Від редакції:
Найбільше
задоволення комп'ютерні ігри приносять... їхнім розробникам. А якщо розробник не лінуватиметься
і любитиме свою роботу, то ним можуть зацікавитися не тільки студії-розробники комп'ютерних
ігор, а й голлівудські кіностудії.
Йому лише 24 роки, та його роботи
вже можна побачити у відомих голлівудських фільмах. Як живе молодий українських
хлопець із Житомира, який уже 5 років створює комп'ютерні ігри?
Олексій Полак живе у Варшаві,
паралельно працює на дві західні студії, і це все - без профільної освіти. Він -
звичайний хлопець, народився в Житомирі, але вже у 20 років його запросили на роботу
в World of Tanks - одну з найпопулярніших комп'ютерних ігор у світі.
Далі - робота з відомим голлівудськими
студіями, 16-годинний робочий день та дуже мало сну. Але безмежна любов до роботи,
постійне навчання й експерименти приводять його до успіху.
Що таке
концепт-арт
Не хочу називати себе художником,
бо художник бере мольберт і пише натюрморти та пейзажі. Я - концепт-художник, а
це трохи інше.
Головне завдання для мене -
це створити настрій, дати колір і атмосферу краєвидам чи певному об'єкту. Можна
сказати, що я ескіз-художник, скетч-художник.
Наприклад, створюю концепцію
космічного корабля. Я продумую все: від його форми до технології. Далі мої нариси
передають уже іншим художникам, які детальніше пропрацьовують усі малюнки.
Коли створюється гра, вона проходить
кілька етапів: від ідеї до промо та запуску. Я виконую перший етап - даю напрямок
та настрій малюнкам.
З чого все
почалось
Коли мені
було 7 чи 8 років, мені подарували першу приставку. Найпростішу, яка тоді була.
Не знаю, як так вийшло, але тоді в зовсім ще дитячому віці я зрозумів, що хочу не
просто грати в ігри, а створювати їх.
І я почав малювати героїв. Здебільшого,
я малював різних персонажів, монстрів. Звісно, у такому віці виходило смішно. Мене
вже тоді зацікавила розробка ігор, хоча не розумів, що це і як робиться.
Коли в мене з'явився повноцінний
комп'ютер, я купував різні книжки про графіку, вивчав програми. В 13 років брат
відкрив для мене «3ds Max» - програму, в якій створюють ігри. Вона мені здалась
просто катастрофічно складною.
Я вчився, читав книги і через
деякий час, коли в мене вийшла якась найпростіша анімація, був на сьомому небі.
Так і минав мій вільний час
- поміж «3ds Max», редактором карт у WoW і профільною літературою. В 16 я вже остаточно
зосередився на малюнку і зрозумів, що це дуже мені подобається. Тоді ж з'явився
планшет, і я почав більш серйозно працювати над графікою.
Приблизно в той же час дізнався
про таке явище, як концепт-арт, тоді індустрія якраз розвивалась. Почав вчитися,
використовував усі доступні матеріали, які були в мережі, дивився відео на
YouTube. Так я потрохи і навчився чогось.
У мене немає профільної освіти,
я закінчив журналістику і художні курси у 16 років. Якихось знань практичних мені
не вистачає досі.
Про першу
роботу
Перша робота з'явилась в 17
років. Це був молодий стартап у Житомирі. Я вже тоді починав щось робити, збирав
усі перші роботи, викладав у соцмережах.
Тоді було мало саме 2D-художників,
всі займались векторним дизайном. Тобто, дизайном листівок і роботою в сфері реклами.
І це був великий плюс для мене.
Перша компанія, в якій почав
працювати, теж займалась рекламою. Там я вперше зрозумів, що таке бажання клієнта
і його виснажливі правки. Від рекламної типографії мене тоді почало нудити. Але
у вільний час я дедалі більше намагався щось робити: вивчав додаткові програми,
малював, збирав портфоліо.
Згодом я потрапив на роботу
у Дніпро. Компанія спеціалізувалася на виробництві простих ігор для телефонів. В
перший робочий день я малював іконки овочів, які посміхаються. Для мене це тоді
було дуже незвично, і я поняття не мав, як робити мультики.
Я завжди прагнув до реалізму,
а тут - анімація. Мені там не дуже подобалось, і я пропрацював лише 1,5 місяця.
