Від редакції:

Будь-яка нова справа здається спочатку нудною, марудною і безперспективною. Однак не поспішайте її кидати, навіть якщо ви не бачите результату. Насправді він є - просто дуже  глибоко сховався.

Коли ви намагаєтеся освоїти якийсь ресурс, до цього часу майже недоступний - не важливо, про що йде мова: про пропрацьовування іміджу з нуля, про нову професію, про спробу налагодити особисте життя після тривалої самотності - ви майже неодмінно зіштовхуєтеся ось з якою проблемою.

Проміжний результат зовсім не тішить і ніяк не мотивує докладати зусиль. Цей результат - чи то непомітний, чи то такий малозначущий, що руки опускаються. А іноді він здається навіть зворотним. Чим більше зусиль, тим гірше виходить.

Раніше ви просто не звертали на цей ресурс увагу, а тепер ви взялися за нього, й у вас - лише суцільні прикрощі і стреси. Самооцінка падає, і хочеться припинити цю марну працю.

Мавпочка, героїня байки Крилова, не лише про проміжний результат праці не думала, але і про кінцевий. Єдине, що їй хотілося, це отримати схвалення. Саме тому вона всього лише імітувала процес, не вникаючи у його суть. Найменш ефективна праця - це коли вас не цікавить ні процес, ні результат, а натомість, - лише бонуси, які ви за цей результат можете отримати. Бонусів у цьому випадку ви отримуєте приблизно стільки ж, скільки Мавпочка.

Якщо ви бачите сенс у своїй праці, незалежно від схвалення інших, ваш мозок відпускає енергію. Це і називається мотивацією. Чим більша мотивація, тим більше енергії. Енергія - це і є мотивація, сили і бажання  щось робити. Для одних справ у вас є енергія, тому що ви бачите у своїх зусиллях сенс. А для інших справ енергії немає, оскільки ви не бачите сенсу, не вірите у бонуси, та й бонуси ці вам не такі уже й потрібні. У цьому випадку ми кажемо, що даний навик відсутній або фрустрований цілий ресурс. У цю сферу життя не хочеться вкладати енергію, а якщо теоретично і хочеться, то її просто немає. Лякає думка про те, щоб напружуватися, докладати зусиль, відчувати стрес, а в результаті отримати ту саму даремну працю - дулю з маслом замість винагороди.

Якщо уважно прочитати це формулювання проблеми, стає помітним її корінь: необхідно навчитися 1) одержувати проміжний результат, 2) цінувати цей результат.

Якщо проміжний результат буде очевидним і видасться важливим і цінним, мотивація на подальше пропрацьовування обов'язково з'явиться. Мозок почне відпускати енергію (тобто, сили і бажання це робити), і чим далі піде пропрацьовування, тим помітнішим буде результат, а, значить, більшою мотивація. Схема вже знайома і зрозуміла, чи не так?

Незрозумілим для багатьох, хто намагається свідомо пропрацьовувати ресурси, є ось що:

1) Як отримати проміжний результат?

2) Як його помітити та оцінити, щоб надихнутися на продовження?

Першу проблему, на щастя, вирішувати взагалі не потрібно, її за нас вирішила наша природа.

Будь-які цілеспрямовані зусилля дають проміжний результат. Так. І якщо ви до сих пір не знали про це, для вас - хороша новина.

Зовнішнього результату, який був би помітний усім, і всі схвалювали, може не бути. Довго може не бути. Але те, що є початковим результатом із пропрацьовування ресурсу, є одразу.

Нагадаю, що таке відсутність навички з точки зору психофізіології. Спрощено кажучи, це - порожнеча у тому місці мозку, де у пропрацьованих людей - нейронні зв'язки.

Якщо ви прохворіли у школі цілу чверть і вдома ніхто з вами не займався, у вас може виникнути так званий «пробіл». Наприклад, ви не засвоїли таблицю множення, і далі вам буде дуже складно вирішувати завдання. Вам необхідно заповнити прогалину за допомогою додаткових занять з педагогом або самостійно. Саме на це спрямована корекційна робота педагогів-психологів у школі (з'ясувати, де саме пробіл у відстаючих учнів, і як його швидко заповнити). Пропуск - точне слово, оскільки на рівні асоціативних зв'язків у мозку там, де в інших є зв'язка «два на два - чотири», у вас - порожнеча. Ці зв'язки потрібно побудувати шляхом праці (у даному випадку - простого запам'ятовування).

