Від
редакції:
Ще Богдан
Логвиненко довів українцям, що подорожі до Азії - це така річ, яка може захопити
надовго. Якщо ви теж хочете перевірити цей закон азійського тяжіння - пропонуємо
вам поради досвідченої мандрівниці.
| |
Ірена Журавель. Таїланд. Фото зі
сайта «Сам Собі Колумб» | |
Ірена Журавель - мандрівник, блогер, цифровий
кочівник та мисливець за тревел-акціями. У парі зі своїм чоловіком дівчина
вісімнадцять місяців провела в нон-стоп-подорожі Азією. Своїми враженнями вона
поділилась з усіма охочими на зустрічі Lviv Travel Club. Уже декількома рядками
нижче ти дізнаєшся, де тебе розриватимуть, аби зробити спільне селфі, в якій
країні асфальт миють шампунем та гелями, про святкування трьох Нових років,
існування 8-денного тижня та хто з українських футболістів популярний у М'янмі.
«Півтора року тривала моя подорож Південно-Східною
Азією, - ділиться спогадами Ірена Журавель. - Це була перша подорож до Азії,
перший політ у теплі краї, та він одразу перейшов у режим travelliving: життя у
подорожі. За цей час сталося багато пригод: я спробувала суворий м'янмський
автостоп, жила у монастирі, була волонтером на безлюдному пляжі, святкувала
брунейське весілля та випробувала на собі тайський шантаж».
Загалом, мандрівниці вдалося відвідати 6 країн:
Таїланд, Малайзію, М'янму, Індонезію, Лаос та Бруней. «Ці 18 місяців стали
найкращою подією у моєму житті, тож я хотіла б поділитись головними висновками
та враженнями! Азія - це те, що має статися з кожним! Але потрібно бути готовим
до різноманітних випробувань!» - каже Ірена.
Дівчина з усмішкою зізнається, що логіки у маршруті
було мало. Це - така собі подорож без жодного плану: «Ми хотіли спробувати, що
таке життя у подорожі, як це - подорожувати і працювати». До слова, героїня
цієї розповіді є автором блогу «Сам Собі Колумб» та першої в Україні
онлайн-школи подорожей «Just Travel».
Малайзія - країна свят і
фестивалів
«Я дуже люблю Малайзію за різноманіття її кухні,
культур, релігій і яскравість фарб, - розповідає Ірена. - Тут навколо джунглі,
багато культурних об'єктів, які переплітаються з цивілізацією та сучасністю:
хмарочоси, шопінг-моли, модні кафе. Малайзія - дуже легка країна для подорожі.
Я б рекомендувала починати саме з неї».
| |
| Життя в монастирі. Фото зі сайта «Сам Собі Колумб»
|
Додамо, що тут тісно переплетені три культури,
релігії та кухні: китайська, індійська та малайська. Саме в Малайзії
відбувається чи не найбільше свят і фестивалів. А ще китайці одружуються лише з
китайцями, а малайці - винятково з малайцями. Тому змішаних шлюбів тут нема.
«Перебуваючи там, мені захотілося полетіти на Борнео.
Це - острів, на якому розташовані одразу три держави: Малайзія,
Бруней-Даруссалам та Індонезія. Нас цікавила, насамперед, малайська частина з
двома штатами: Сабах і Саравак. Лише два штати, але вони дуже відрізняються від
континентальної Малайзії культурою, природою й побутом! Це - унікальне місце:
тут живуть орангутанги, дивовижні птахи, рослини і комахи, тут - найдавніші на
землі джунглі!
Малайзія - дуже розвинена і чиста країна. Існує
стереотип, що Азія - дуже брудна, хоча насправді асфальт тут миють і чистять
шампунями та гелями. Каучсерфінг добре розвинений, саме тому немає жодних
проблем із проживанням».
Таїланд - країна
кондиціонерів
У Таїланді розвинений культ королівської сім'ї. Саме
тому про неї тут мало розповідають, а якщо щось і кажуть, то чутно лише похвалу
і повагу. Воно й не дивно, адже за образу королівської родини чи неповагу до
неї можна заробити штраф або ж потрапити за ґрати. Щось подібне стосується і...
голови тайців.
«Тайців не можна чіпати за голову, гладити її,
особливо дітей. Голова для тайців - святе місце, куди має прийти нірвана», -
каже Ірена Журавель.
| |
Сонгкран у Таїланді. Фото зі
сайта «Сам Собі Колумб» | |
Окрім культу королівської сім'ї, існує культ їжі.
Тайці їдять усе і всюди: в транспорті, у банку чи на робочому місці. Тут це -
нормально. А ще місцеві мешканці купаються в одязі й не можуть жити без кондиціонерів
- вони тут повсюди. Цікаво, що молоді тайки вельми своєрідно турбуються про
своє майбутнє.
«У Таїланді поширений секс-туризм, - розповідає
мандрівниця. - Тайки намагаються вийти заміж або бути на утриманні у літніх
європейців. І впевнені: якщо ти кохаєш, то повинен платити і дарувати гарні,
дорогі подарунки».
Саме в Таїланді тричі святкують Новий рік:
європейський (1 січня), китайський (за місячним календарем) та Сонгкран
(тайський новий рік, який припадає на 13-15 квітня). Святкування Сонгкран
триває декілька днів. Під час свята люди влаштовують водні бої, тому спати
сухенькому, в буквальному сенсі цієї фрази, буде важко.