Я розумів, що мені це не подобається і навіть не старався. На роботі малював щось
для портфоліо, провалював усі терміни. Тому мене звільнили. Це було моїм своєрідним
падінням.
Робота над
World of Tanks
Коли мене звільнили, у мене
було вже мінімальне портфоліо. Того ж дня я почав розсилати його всім компаніям.
Всім, хто лише трапиться.
Мене одразу запросили на нову
роботу в студію, яка розробляла повноцінні ігри для планшетів. У них я пропрацював
три дні.
На третій день отримав листа
від компанії Wargaming (World of Tanks) з повідомленням, що вони готові провести
зі мною повноцінну співбесіду. Після розмови вони майже одразу дали позитивну відповідь.
Мене взяли на позицію 2D-художника,
але з орієнтацією на концепт-арт. Саме тоді я активно прокачував ці навики, постійно
малював, майже не виходив з дому. Але це мені потім дуже сильно допомогло. Бо коли
я приїхав уже до них у Мінськ на роботу, у мене був мінімальний досвід, я починав
не з нульового рівня.
Працювати там було дуже складно.
Я постійно вчився чомусь новому. Приходив додому після роботи і малював. Бо рівень
у компанії був вищим порівняно з моїм тоді, і щоб зберегти роботу, я повинен був
дуже багато працювати.
У компанії
були високі вимоги до ілюстрацій, до того ж, у мене був дуже вимогливий начальник.
Призначав майже нереальні терміни, і ти мав під них підлаштовуватись. Були випадки,
коли люди звільнялись, бо їм було некомфортно так працювати.
Після року роботи стало легше,
я краще працював, почались перші підвищення. Такий мій екстремальний ріст і постійне
вдосконалення дозволило мені там затриматись аж на чотири роки. Я навіть радий,
що потрапив туди, бо за дуже короткі терміни мені довелось дуже багато зробити і
навчитись. Інакше б нічого не вийшло або вийшло би не так швидко.
Робота над
голлівудськими фільмами
В мене була висока температура,
і у той момент дуже захотілось надіслати компанії Aaron Sims своє портфоліо. Це
- компанія з Лос-Анджелеса, яка створює графіку для фільмів («Я - Легенда», «Сутінки»,
«Чудо-жінка»).
Я навіть не думав, що вони дадуть
відповідь, бо на той момент у мене не було досвіду та робіт, які їм були потрібні.
І в цьому температурному маренні я надіслав їм портфоліо.
Буквально за три дні ми почали
роботу. Завдяки їм я пропрацював над дуже крутими фільмами. Тоді почався теж нелегкий
період, бо вночі я працював над різноманітними і неймовірними проектами вдома, а
вдень - в офісі.
Я працював по 18 годин. Хоча
зараз нічого не змінилось, але тоді я дуже фанатично ставився до роботи, міг не
спати. А цього категорично не можна робити. Організм виснажується, зникає бажання
будь-що робити.
До того ж, я досі працював над
«танчиками», робота там мене перестала влаштовувати. Я робив зовсім не те, що по
ідеї мав би робити, більше працював над ілюстрацією.
Коли ти
робиш щось дуже круте вночі, мотивації працювати вдень було менше. І я почав шукати
нову роботу.
Я знав, приблизно в яких студіях
хочу працювати. Не хотів залишатися в СНД, бо мені більше подобається працювати
з клієнтами зі США чи Європи, тому я розглядав лише західні компанії.
Коли замовник з СНД платить
гроші за певну роботу, за цю суму він витягне з тебе всю душу. А от з художниками
з колишніх радянських країн - усе навпаки. Люди всебічно розвинені і пристосовані
до всього - це щось неймовірне.
Про нас, українців, на моїй
роботі кажуть, що ми - божевільні. Люди не повинні так багато працювати. Є така
тенденція, що якщо наші люди чимось займаються і чогось досягають, то потім вони
опиняються поза конкуренцією.
Цілі на
майбутнє
Вже півроку я працюю у Варшаві,
у компанії Techland, і не можу передати, як комфортно тут працювати. Атмосфера неймовірна,
і проект, над яким зараз працюємо, дуже крутий.
Але у мене зараз велике бажання
робити щось для себе, окрім проектів для клієнтів. Мені хочеться досягти вищих рівнів.
Хочу визначитись зі стилем, як мої роботи мають виглядати і що розповідати.
