Рапунцель, Рапунцель

Спусти свої коси додолу...

Хто з дівчат, хоч раз у житті не мріяв почути ці слова?! І хоч не у всіх ті коси й були настільки довгі, щоб витягти принца на вежу, але ж не це головне! Найважливішими були три умови: бути принцесою, сидіти у замку і чекати на порятунок від прекрасного принца. Все решту - деталі. І в кого б дівчата не гралися - Білосніжку, Попелюшку чи Царівну-Несміяну - мрія була одна - неземне кохання у середньовічних традиціях.

Далеко поза межі українського Чикаго несеться у світ слава про справжні балі, що влаштовуються під час новорічних свят нашою громадою. Ось вже кілька років поспіль, ми буваємо на знаменитих Маланчиних вечорах дебютантів, або як кажуть у народі, на Сумівській Маланці. Ця традиція прижилася тут так міцно, що уявити Новий рік без цього свята просто неможливо. Тож і вчорашній вечір, наповнений мелодіями віденського вальсу, до сьогодні додає романтики від побаченого і оптимізму, що молоді люди, які були головними героями вечора, стануть активними учасниками громади.

18 січня - Святвечір водохресний

Голодна кутя

Святом Хрещення закінчуються Різдвяні свята, які тривають з 7 по 19 січня. Згідно з біблійною розповіддю Христос був охрещений у водах річки Йордан, що і дало другу, народну, назву свята.

Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний Святвечір чи друга Вілія, що припадає на 18 січня.

Історично склалося так, що на сьогодні Новий рік у нас святкують двічі - за новим і старим стилями або за григоріанським і юліанським календарями. Намагання тодішньої Радянської влади перенести традиційні новорічні розваги з 13-14-го січня на 31грудня та 1 січня успіхом не увінчалися. Надто глибоко вкоренилися вікові традиції в побуті народу.

Разом із святом угодника Божого Василя до хати входив Новий рік (за старим стилем), до якого готувалися цілий вечір.

Вже стало гарною традицією, що у ці зимові свята невеличке містечко над річкою Черемош привертає своєю увагою шанувальників народних традицій, а саме Маланки з всієї України та зарубіжжя сюди з'їжджаються люди, щоб, як кажуть, самим побачити та іншим розповісти.

Тут варто сказати, що Маланка у містечку Вашківці на сьогодні вже нажаль не виглядає такою, якою вона була в давні часи, і навіть, не такою, як у недалеких дев'яностих. Хоча з іншого боку все міняється у цьому шаленому світі.</</a>

Вже не перший рік зустрічаємо Різдво Христове і Нові Роки на чужині, котра стає нашим домом. Звичайно, цей дім не такий рідний і вимріяний, як батьківський, але саме тут ми будуємо свої церкви, хрестимо дітей і відсилаємо до української школи. Таки не створимо ми другої України, і чужа земля стає з часом для наших дітей Батьківщиною.

Але гріх не визнати, що тут нам,емігрантам і заробітчанам, чи з України, чи з деінде, створено значно ширші можливості для матеріального і інтелектуального росту .

Велика християнська родина українців саме у цей, благословенний Різдвом час, колядує та слухає різдвяні коляди. У їх змісті закодовано джерело духовності та світогляд українського народу. Зустрічаючись із нашими радіослухачами на "Українській Хвилі", ми намагаємося у святкових програмах пригадати старі колядки та щедрівки, познайомити із новими, і тим самим усі ми слухаючи, вливаємося у цю духовність, у цей світогляд, що викристалізувався під тисячолітнім творчим впливом Христової релігії.</</a>

Різдвяні традиції на Гуцульщині збереглися чи не найкраще по всій Україні. А цікаво те, що в кожному селі, а часто навіть і в частинах одного села традиції доволі різняться, хоча всі розмовляють однією мовою. І так до сьогодні. Правда, в тих селах, які ближчі до міст, вони трохи осучаснилися, люди урбанізувалися, а в глибинці краю законсервувалися і ми досі можемо насолоджуватися тією старовиною. І так щороку з приходом Різдва ми поринаємо у чарівний світ, створений уявою і фантазією наших предків.

Духовне приготування в родині

День навечір'я завершує Чотиридесятницю перед Різдвом. Цього дня обов'язковий строгий цілоденний піст. Уся родина відчуває, що сьогодні ввечері до неї має завітати дуже бажаний небесний гість. Звідси випливає той глибоко святковий і духовний настрій у родині. Наші предки високо цінували й ревно дотримувалися посту цього дня аж до появи вечірньої зірки. Київський митрополит Максим (1283-1305) у своєму правилі про пости каже, що в який би день Навечір'

Ось і підходить до завершення рік 2009. Мабуть, для більшості населення нашої планети та й для нас і наших читачів, зокрема, він виявився справжнім випробовуванням. І я гадаю, що все це сталося через того Вогняного Бика з китайського гороскопу, що панував цілих 365 днів. Він так розгулявся і влаштував нам таку «кориду», що багатьом таке не снилося навіть в найгірших снах. Нам і вам цього року, мабуть, не раз доводилося метикувати, як не потрапити на роги розлюченого хижака, як втриматися на ногах, щоб уникнути болючих ударів його копит.

Під час принагідних зустрічей прийнято вітатися з друзями та знайомими, перекинутися добрим словом, поговорити. А якщо зустрічі трапляються з приводу якихось побутових подій, то до вітань додаються ще пригорщі щирих, від душі, побажань. Це такий наш український звичай.

Але є ще звичай раз у році, точніше - під кінець року, привітати не тільки друзів та знайомих, але також всіх людей доброї волі. Хочеться сказати всім добре словечко, побажати добра, радості, міцного здоров'

 Дай Боже Вам любові і тепла,

Добра в сім'ї і затишку в оселі,

Щоб щастя світла музика текла

В різдвяні свята, щедрі і веселі!

Хай здійснює бажання рік Новий,

Хай ваша справа процвітає,

З чудовим святом, радості і мрій