Буковина - край розлогих буків, струнких смерек та гірських потоків, що напувають своїми цілющими водами Сирет та Черемош. А ті - переливають їх в могутній Прут, омиваючи духмяні долини, на яких наче гуцульські писанки, красуються гірські села Яблуниця, Конятин, Підзахаричі, Довгопілля, Сергії, Путила, Вижниця, Вашківці, Кибаки, Чорногузи. Це гірська територія Буковини, яка відділяється розважливим Прутом від рівнинної частини. Рівнинна зона, що простягається від Прута до Дністра, з ранньої весни буяє в запашному цвітінні садів, в яких потопають села Берегомет, Брусниця, Лашківка, Лужани, Мамаївці, Кліводин, Веренчанка, Кадубівці, Прилипче, Кострижівка, Хрещатик, Звиняччин, Василів, Шубранець.

Назву "Буковина" край дістав від букових лісів, що в давнину росли по всій його території.

Біля села Молодового (Молодія) археологами знайдено рештки первісних жител, зведених із мамонтових кісток.

До 70-річчя підписання пакту Молотова-Ріббентропа

Сьогодні в Росії зі згубною метою "прискореного відновлення колишньої величі" ухвалено політичну доктрину переділу світу на зони впливу під камуфляжем "багатополярності". Доктрина балансування на тліючих конфліктах, загравання з антидемократичними режимами і шантажу світового демократичного співтовариства для виторговування політичних і економічних преференцій у глобальній енергетичній, фінансовій, військовій та інших сферах.

Величезні простори Східної та Середньої Європи, що їх покрили в процесі своєї міграції слов'яни, повинні вказувати на велику їх чисельність. Йордан, описуючи слов'ян, називає їх багатолюдним народом, який є могутнім завдяки своїй багаточисельності. Прокопій теж пише, що слов'яни - це племена багатолюдні і сильні не тількки своєю відвагою, але й багаточисельністю. Антів він називає незчисленними і невимірними племенами.

Спецповідомлення начальника в'язничного управління НКВС УРСР Філіппова з Києва наркомові внутрішніх справ УРСР Сергієнкові в Києві та начальникові в'язничного управління НКВС СРСР Нікольському в Москві про винищення та евакуацію в'язнів у в'язницях Волинської, Рівненської, Тернопільської, Львівської та Чернівецької областей від 28 червня 1941 року (Архів Головного інформаційного бюро Міністерства внутрішніх справ України. Колекція документів. Опубл.: Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. - Київ, 1994. - Кн.2. - С.235-238) багато що прояснює:

Трагічна доля переслідує холмщан з незапам'ятних часів. Географічне положення наших земель було об'єктом зазіхань колонізаторів, як зі Сходу так і з Заходу. Вороги нашого народу намагались розірвати зв'язок Холмщини з Київською Руссю, Галицько-Волинським Князівством, Українською Народною Республікою. Одні хотіли нас зрусифікувати, інші - полонізувати і окатоличити. Були і такі, що хотіли наш народ перетворити в своїх рабів. Незважаючи на тяжкі обставини, холмщани зберегли свою самобутність, рідну українську мову, культуру, народні звичаї, православну віру. Найважчі часи для холмського люду припали на початок 20 століття.

Чому відома російська дослідниця української історії не називає зрадниками ні Івана Мазепу, ні інших гетьманів, які "не подобаються" Москві?

Останнім часом доктор історичних наук, професор Санкт-Петербурзького університету Тетяна Таїрова-Яковлєва приїжджала в Україну два місяці поспіль - у вересні й жовтні. Обидва рази - для участі у міжнародних науково-практичних конференціях. Спочатку в тій, яка відбувалась у Полтаві з нагоди 350-річчя Гадяцької угоди про створення триєдиної держави у складі Великого Князівства Руського, тобто Гетьманщини-України, Королівства Польського і Великого Князівства Литовського.

Зранку 14 листопада на майдані біля Батуринської цитаделі було велелюдно. Місцевих жителів, представників з усіх регіонів України й журналістів зібрав обряд перепоховання останків загиблих 300 років тому під час Батуринської трагедії українців. Ця подія межує зі ще одним фактом - знайомством учасників процесії з відтвореним історичним комплексом на території вже національного заповідника "Гетьманська столиця".

Українська повстанська армія не співпрацювала з гітлерівцями й не мала стосунку до створення дивізії СС "Галичина" під час Другої світової війни. Про це повідомила прес-служба СБУ, про це свідчать історичні дослідження, тези яких були оприлюднені на чергових громадських історичних слуханнях в СБУ на тему: "УПА і німці: співпраця чи протистояння".

В описах "бандерівських звірств" прочитується світогляд і практика силовиків НКВС

"Різунів" у вишиванках, із закривавленими сокирами в повоєнні роки полюбляли зображати майстри радянської "політичної карикатури". Один з таких образів реалізували: у 1949 році двоє парубійків зарубали сокирою письменника Ярослава Галана, і з цієї детективної історії живописали ще барвистішу картину "людиноненависницької ідеології українського буржуазного націоналізму". Як зазначав письменник Олекса Гай-Головко, Галан став першим і єдиним "великомучеником комуністичного режиму в Галичині".

Передмова до видання "Нахтіґаль y запитаннях і відповідях"

Запропонований тут читачеві проект є другим з черги спільноти maidan.org.ua, в якому будь-який бажаючий міг поставити запитання людині, причетній до української історії середини минулого століття. Першим таким проектом була цілорічна інтернет-прес-конференція Головного Командира УПА Василя Кука. Оце читач тримає в руках підсумки такого ж тривалого спілкування спільноти Майдану з вояком Нахтіґалю Мирославом Кальбою.

Перед тим, як запропонувати читацькій увазі, чи то нариси, чи то задокументовані мною через десятки років після почутого прадідівські спогади, змушений зробити декілька попередніх зауважень та пояснень.

Певно, я не зроблю якогось глобального відкриття, якщо озвучу наступну сентенцію: свій власний погляд на історію мають право мати і мають не лише народи чи держави, або ж професійні історики, які, як їм здається, цю історичну думку формують, але й кожна окремо взята людина.

Чорний вересень в Україні котиться вниз. Тимошенко на запитання про торгівельні санкції Росії проти України на прес-конференції 17 вересня відповіла: "Я думаю, що за всі такі радикальні рішення щодо України відповідальність несе особисто президент Ющенко. Тому що коли якимось країнам оголошується інформаційна війна і коли країни ображаються і принижуються, то, безперечно, Україна чекає удару у відповідь. І тому за все, що відбувається поганого у відносинах між Україною і Росією, я думаю, що персональну відповідальність несе Віктор Ющенко, президент України".