Поки ми тут займаємося своїми справами – хто більш, хто менш буденними, Ілон Маск вперто торує стежку до марсіанських небосхилів. Щоправда, стежка нерівна, але мандрівник трапився впертий.

Українській молоді в Україні зараз нелегко. З одного боку – вона талановита і творча, і має купу досягнень та винаходів, зокрема, і таких, котрі, можливо, допоможуть торувати шлях до Марса. А з іншого – бюрократична держава із застарілою інфраструктурою становить реальну загрозу життю, незалежно від рівня талановитості учня чи студента.

strong>Зазвичай художники періоду Ренесансу та барокко малювали поряд із усміхненим на всі 32 зуби Демокрітом заплаканого Геракліта. Що, загалом, теж має сенс – зазвичай, сміху над людською глупотою вистачає не надовго, і після нього приходять сльози – і більш похмурі думки.

Космос – це не тільки місце, в якому гіпотетично можна пошукати місцину, щоб посадити бурячки. Космос – це ще й надійний засіб лікування нервової системи – звісно, якщо вміти ним правильно користуватися. : ) Думки про нього заспокоюють нерви і покращують здоров’я, спроби дотягнутися рукою до зірок – піднімають тонус окремо взятої людини, а в глобальних кількостях – пришвидшують технічний прогрес.

Минулого тижня у Львові відбулося свято читачів – 26 BookForum, або, як його за старою звичкою ще називають, «Форум Видавців». Форум вийшов далеко за межі Львова – і змусив задуматися про багато речей, і літературних, і довколалітературних, і майже не літературних – теж. : )

Хоча новини частенько створюють враження, що людство загрузло у глупоті, марноті марнот та війнах, насправді частинка цього людства вперто рветься у відкритий космос. І ця частинка є настільки наполегливою і працьовитою, що має всі шанси досягти мети.

Цього року вересень в Україні – час Василя Стуса. Команда видавництва «Фабула», автори сценарію фільму і книги «Заборонений» Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов їздять з презентаціями по всій країні. Поки кінознавці, історики та літературознавці роздають то захоплення і дифірамби, то осуд та обурення, країна дивиться і читає, затамувавши подих.

Чим швидше розвивається наша цивілізація, тим більший острах бере і батьків, і школярів, і студентів. Чи згодяться отримані у школах і вузах знання – а чи підуть коту під хвіст? Але чи тільки у знаннях справа?

Спробуймо дещо відволіктися від романів – і подумати про те, як вони на нас впливають. Що впливають – то факт, але от як і наскільки? І як найкраще використовувати той вплив?

Звісно, що кохання у той чи інший спосіб було присутнє майже в кожному романі з фіналу Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Однак один роман в цьому сенсі особливо виділився – і навіть отримав «Спеціальну відзнаку від від Ніки Ніколео та Львівського жіночого клубу за найкращий твір про кохання». Хоча насправді дуже живих і болючих тем в цьому романі набагато більше…

Ми продовжуємо прискіпливо роздивлятися переможців Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Цього разу на черзі – щасливий володар корони і першої премії, і за сумісництвом – автор ще одного цілком правильного з філософської точки зору роману.

У репортажі зі вручення премій Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» ми обіцяли розповісти про Україну майбутнього – і її філософські проблеми. І от – цей час настав! : )