Від редакції:

Наукові і довколанаукові спільноти України вирують ідеями. Діти, котрі ще в дитсадку вираховували квадратний корінь, підросли, пішли у старші класи - і беруться за винахідництво. Держава, на жаль, приділяє їм не стільки уваги, скільки хотілося б, однак на фестивалях науки можна побачити багато цікавого.

Новий тип нейронної мережі і мобільні сонячні електростанції, гелеві імплантати і штучні алмази - 50 установ Національної академії наук України представляють майже 400 дуже різних розробок. Також свої проекти показують школярі - тут і система з утилізації шин, і ергономічний наплічник, і навіть браслет від нервових зривів. Близько 12-ї метушня біля стендів завмирає - багато хто хоче послухати лекцію нобелівського лауреата з фізики Сержа Ароша «Роздуми про симбіоз досліджень блакиті неба з технологіями: приклад квантової фізики».

Таким динамічним був початок Всеукраїнського наукового фестивалю, що відбувався зі 16 до 18 травня. Цьогоріч він присвячений 100-річчю НАН України. Центральний майданчик - Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України, та події в його межах відбувалися в усіх регіонах країни, загалом, - понад тисяча заходів. Основний організатор, зрозуміло, НАН, також залучені галузеві академії, головний партнер - Посольство Франції в Україні.

«Ми ще не подолали байдуже ставлення до науки»

Національну академію наук України часом критикують за застарілі підходи, відсутність сучасних розробок тощо. На відкритті фестивалю, де ці розробки можна легко побачити, журналістів було дуже мало.

«Попри всі труднощі, ми все-таки намагаємося працювати і давати корисну продукцію - і фундаментальну, і прикладну для держави, - каже перший віце-президент НАН України Антон Наумовець. - Те, що прийшли ви і кілька каналів, свідчить про відсутність інтересу. Це - демонстрація того, що ми все ще не подолали байдуже ставлення до науки. Це - найстрашніше. Промисловість наша, особливо орієнтована на високі розробки, фактично зруйнована. Найяскравіший приклад - електронна промисловість, пристрої, які використовують інформаційні технології. Тому розробки є, а впроваджувати їх ніде. Держава досі не розробила законодавство, яке б стимулювало підприємців, зацікавлених в інноваційних розробках. Завдання уряду і влади загалом полягає у тому, щоб підтримати власну промисловість, щоб вона виробляла конкурентоспроможну продукцію. А таку може виробляти тільки та промисловість, яка використовує інноваційні розробки. Тоді б і ми більше заробляли самостійно в результаті впровадження наших розробок».

До речі, чимало представлених розробок стосуються військової галузі, загалом, існує програма НАН для підвищення обороноздатності країни. На виставці можна дізнатися про нові матеріали для сучасної зброї, матеріали для військової медицини, які цілком підійдуть і для лікування цивільних пацієнтів.

Серед невійськових розробок Антон Наумовець відзначає прилад, який дає можливість дистанційно визначити стан рослин - завдяки радіосигналам можна дізнатися, як рослини переживають посуху, надмірні опади тощо. «Також представлено багато розробок у галузі матеріалознавства - сорбенти для очищення крові, для того, щоб ліквідувати викиди шкідливих речовин, - продовжує перший віце-президент НАН України. - Директор Інституту органічної хімії НАН України академік Володимир Кальченко прочитав цікаву доповідь, розповів про чудові молекулярні матеріали, які синтезують в Інституті та які дозволяють селективно виловлювати з води шкідливі домішки».

Аерокосмічна урбаністика

Між іншим, аерокосмічні дослідження можуть бути корисними для цілком приземлених цілей. Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України має кілька цікавих ініціатив для Києва.

«Ми використовуємо аерокосмічні фотографії, щоб оцінювати природні ресурси і стан довкілля, - розповідає Ольга Седлерова, учений секретар Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі. - Використовуючи космічні світлини Landsat, ми провели класифікацію і районування Києва, за допомогою фотографій високої роздільної здатності зробили мапу з аналізом теплотрас Києва. На цій мапі добре помітні втрати тепла на території міста».

Також науковці аналізували екологічний стан Києва. «Нині на Заході популярна тема теплових островів, демонстрації того, як місто перегрівається влітку, - пояснює Ольга Володимирівна. - Теж за фотографіями Landsat ми зробили мапу з районуванням Києва за перегрівом у липень-серпень. Центральні райони дуже перегріті, Солом'янський найбільше».

З розробок, які вже зацікавили київську владу, - система моніторингу зсувних процесів. «У 2014 році ми брали участь у виставці розробок установ НАН для КМДА. Виставляли плакат, де показані райони Мишоловки, Воздвиженки - як вони виглядали раніше, як потім почали зрізати схили під час будівництва і до чого це призвело, як ґрунти поїхали. Мер Києва Віталій Кличко дивився це. Після цієї зустрічі нам виділили кошти, ми робили дослідження по Придніпровській зсувній зоні. За світлинами з високою роздільною здатністю зробили градацію, де показані місця з великою і середньою небезпекою зсувів. Розроблену геоінформаційну систему 2017 року передали управлінню протизсувних підземних робіт і київській держадміністрації».

Браслет «Божевілля стоп»

Приводів понервувати у сучасної людини безліч. П'ятикласник Володимир Трофімчук з допомогою своїх учителів розробляє браслет Insanity Stop, дослівно - «Божевілля стоп», який має попереджати нервові зриви.

«У мене була - на жаль, уже була - старенька бабуся зі слабким серцем. Думав, як їй допомогти, і прийшла ідея цього браслету. Створюю його разом з учителями Андрієм Лучковським та Віктором Соколовим, - розповідає Володимир. - Планується, що браслет буде схожий на звичайний смарт-годинник. За допомогою спеціальних пристроїв зчитуватимуться показники вологості тіла, температури та тиску, ці дані проганятимуться через плату, і так буде визначатися, що з людиною. Тоді екран засвічується кольорами: зеленим, жовтим або червоним. Зеленим - якщо все добре, жовтим, якщо краще звернутися до лікаря, червоним - коли треба телефонувати до лікарні. Якщо людина бачить червоне світло, ледве йде і нікому не телефонує, цей пристрій надсилає інформацію на номер телефону, пов'язаний із пристроєм».

Розробка на стадії програмування, школяр представляє її на різних конкурсах, зокрема, тих, що проводить Мала академія наук.

Це вже другий винахід Володимира. Перший - багатофункціональна підвіска для автомобілів. «Ця підвіска мала б дати змогу їздити навіть по скелях, давала б автомобілям максимальну прохідність, - ділиться п'ятикласник. - Проект провалився, бо підвіска була надто важкою, а шини дуже дорогі. Легше купити звичайну підвіску й їздити не по таких крутих схилах».

Сам Володимир вчиться у спеціалізованій столичній школі № 304 з поглибленим вивченням інформаційних технологій. «Ще у дитсадку я дуже добре рахував, вже знав, що таке корінь і зведення у ступінь, - усміхається хлопець. - Математика - це добре, але якщо є такі здібності, можна піти і в інформатику. Тож я пішов у спеціалізовану школу і, крім інформатики, почав займатися винахідництвом».

Наразі важко передбачити, як складеться доля Insanity Stop, але такий браслет мав би великий попит. Так чи інакше, школяр ставиться до своїх розробок по-дорослому, вміє визнати їх хиби, тому, впевнені, щось цікаве ще запропонує.

 

Фото Артема Сліпачука

Автор: Марія Прокопенко

Джерело: «День»