Те ж саме стосується всіх сфер життя, які в інших розвинені нормально або вище від середнього, а у вас - погано. Вам потрібно заповнити прогалину. Від цього виграє не лише ця сфера життя, а й інші. На відміну від школяра, ви можете і не заповнювати прогалину, на повторний рік вас не залишать (хоча, як подивитися). Будучи дорослим, ви самі визначаєте для себе, які прогалини ви будете заповнювати, а які - ні, які ресурси ви хочете пропрацьовувати, а які - ні або потім. Але якщо ви вирішили займатися якимось ресурсом, ви, по суті, займаєтеся створенням нейронної мережі, що відповідає за цю навичку.

На щастя для нас, нейронні зв'язки утворюються самі собою, якщо ви спрямовуєте на щось активну увагу й утримуєте її, здійснюючи дії (розумові або фізичні, дивлячись, що за навик ви хочете розвинути). Кровообіг у цій ділянці мозку підвищується, і там починається будівництво зв'язків, мозок сам бере на себе роботу зі створення простих шаблонів, якщо ви чимось займаєтесь. Мозок - це біокомп'ютер (точніше, комп'ютер - це техномозок), він весь час прагне спрощувати завдання.

Якщо ви вирішуєте завдання не час від часу, як-небудь, а наполегливо і часто, він оцінить завдання як важливе і створить вам безліч нейронних зв'язків, з яких при подальшому пропрацьовуванні (діяльності у цьому напрямку) ви можете створити і складну нейронну мережу. Ось така складна нейронна мережа, що працює на вас, частково - за вас, і спонукає вас до творчості (оскільки все просте робить автоматично), і називається «пропрацьованим ресурсом».

І погляньте, що виходить. Якщо ви почали пропрацьовувати ресурс: ви думаєте про це, спрямовуєте свою увагу, ви шукаєте і читаєте літературу про це, ви робите фізичні дії, нехай навіть найпростіші, у вас одразу ж (!) починають формуватися ті самі зв'язки. Для інших людей ваш результат майже не помітний, але він уже є. Неможливо чимось завзято займатися і не отримати результат на рівні архітектури мозку. Він у будь-якому випадку буде, іноді розрізнений, немов формуються окремі пазли, але у картину наразі не складаються. Але результат буде.

І єдина проблема, яку ви дійсно повинні вирішити, щоб отримати мотивацію для пропрацьовування (нагадую - сили і бажання, інтерес і запас натхнення), це ЯК НАВЧИТИСЯ БАЧИТИ І ЦІНУВАТИ цей проміжний маленький результат.

Для цього потрібно зняти корону і поправити локус.

Я ж попереджала, що всі особистісні проблеми можна звести до цього.

Помітити проміжний результат заважає корона, а оцінити його і повірити в себе заважає поганий локус. Якщо корону зняти, а локус поправити, ви помітите проміжний результат, оціните його й отримаєте стимул діяти далі. Причому, діяти зі зростаючим задоволенням. Хіба це - не мрія?

Як корона заважає помітити проміжний результат?

У короні ваша ситуація виглядає значно кращою, ніж є насправді. І коли ви намагаєтеся працювати, опиняєтеся дуже далеко від ілюзорної планки.

Уявіть собі, що людина уявляє себе хорошим танцюристом. Насправді вона танцює погано і незграбно, але їй здається, що вона - цілком пластична і ритмічна. Якщо вона піде вчитися танцювати, то буде розучувати прості кроки, і їй може здатися, що прогресу немає або він - зворотний. Раніше вона кружляла у танці, а тепер перевалюється з ноги на ногу. Насправді прогрес у неї є. Невеликий, скромний, але цілком реальний прогрес. Вона навчилася простих рухів. Але, оцінюючи свій початковий рівень з-під корони, вона не бачить прогресу, їй здається, що вона почала танцювати гірше.

Саме з короною найчастіше пов'язані скарги на «втрату спонтанності» на початку пропрацьовування ресурсу. Людині здається, що вона кружляє у танці, а, починаючи вчитися, втрачає спонтанність. Але спонтанності як такої у неї і раніше не було, були хаотичні рухи під короною, і лише їй одній здавалося, що виглядає це непогано.

