В суботу, 17 листопада 2012 року, українсько-американська громада північно-східної частині Сполучених Штатів провела своє щорічне вшанування Голодомору скорботною ходою на відстань у майже п’ятдесят блоків, починаючи від Української Католицької Церкви Св. Юра і до собору Св. Патрика на 51-й вулиці і П'ятій авеню. Там відбувся реквієм екуменічної (Українська Католицька та Українська Православна) служби

(Панахида) на вшанування пам'яті жертв.

Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932 – 1933 років в Україні. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів. Адже від голоду, масових репресій і депортацій Україна втратила більше, ніж за роки Першої світової та громадянської воєн.

В Україні стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року.

…”Смерть вирішує усі проблеми: немає людини, немає проблеми,” – ці слова належать кату українського народу Йосифу Сталіну, який робив усе, щоби зламати хребет українській нації.

Геноцид... Це страшне слово. Майже третина українського народу вимерла під час штучно створеного голоду 1932-1933 років минулого століття.

В неділю, 19 вересня, українська спільнота мегаполісу Чикаґо згадувала і молилася за жертв ґеноциду, який був здійснений над українським народом комуністичним режимом Російської імперії під проводом Сталіна в 1932-1933 роках.

Згадуючи сьогодні ґеноцид, ми більше, як коли-небуть, усвідомлюємо собі, що це була колосальних розмірів трагедія, страшна й неймовірна подія, яка немає собі рівних в історії людства, яку довелося пережити українському народові.

Про трагедії людства повинен знати кожен громадянин планети Земля, адже чужого горя не буває. Жахіття і страждання, які довелося пережити у своїй історії вірменам, євреям, камбоджійцям чи суданцям, це – трагедія цілого людства. Жоден злочин, скоєний з міркувань етнічних, релігійних чи політичних, не може бути підданий забуттю.

Нещодавно в Україні було видано унікальну карту “Голодомор 1932 – 1933 років”, на якій позначено не лише місця так званих “чорних дошок” (спеціальні каральні заходи проти окремих сіл, коли голодне село оточували озброєними загонами, чим прирікали його на загибель), а й шляхи переселення на вимерлі території людей із Росії та Білорусії.

28 квітня Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію про вшанування пам’яті жертв великого голоду (Голодомору) в колишньому СРСР. Український інститут національної пам’яті (УІНП) вітає прийняття цієї резолюції та поціновує її як важливий крок у відновленні історичної правди і пам’яті про мільйонні жертви тоталітарного сталінського режиму.