Участь у відомих проектах -
це сильна мотивація, але при цьому завжди є перспектива росту. Не можна казати,
що от все, у мене хороша робота і можу нічого не робити. Це нікуди не приведе.
Зараз я багато співпрацюю з
Aaron Sims, у них дуже круті проекти, і це - суцільне задоволення. Є ще кілька компаній,
з якими я хотів би попрацювати.
Помилки
в кар'єрі та як відпочивати від роботи
Ще на початку роботи я дуже
болюче реагував на всі коментарі замовників щодо своїх робіт. Я емоційно сприймав
критику - чи це коментарі від клієнтів, чи просто від начальників.
Зараз у мене вже титановий щит,
я майже не реагую на такі речі. Не варто надто емоційно прив'язуватись до того,
що ти робиш для клієнта. Робота є робота. Інакше ти починаєш страждати через кожне
зауваження, а тоді може статись найстрашніше - ти не захочеш цим займатись.
У мене був такий період, коли
я вигорав. Було дуже багато роботи, міг не спати. Я пропрацював у такому шаленому
темпі і все - бажання зникає, ти не хочеш працювати. Тому потрібно відпочивати.
Це стосується не лише професійного розвитку.
Для мене концепція відпочинку
трохи відрізняється від загальноприйнятого. Це не просто вимкнути комп'ютер і вийти
на вулицю, хоча це теж потрібно.
Коли ти щодня маєш справу з
візуальним контентом, то щодня придумуєш щось нове. А щоб вигадувати нове, потрібно
накопичувати інформацію, чимось надихатись.
Це може бути і книга, і та ж
комп'ютерна гра, і музика. Це має бути матеріал, який живить енергетично та емоційно.
Ось це я можу назвати відпочинком. І це дійсно дуже корисно, а не просто вийти і
забути про все.
Коли в мене виникають думки
«не хочу це робити» - потрібно зупинитись і переконати себе, що зараз це треба зробити
максимально добре і потім відпочити.
Я у такі моменти відпочинку
стараюсь дивитись фільми, книги читаю. Все стандартно.
Робота,
якою пишаюсь найбільше
Я дуже радий, що працював над
фільмом «Ремпейдж», який щойно вийшов. Це був дуже крутий досвід. Є ще кілька проектів,
які скоро вийдуть на екрани, але, на жаль, я наразі не можу про них говорити. Це
буде продовження вже відомих та дуже видовищних фільмів.
Зараз має вийти також гра канадської
компанії Elastic Games, з якими я теж співпрацюю. Це гра в стилі «П'ятниця 13» з
різними елементами з фільмів жахів. Я сам дуже люблю хоррори 70-80-х років, тому
ця гра мені шалено подобається, і я пишаюсь участю в цьому проекті.
Звісно,
я дуже пишаюсь роботою в Techland у Варшаві. Ми зараз почали роботу над новим проектом.
Він дійсно потужний. Я нічого схожого поки що на ринку не бачив, тому впевнений,
що все пройде успішно.
Три поради
для тих, хто хоче стати концепт-художниками
Ніколи не зупинятись і продовжувати
працювати, практикуватися і вчитися. Зараз є Інтернет, тому робити це значно простіше.
Можна знайти все, щоб досягти рівня будь-якого художника. Практикуватись треба щодня,
в будь-чому, що ви вибрали.
Я не вірю в талант, це абсолютно
абстрактне явище, яке придумали ліниві люди. Тільки практика дає можливість до чогось
прийти.
Знайти в
собі щось оригінальне. Щось таке, чим ти будеш вирізнятись з-поміж інших. Це дуже
складно, просто катастрофічно. Особливо в наш час, коли все вже придумано. Нам залишається
лише комбінувати щось і так придумувати нове. Ті, хто працює в цій індустрії, дуже
цінують ідейність та оригінальність подання.
Знайти орієнтир. Спочатку потрібно
вибрати сферу, де хочете розвиватись, а потім вибрати орієнтир, куди рухатись. Це
дуже важливо, бо якщо ти не знаєш, що хочеш, ти туди не дійдеш.
Навіть якщо ти теоретично вибереш
студію, в якій ти хотів би працювати, то так чи інакше ти будеш там працювати. Якщо,
звісно, робити все для цього.
Автор:
Віра Стадник
Джерело: Espreso.tv .