Якщо оцінити свій початковий рівень реалістично, будь-який результат потішить і навіть надихне. Є рух, зусилля дають результат - значить, енергії буде відпускатися більше. Коли ж людина робить висновок: «Нічого не виходить», «все даремно», «тепер виходить ще гірше», жодної енергії мозок не відпустить. Навіщо він буде витрачати свій золотий фонд марно? Він і увагу не дасть утримувати на цій сфері, натисне на педаль стресу, щоб людина швидше перестала займатися марною працею і звернула увагу на щось корисне або приємне.

Висновок з цього дуже простий. Якщо вам здається, що зусилля з пропрацьовування ресурсу - абсолютно безглузді, зніміть корону та оцініть свій початковий рівень більш тверезо. Найімовірніше, ви промахнулися в оцінках і підлестили собі. Це стосується будь-якого ресурсу. Якщо ви працюєте над фігурою у спортзалі і не бачите результату, швидше за все, ви забули або не бачили, яким ви були до тренувань. Ви дивилися на себе у певних ракурсах, камуфлювали недоліки одягом і здавалися собі значно кращими, ніж були насправді. Насправді ви були не дуже, а тепер потихеньку стаєте кращими. Це треба зауважити, інакше ви не зможете рухатися далі. (Безвихідь - місце, де застряють невдячні).

Зняти корону - це означає побачити, що результат від зусиль є. А поправити локус - це означає навчитися цінувати цей поступовий результат.

Іноді людина, начебто, і бачить результат, але хочеться швидше і більше. Їй шкода вкладати працю й отримувати за неї так мало. Вже якщо сидіти над чимось, то заробляти ого-го. Від розчарування у швидкості прогресу теж буває фрустрація, тобто, мотивації на пропрацьовування ресурсу немає.

Це - поганий локус. Якщо ви хочете швидких і легких результатів, значить, ви вважаєте, що вони повинні приходити звідкись ззовні, самі собою. Вам здається, що навіть грам ваших зусиль повинен щедро винагороджуватися. Ви вважаєте, що іншим все дається простіше. Ви думаєте, що вам належить менше працювати, більше отримувати. Вам здається, що світ створений для задоволення, а не для праці. Все це вам здається, тому що у вас - поганий локус контролю. Ви маєте інфантильні уявлення про світ. Ви сподіваєтеся отримувати результат не за працю, а за гарні оченята, або вважаєте, що ваша праця коштує значно дорожче. Але вартість праці визначаєте не ви. Ви не можете взяти цифри з голови, ви повинні враховувати об'єктивну картину. В об'єктивній картині ваша праця коштує стільки, скільки ви за неї можете отримати. Тобто, той самий занадто маленький результат, найімовірніше, є нормальним на даному етапі. У вас - занадто багато прогалин, які ви не помічаєте під короною, але коли ці прогалини заповняться, результат ваш стане значно кращим. Він буде помітним для інших. Але до цього ви повинні дорости, і ваш ріст - ВАШЕ завдання - у ваших руках. Ніхто за вас нейронні зв'язки у вашому мозку не виростить, вони підкоряються лише вашим зусиллям. Зсередини! Ось що таке - правильний локус.

Якщо постійно стежити за своєю мотивацією і коригувати самооцінку (знімаючи корону) і локус (повертаючи його у свої руки від манни небесної), пропрацьовування ресурсу буде йти значно швидше. Але гнатися за швидкістю ніколи не треба, так ви ризикуєте виростити корону в процесі через квапливість. Ви переоціните проміжний результат, вам здасться, що все - супер, але потім виявиться новий пробіл, ви вирішите, що «все пропало», і руки опустяться. Пропрацьовування ресурсу йде не лінійно, якісь пазли складаються, якісь - відпадають і змінюються на нові, десь виникає поріг через перехід на новий рівень. Увесь цей час у мозку триває, навіть кипить робота. Але лише довіряючи собі і погоджуючись працювати, ви маєте шанс істотно поліпшити своє життя.

Автор: психолог Марина Комісарова

Джерело: http://evo-lutio.livejournal.com