Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче,
щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить Вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

В українських судах тепер можна говорити і російською мовою.

Таке рішення прийняли український президент і Верховна Рада. Однак його не квапляться виконувати. Про те, чи скоро російська в Україні стане офіційною, "Ізвестіям" розповів голова парламентського комітету з питань судоустрою Вадим Колесніченко (Партія регіонів).

Як і передбачали експерти, поглиблення економічної кризи в Україні змусило донецьких керманичів посилити наступ на гуманітарну сферу: законопроект про двомовність – кістка для електорату Партії регіонів, покликана мобілізувати його навколо “конкретних пацанів” у боротьбі за місцеві ради. Принаймні так вважають “регіонали”, неокомуністи-симоненківці та примкнулий до них заляканий справою Гонгадзе Литвин.

9 листопада – День української мови та писемності. Цього року його святкування в Києві мало протестне забарвлення.

Громадські рухи “Пространство свободы”, “Відсіч” та кампанія “Новий громадянин” вирішили поєднати святкування української мови з протестом проти її пригноблення. Пригноблення вони вбачають у новому законопроекті “Про мови” авторства народних депутатів Єфремова, Симоненка та Гриневецького.

Чому мовний законопроект “Регіонів” охрестили законом “Про знищення української мови”?

Історики, аналітики, експерти роками ламають голову над питанням, що об’єднує Україну, яку політики усе норовлять поділити на “свою” і “чужу”. Поки мислителі сперечаються, Партія регіонів поспішає “запатентувати” на законодавчому рівні своє геніальне відкриття.

Депутат міської ради Попадопулос їхав додому вулицею Філіки Етерія. Побожно перехрестився, минаючи капличку, звідки долинало звичне “Кіріє елейсон”. Око тішили вивіски та дороговкази, виведені витонченими літерами грецького алфавіту. Відтоді як правляча партія серйозно взялася захищати мови національних меншин і домоглася надання їм у регіонах високого статусу, така картина давно перестала бути екзотикою в їхньому місті, де 10% населення– греки.

Експертний висновок Вченої ради Києво–Могилянської академії щодо неконституційності та необхідності зняття з розгляду Верховною Радою законопроекту “Про мови в Україні” набув значного резонансу в суспільстві.

Адже експерти– доктор юридичних наук Володимир Василенко та доктор філологічних наук Володимир Панченко– фахово розклали по поличках, чому цей законопроект становить загрозу не тільки рідній мові українців, а й цілісності власне Української держави.

Українська мова споконвіку була однією з найгарніших та наймелодійніших світу. Безліч епітетів можна підібрати для характеристики нашої державної мови. Але, навіть якщо всі характеристики мови зіллються в один чудовий відгук про неї, це навряд змінить ситуацію, що склалась по відношенню до української мови в Україні.

Пам’ятаєте, як колишній голова Верховної Ради Іван Плющ щедро засівав через “мікрохвон” усю Україну своєю колоритною мовою? Ось фраґмент його звернення до колег: “Доброго ранку, шановні депутати! Як ви помните, вчора утром ми з вами договорилися сьодня розминку не проводити”.

На позначення такого мішаного типу мовлення існує науковий термін– суржик.

Огляд окремих розділів книжки “Українська мова у 20-му сторіччі: історія лінгвоциду. Матеріали і документи”, за редакцією Лариси Масенко, Київ, Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”. 2005.

Книга надає можливість ознайомитися зі збіркою документів різних часів радянської України, що стосуються пристосуванню мови до нових реалій совєтської дійсності.

«Розуміти мову – це не означає жити в ній», – розповідає Кларисса М. про труднощі, що виникають у тих, хто пам'ятає рідну мову.

Вона народилася в Чилі, проживає в Австралії і говорить, що відчуває невеликі затримки у мовленні, коли спілкується рідною мовою. Проживши за межами батьківщини 35 років, вона була змушена повторно вивчати свою рідну іспанську, яка, за її словами, «зарита глибоко в підсвідомості».

Спільнота Українського католицького університету висловлює свою рішучу незгоду з Постановою № 642 Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року, відповідно до якої було скасовано норму про обов’язковий екзамен з української мови за професійним спрямуванням при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для здобуття наукового ступеня кандидата наук.