Від редакції:

Ще Богдан Логвиненко довів українцям, що подорожі до Азії - це така річ, яка може захопити надовго. Якщо ви теж хочете перевірити цей закон азійського тяжіння - пропонуємо вам поради досвідченої мандрівниці.

 

Ірена Журавель. Таїланд. Фото зі сайта «Сам Собі Колумб»

Ірена Журавель - мандрівник, блогер, цифровий кочівник та мисливець за тревел-акціями. У парі зі своїм чоловіком дівчина вісімнадцять місяців провела в нон-стоп-подорожі Азією. Своїми враженнями вона поділилась з усіма охочими на зустрічі Lviv Travel Club. Уже декількома рядками нижче ти дізнаєшся, де тебе розриватимуть, аби зробити спільне селфі, в якій країні асфальт миють шампунем та гелями, про святкування трьох Нових років, існування 8-денного тижня та хто з українських футболістів популярний у М'янмі.

«Півтора року тривала моя подорож Південно-Східною Азією, - ділиться спогадами Ірена Журавель. - Це була перша подорож до Азії, перший політ у теплі краї, та він одразу перейшов у режим travelliving: життя у подорожі. За цей час сталося багато пригод: я спробувала суворий м'янмський автостоп, жила у монастирі, була волонтером на безлюдному пляжі, святкувала брунейське весілля та випробувала на собі тайський шантаж».

Загалом, мандрівниці вдалося відвідати 6 країн: Таїланд, Малайзію, М'янму, Індонезію, Лаос та Бруней. «Ці 18 місяців стали найкращою подією у моєму житті, тож я хотіла б поділитись головними висновками та враженнями! Азія - це те, що має статися з кожним! Але потрібно бути готовим до різноманітних випробувань!» - каже Ірена.

Дівчина з усмішкою зізнається, що логіки у маршруті було мало. Це - така собі подорож без жодного плану: «Ми хотіли спробувати, що таке життя у подорожі, як це - подорожувати і працювати». До слова, героїня цієї розповіді є автором блогу «Сам Собі Колумб» та першої в Україні онлайн-школи подорожей «Just Travel».

Малайзія - країна свят і фестивалів

«Я дуже люблю Малайзію за різноманіття її кухні, культур, релігій і яскравість фарб, - розповідає Ірена. - Тут навколо джунглі, багато культурних об'єктів, які переплітаються з цивілізацією та сучасністю: хмарочоси, шопінг-моли, модні кафе. Малайзія - дуже легка країна для подорожі. Я б рекомендувала починати саме з неї».

	Життя в монастирі. Фото зі сайта «Сам Собі Колумб»

Додамо, що тут тісно переплетені три культури, релігії та кухні: китайська, індійська та малайська. Саме в Малайзії відбувається чи не найбільше свят і фестивалів. А ще китайці одружуються лише з китайцями, а малайці - винятково з малайцями. Тому змішаних шлюбів тут нема.

«Перебуваючи там, мені захотілося полетіти на Борнео. Це - острів, на якому розташовані одразу три держави: Малайзія, Бруней-Даруссалам та Індонезія. Нас цікавила, насамперед, малайська частина з двома штатами: Сабах і Саравак. Лише два штати, але вони дуже відрізняються від континентальної Малайзії культурою, природою й побутом! Це - унікальне місце: тут живуть орангутанги, дивовижні птахи, рослини і комахи, тут - найдавніші на землі джунглі!

Малайзія - дуже розвинена і чиста країна. Існує стереотип, що Азія - дуже брудна, хоча насправді асфальт тут миють і чистять шампунями та гелями. Каучсерфінг добре розвинений, саме тому немає жодних проблем із проживанням».

Таїланд - країна кондиціонерів

У Таїланді розвинений культ королівської сім'ї. Саме тому про неї тут мало розповідають, а якщо щось і кажуть, то чутно лише похвалу і повагу. Воно й не дивно, адже за образу королівської родини чи неповагу до неї можна заробити штраф або ж потрапити за ґрати. Щось подібне стосується і... голови тайців.

«Тайців не можна чіпати за голову, гладити її, особливо дітей. Голова для тайців - святе місце, куди має прийти нірвана», - каже Ірена Журавель.

Сонгкран у Таїланді. Фото зі сайта «Сам Собі Колумб»

Окрім культу королівської сім'ї, існує культ їжі. Тайці їдять усе і всюди: в транспорті, у банку чи на робочому місці. Тут це - нормально. А ще місцеві мешканці купаються в одязі й не можуть жити без кондиціонерів - вони тут повсюди. Цікаво, що молоді тайки вельми своєрідно турбуються про своє майбутнє.

«У Таїланді поширений секс-туризм, - розповідає мандрівниця. - Тайки намагаються вийти заміж або бути на утриманні у літніх європейців. І впевнені: якщо ти кохаєш, то повинен платити і дарувати гарні, дорогі подарунки».

Саме в Таїланді тричі святкують Новий рік: європейський (1 січня), китайський (за місячним календарем) та Сонгкран (тайський новий рік, який припадає на 13-15 квітня). Святкування Сонгкран триває декілька днів. Під час свята люди влаштовують водні бої, тому спати сухенькому, в буквальному сенсі цієї фрази, буде важко.

