працювати в поті чола поряд із садівником. Тому не завжди і не кожна садова муза може витримати таку нелегку долю. А вже та муза, що пройшла шлях в мистецтві вирощування саду поряд зі своїм садівником до кінця його життя, залишаючись назавжди вірною його справі, заслуговує на особливу повагу.