М'янма - країна 8-денного тижня
«М'янма - неймовірна країна з дуже милими людьми, -
продовжує розповідь Ірена Журавель. - Однак, складна для подорожі;
непідготованими їхати сюди не варто. Справжні мандрівники поспішають побачити
М'янму в її автентичній атмосфері, багато хто хоче зафіксувати своє місце
розташування там, де не кожен бував, і всіх приваблює самобутність цієї країни.
А поспішають мандрівники тому, що з кожним роком,
навіть з кожним місяцем у М'янмі з'являється дедалі більше туристів, західних
технологій та компаній. Це поступово нищить ту неповторну атмосферу й унікальність
країни. Виходить замкнене коло: дедалі більше мандрівників хочуть побачити
колись закриту країну, тим самим роблячи її популярною й потроху руйнуючи
самобутність, за якою приїхали. І я більш ніж впевнена, що через 3-5 років це
буде вже зовсім інша М'янма».
| |
| М'янма. Фото зі сайта «Сам Собі
Колумб» |
У цій країні - 8 днів тижня. А все через те, що
середина тижня тут розділена на два дні: середа-день і середа-вечір. Місцеві
мешканці вірять астрологам, тому вони тут дуже популярні. Чоловіки й жінки ходять
тут у довгих спідницях - лоунджи. Якщо ти відвідаєш цю країну, то не забувай,
що взуття потрібно знімати всюди: на вході до будинку, храму, печери та
громадського туалету.
«Також нас здивувало, що майже всі знають про
Україну, навіть те, де вона розташована, - зізнається Ірена. - А все тому, що
м'янмарці - затяті фанати футболу. Тут навіть ченці обов'язково грають у
футбол. І всі знають Шевченка. Але не того, що писав великі твори, а того, що
забивав голи.
У М'янмі мешкає понад 100 народностей. Природно, що
всі вони між собою трохи відрізняються як зовні, так і діалектами, кухнею. Мене
дуже вразили жінки і дівчатка в околицях озера Інле, в штаті Шан. Деякі з них
носять на голові рушники, зав'язані, наче після ванни. За легендою, ці
народності вірять, що їхня мати - дракон. Звісно, в голову одразу лізуть сцени
з «Гри престолів», але тут своя історія: ці рушники символізують гребінь на
голові дракона. Виглядає ефектно».
Індонезія - країна спілкування
В Індонезії нашим туристам вдалося затриматись лише
на 40 годин. Та цього часу вистачило, аби отримати море позитивних емоцій.
«Люди тут - смішні, - каже Ірена Журавель. - Хочеться
дивитись на них, усміхатися і розчулюватися. Майже кожен нам кричав «Хеллоу,
містер! Хав а ю? Вер ду ю гоу?» Але відповідь їм нецікава! Кожен хоче просто
сказати щось англійською! Одна дівчинка у палаці постійно називала мене
«систер»! І повторила це слово 20 разів у різних інтонаціях і з різним
акцентом».
| |
Індонезія. Фото зі сайта «Сам
Собі Колумб» | |
Ірена каже, що дороги там - погані. Востаннє
зустрічала такі на трасі Миколаїв - Первомайськ: суцільні ями, бруд і пилюка.
«На сходинках буддійського храму ми вирішили
перекусити кавуном, - розповідає Ірена. - Усі змогли нормально з'їсти свій
шматочок, окрім мене. Я 10 хвилин ніяк не могла навіть доторкнутися до кавуна,
тому що 100500 дівчаток обліпили мене й вимагали селфі з ними. Їм було байдуже,
їм я, чи ні, можу я форкатися, чи ні. Хтось робив селфі просто на тлі мене з
кавуном! Хтось тулився щокою до мене, щоб влізти у кадр! Було і смішно, і трохи
незручно... кавуна все ж хотілося поїсти»!
Лаос - країна дорогої їжі
Лаосом наші туристи мандрували всього 3 дні. Утім,
змогли оцінити їжу та її вартість.
«Лаос, а точніше його столиця - В'єнтьян, - нам
сподобалася, всупереч усім стереотипам. Головний мінус цієї країни - ціни на
їжу. Їсти тут дорожче, ніж у Таїланді».
За цих 18 місяців багато що стало вже звичним явищем.
Навіть те, що на початку подорожі здавалося диким і незрозумілим, невдовзі
стало невід'ємним компонентом життя.
| |
| Лаос. Фото зі сайта «Сам Собі
Колумб» |
«Ось список речей, яких мені не вистачає вдома:
мопеда, нічних ярмарків, магазину 7/11, справжніх знижок у маркетах, щасливих
облич на вулицях, фруктів за 3 копійки, нічного способу життя, безкоштовних
туалетів усюди, ходити одягненим у те, що хочеш і не ловити косі погляди,
швидкого мобільного Інтернету 4G, пальм та красивого заходу сонця».
Немає нічого неможливого. Досвід наших героїв
показав, що працювати і заробляти можна, подорожуючи. Допоки сонце сяє - мчи
йому назустріч, не роззявляй рот від подиву, а змушуй це робити інших, ділячись
з ними своїми враженнями.
Автор: Роман Мудрий,
студент факультету журналістики
ЛНУ імені Івана Франка
Джерело: «Креденс»