М'янма - країна 8-денного тижня

«М'янма - неймовірна країна з дуже милими людьми, - продовжує розповідь Ірена Журавель. - Однак, складна для подорожі; непідготованими їхати сюди не варто. Справжні мандрівники поспішають побачити М'янму в її автентичній атмосфері, багато хто хоче зафіксувати своє місце розташування там, де не кожен бував, і всіх приваблює самобутність цієї країни.

А поспішають мандрівники тому, що з кожним роком, навіть з кожним місяцем у М'янмі з'являється дедалі більше туристів, західних технологій та компаній. Це поступово нищить ту неповторну атмосферу й унікальність країни. Виходить замкнене коло: дедалі більше мандрівників хочуть побачити колись закриту країну, тим самим роблячи її популярною й потроху руйнуючи самобутність, за якою приїхали. І я більш ніж впевнена, що через 3-5 років це буде вже зовсім інша М'янма».

	М'янма. Фото зі сайта «Сам Собі Колумб»

У цій країні - 8 днів тижня. А все через те, що середина тижня тут розділена на два дні: середа-день і середа-вечір. Місцеві мешканці вірять астрологам, тому вони тут дуже популярні. Чоловіки й жінки ходять тут у довгих спідницях - лоунджи. Якщо ти відвідаєш цю країну, то не забувай, що взуття потрібно знімати всюди: на вході до будинку, храму, печери та громадського туалету.

«Також нас здивувало, що майже всі знають про Україну, навіть те, де вона розташована, - зізнається Ірена. - А все тому, що м'янмарці - затяті фанати футболу. Тут навіть ченці обов'язково грають у футбол. І всі знають Шевченка. Але не того, що писав великі твори, а того, що забивав голи.

У М'янмі мешкає понад 100 народностей. Природно, що всі вони між собою трохи відрізняються як зовні, так і діалектами, кухнею. Мене дуже вразили жінки і дівчатка в околицях озера Інле, в штаті Шан. Деякі з них носять на голові рушники, зав'язані, наче після ванни. За легендою, ці народності вірять, що їхня мати - дракон. Звісно, в голову одразу лізуть сцени з «Гри престолів», але тут своя історія: ці рушники символізують гребінь на голові дракона. Виглядає ефектно».

Індонезія - країна спілкування

В Індонезії нашим туристам вдалося затриматись лише на 40 годин. Та цього часу вистачило, аби отримати море позитивних емоцій.

«Люди тут - смішні, - каже Ірена Журавель. - Хочеться дивитись на них, усміхатися і розчулюватися. Майже кожен нам кричав «Хеллоу, містер! Хав а ю? Вер ду ю гоу?» Але відповідь їм нецікава! Кожен хоче просто сказати щось англійською! Одна дівчинка у палаці постійно називала мене «систер»! І повторила це слово 20 разів у різних інтонаціях і з різним акцентом».

Індонезія. Фото зі сайта «Сам Собі Колумб»

Ірена каже, що дороги там - погані. Востаннє зустрічала такі на трасі Миколаїв - Первомайськ: суцільні ями, бруд і пилюка.

«На сходинках буддійського храму ми вирішили перекусити кавуном, - розповідає Ірена. - Усі змогли нормально з'їсти свій шматочок, окрім мене. Я 10 хвилин ніяк не могла навіть доторкнутися до кавуна, тому що 100500 дівчаток обліпили мене й вимагали селфі з ними. Їм було байдуже, їм я, чи ні, можу я форкатися, чи ні. Хтось робив селфі просто на тлі мене з кавуном! Хтось тулився щокою до мене, щоб влізти у кадр! Було і смішно, і трохи незручно... кавуна все ж хотілося поїсти»!

Лаос - країна дорогої їжі

Лаосом наші туристи мандрували всього 3 дні. Утім, змогли оцінити їжу та її вартість.

«Лаос, а точніше його столиця - В'єнтьян, - нам сподобалася, всупереч усім стереотипам. Головний мінус цієї країни - ціни на їжу. Їсти тут дорожче, ніж у Таїланді».

За цих 18 місяців багато що стало вже звичним явищем. Навіть те, що на початку подорожі здавалося диким і незрозумілим, невдовзі стало невід'ємним компонентом життя.

	Лаос. Фото зі сайта «Сам Собі Колумб»

«Ось список речей, яких мені не вистачає вдома: мопеда, нічних ярмарків, магазину 7/11, справжніх знижок у маркетах, щасливих облич на вулицях, фруктів за 3 копійки, нічного способу життя, безкоштовних туалетів усюди, ходити одягненим у те, що хочеш і не ловити косі погляди, швидкого мобільного Інтернету 4G, пальм та красивого заходу сонця».

Немає нічого неможливого. Досвід наших героїв показав, що працювати і заробляти можна, подорожуючи. Допоки сонце сяє - мчи йому назустріч, не роззявляй рот від подиву, а змушуй це робити інших, ділячись з ними своїми враженнями.

Автор: Роман Мудрий,
студент факультету журналістики
ЛНУ імені Івана Франка

Джерело: «Креденс»