Незабаром православні святкують Паску - свято, котре у будь-якому випадку не лишиться непоміченим, навіть для тих, хто про християнські свята згадує ще хіба на Різдво. І от що цікаво - саме у передсвяткові дні у світі відбуваються надзвичайно цікаві речі, зв'язок між якими можна вловити хіба при дуже пильному перегляді. Подумайте самі: у Лондоні в ці дні влаштовують акції протесту відьми, чаклуни і ворожки, у Львові - влаштовують скандали з приводу пам'ятнику Захер-Мазоху, я вже не кажу про Київ, де повним ходом іде підготовка до виборів..

Почнемо цього разу з "дитячого" питання: яка граматика складніша - українська чи англійська? Не для нас з вами (що вже тут питати, тільки душу ятрити), а взагалі, об'єктивно. І щоб відповісти, спробуємо кинути загальний погляд на граматику іменника.

Український іменник може змінюватися за числом і відмінками, а також належати до певного роду - інших категорій немає. Як же виглядають аналогічні поняття англійської мови? Рід, як такий, відсутній. Всі іменники відносяться до одного нейтрального роду. Цей простий факт збереже вам масу сил.

У нашій мові цієї частини мови немає, і мимоволі виникає питання: навіщо вона знадобилася англійцям? Адже ми чудово без неї обходимося. Спробуємо розібратися. Порівняємо дві фрази: Мені подобається книга. - Книга мені подобається.

Переносячи слово "книга" вперед, поставивши на ньому наголос, ми передали якусь додаткову інформацію (тепер явно йдеться про якусь певну книгу, щось про неї відомо). Виходить, що в мові повинні бути засоби для передачі відтінків, нюансів, які в тексті не завжди відображені.

Причини, з яких покупець опиняється у вкрай незрозумілій позі перед вибором того єдиного із купи ноутбуків можуть бути різними. Комусь вкрай набрид звичайний комп'ютер, комусь вкрай потрібно працювати на морі у відпустці, а хтось і просто довів старого ноутбука до такого стану, в якому він годиться хіба на ролі підставки під баняки. Якою б не була причина, поспішати з вибором портативного помічника не варто. Навіть якщо ви достеменно знаєте, що хочете собі такого самого, який у вас був, тільки щоб він працював, а не лежав каменючкою. У будь-якому випадку може виявитися, що ви знаєте про ноутбуки далеко не все...

Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» спільно з Українською Громадою Іспанії за права, честь і гідність українців у рамках проекту «Назустріч новій хвилі» започатковує Перший конкурс для української молоді (дітей та юнацтва) під назвою «Діти емігрантів про себе».

Родичам убитих в університеті Вірджинії виплатять $11 млн

Родичам жертв масового вбивства в Політехнічному університеті Вірджинії в квітні 2007 року будуть виплачені Компенсації на загальну суму 11 млн дол. Річ у тому, що тільки через рік після трагедії представники сімей загиблих досягли угоди з урядом штату, повідомляє ЛІГАБізнесІнформ.

Ми чомусь звикли до давно відомих і логічно завершених кінців казок. Дійсно, все логічно закінчено в казках: ріпку витягнули, колобка лиса з'їла, Червона Шапочка і бабуся залишилися живими і неушкодженими, Попелюшка і принц одружилися, семеро козенят залишилися жити-поживати з мамою-козою. Здавалося, що тут можна придумувати і вигадувати. Дж. Родарі вважає, що не тільки можна, але й корисно, і пропонує метод «А що потім?»

"У світі почуттів є лише один закон - зробити щасливим того, кого кохаєш", - так говорив Стендаль про стосунки чоловіка і жінки. Але як цього досягти? Майже кожна пара, яка створює сім'ю, про це замислюється. І хоча в шлюбі чоловік і дружина стають одним цілим, не так просто знайти правильний шлях до гармонії. Він важкий, але цікавий. Він подібний до сходження на вершину гори, піднятися на яку можна безліччю шляхів. Але як обрати правильний? Спробуємо в цьому розібратися, відповівши на запитання: "Як зробити щасливою свою другу половинку?"

Art Chicago

When:

April 25 : 11 a.m. - 7 p.m.

April 26 : 11 a.m. - 7 p.m.

April 27 : 11 a.m. - 6 p.m.

Ми чомусь звикли до давно відомих і логічно завершених кінців казок. Дійсно, все логічно закінчено в казках: ріпку витягнули, колобка лиса з’їла, Червона Шапочка і бабуся залишилися живими і неушкодженими, Попелюшка і принц одружилися, семеро козенят залишилися жити-поживати з мамою-козою. Здавалося, що тут можна придумувати і вигадувати. Дж. Родарі вважає, що не тільки можна, але й корисно, і пропонує метод «А що потім?»