Міркування з нагоди ювілею американського правника, судді, громадського діяча й українського патріота.

Чи не вперше про родину священиків Базилевських я довідався з біобібліографічного довідника авторства дослідника-полтавця Петра Ротача «Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції…», який побачив світ уже понад два десятиріччя тому, у 1998-му році, в полтавському видавництві «Верстка».

Чи не вперше про родину священиків Базилевських я довідався з біобібліографічного довідника авторства дослідника-полтавця Петра Ротача «Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції…», який побачив світ уже понад два десятиріччя тому, у 1998-му році, в полтавському видавництві «Верстка».

Чи не вперше про родину священиків Базилевських я довідався з біобібліографічного довідника авторства дослідника-полтавця Петра Ротача «Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції…», який побачив світ уже понад два десятиріччя тому, у 1998-му році, в полтавському видавництві «Верстка».

Люди мають його за святця, чудотворця, заступника. Навіть землю з його могили щодня нагрібали у торбинки, просячи зцілення від хвороб. Однак, постать блаженного Миколая Чарнецького – значно глибша, ніж народні уявлення про нього.

Чи все ми знаємо про знамениту володарку Русі? Славетну княгиню Ольгу по праву можна вважати символом Києворуської Держави. До княгині Ольги Руссю правили князі Олег та Ігор. В історії руської державності ці князі були військовими тактиками. Своє призначення як володарів Русі вони вбачали у численних завоюваннях і розширенні кордонів держави. Ольга була зовсім іншою. Княгиня стала першою правителькою Русі, котра володіла колосальним стратегічним мисленням. Вона планувала свої дії чітко і зважено. Її можна назвати першим державним стратегом Києворуської держави.

Українська земля щедра не тільки на чорноземи, а й на людей, які обробляють її, вирощують споконвіків багатющі урожаї, насамперед, збіжжя. Житницею Європи називали колись наші землі. І чи не основними культурами були жито і пшениця.

Публіцистика Романа Рахманного, як і публіцистика Івана Багряного, стала для багатьох в Україні справжнім відкриттям.

Уже минуло близько двох десятків років, коли були написані спомини українця з походження, дипломованого інженера, успішного бізнесмена, президента однієї з північноамериканських корпорацій та відомого мецената, що натепер замешкав у США, уродженця уславленого міста Миргород Олексія Григоровича Воскобійника під наголовком «Повість моїх літ. Публіцистичні спогади».

Розбіжність між внутрішніми переконаннями, поглядами, думками та реальними діями людини, не зрідка вимушеними - це болюча проблема і для окремої особистості, і для людства взагалі. Як у минулому, так і в сучасності. Тому щасливою є та людина, той історичний діяч та політик (може, в першу чергу, саме політик), який діє відповідно до настанов власної совісті, робить і захищає те, у що справді глибоко вірить.

Продовження.
Початок у № 34

Ми продовжуємо нашу розповідь про Героя України Левка Григоровича Лук'яненка. Цього разу йтиметься про те, чим ця Людина-Легенда переймалася після закріпленого на папері відновлення української державної незалежності.

Часом як причеплять до когось ярлики-наклейки, так вони й супроводжують людину все публічне життя. А по життю й поготів. Живих свідків звитяг того, про кого сформувалися ті чи інші усталені уявлення, лишається дедалі менше. Опублікованих у загальнодоступних джерелах документів також.