Ці статті написані, головним чином, у 1970-х роках і надруковані в “Українському голосі” у місті Вінніпег за життя автора.
Помер Анатоль Курдидик у 2001 році. Історія ХХ століття прирекла Анатоля Курдидика, як і мільйони інших українців, на важке життя– переслідування більшовицькою владою, гестапівські тюрми, примусові роботи в німецьких шахтах, доля довічного емігранта. Але за всіх тяжких умов він піклувався українськими виданнями, українською пресою.

 

Знову на порозі Новий Рік і Різдво, тому в  кожній українській родині посилено готуються до свят. Не секрет, що найбільше клопотів навколо святкового столу, адже кожній господині хочеться потішити своїх близьких улюбленими стравами та здивувати  гостей вишуканими смаколиками.

Богдан Лепкий (1872-1941)- український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.

Богдан Лепкий народився на хуторі Кривенький (нині не існує), дитинство минуло в селі Крегулець, із 1879 по 1891 родина жила у селах Поручин і Жуків (нині Бережанського району). Протягом восьми років (із 1878) мешкав у Бережанах у свого діда-священика і віце-маршалка Бережанського повіту, Михайла Глібовицького. Основи шкільної науки Б. Лепкому викладав домашній учитель.

"Там, у найсвятішому місці Тибету, я зняв на відеокамеру дивний для європейця, заворожуючий хід пілігримів. Вони зосереджені на своєму русі, під час якого навіть необхідне стає зайвим. У довгому шкіряному фартусі, з цупкими надійними рукавицями-капцями на долонях. Раз-здіймають руки долонями докупи над головою. Два-руки на рівні підборіддя.

15 жовтня. Карпати

Кумовi потрiбна була людина. Без людини нічого не виходило. I вiн наважився.

Чекати довелося довго. Коли почулися нарештi голоси та смiх й попри розлогий кущ з яскраво-червоними ягодами глоду пройшли двi дiвчинки, вiн навiть не ворухнувся. Такi люди були йому не потрiбнi.

Коротенький конспект рецензій на книгу віршів Віктора Рибаченка

Так буває частенько - знаєш людину років 10 і навіть 20, а вона раптом раз! - і викине таке, чого ти від неї зовсім не сподівався. Читачі "Часу і подій", мабуть, давно підозрювали, що віршів Віктора Рибаченка вистачить на товстеньку книгу.

Спогад

Kому належить вислів: "Усі ми родом з дитинства",- не пригадую. Але чим далі ти від нього, тим ближче воно до тебе. Спогади чіпляються зненацька і деколи зовсім невчасно.

Спливають в пам'яті друзі з дитинства, яких не бачиш і справді "сто років", про яких нічого не знаєш, яких не зустрічаєш.

Фізик, який вірить в бога, він же доктор хімічних наук, біолог, він же – найпопулярніший польський письменник наших днів Януш Вишневський днями завітав на 17-й форум видавців у Львові.

Його роман “Самотність в мережі” став настільною книгою для сотень тисяч самотніх і “звихнутих” на інтернет-спілкуванні громадян абсолютно різних країн, його перекладено багатьма мовами. Вишневський стверджує, що пише тільки для задоволення.

Якось непомітно наступила осінь.  І коли вдень ще виникає бажання прогулятися затишними вулицями під акомпанемент опалого листя, помилуватись  барвами осінніх квітів та розфарбованих дерев, то в холодні вечори дедалі більше хочеться вмоститися біля каміна в зручне крісло і з головою зануритись  у приємне чтиво. Звучить  доволі інтригуюче… І хоча в шаленому ритмі сучасного життя не так часто випадає подібна нагода,  знаю з власного досвіду – було б що читати, а час знайдеться.

Осінні барви

Осінь завжди приходить тихою ходою, якось зовсім непомітно. Де-не –де розмалювала вже листочки на деревах, підняла до сонця набубнявілі пупянки осінніх хризантем, повіває прохолодним вітром, гойдаючи вершечки доцвітаючих мальв, рожі і жоржини. Дні стоять ще теплі, часом ще по-літньому спекотні, але ночі і ранки вже холоднуваті.

Про автора:
Юхим Петрович Чеповецький народився 19 серпня 1919 р. у Києві. Як він сам про себе писав, його дитинство і юність минули так само, як і в багатьох дітей тих часів: “З відзнакою закінчив Дитсадок і пішов до Школи”. А потім були педагогічний інститут, літературний інститут, учителювання... Змалку він подружився з гумором, що згодом вплинуло на всю його подальшу творчість, а це понад тридцять книг, тексти для музичних комедій, збірки віршів, казки та п’єси для дітей та юнацтва, сценарії для мультфільмів...

Ірен Роздобудько народилася 3 листопада 1962 року в Донецьку. Закінчила заочне відділення Київського факультету журналістики. Працює від 16-ти років. Пройшла нелегкий шлях від телетайпістки і диктора радіопередач на металургійному заводі до головного редактора престижного глянцю “Караван историй”. По дорозі до вершини довелось попрацювати в газеті “Родослав”, коректором журналу “Сучасність”, оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті “Всеукраїнські відомості”, заступником головного редактора в журналі “Наталі”.