Від редакції:
Поїж, вдягни шапку, не забудь рукавиці… Якщо це каже вам ваша мама, і вам 5 років – все добре. Якщо каже мама, а вам вже 35 років – ще терпимо. Але якщо за штурвал вашого життя нав’язливо прагнуть сісти друзі, або кохана людина – це вже неприємно. Такі люди зазвичай не розуміють, чому на їхню турботу скоса дивляться… Про особливості поведінки непроханих «штурманів» розповідає психолог Марина Комісарова.

Стратегічна поведінка та її відмінності від бага меж особистості «Штурман» актуальні не тільки в сфері романтичних стосунків. На роботі, в сім’ї, в дружбі це – не менш важливо.
Дуже важливо не плутати, коли ви поводите себе як стратег, а коли – як штурман. Але багато початківців-стратегів це плутають і назавжди застрягають у штурманстві, отримуючи стусани (замість булочок).
Стратегічна поведінка – це така поведінка, коли людина, плануючи чогось досягти, враховує волю інших суб’єктів.
І не просто враховує, а розуміє глобальну важливість цього.
Стратегічна поведінка компанії на ринку – це поведінка з урахуванням суб’єктності конкурентів.
Штурман не розуміє, що таке – чужа суб’єктність.
У цьому – його баг меж особистості.
Штурмани у будь-яких стосунках схожі на дбайливих матерів, не усвідомлюють, що дитина – особистість, забезпечують їй турботу і догляд, не даючи проявитися її волі, навіть коли дитина підросла. Ставлячи питання, такі матері вже підказують правильну відповідь. А пропонуючи вибір, нав’язують правильне рішення.
Ось це – штурмани.
Явні штурмани на роботі всіх дратують, хоча на них часто намагаються скинути якомога більше, щоб хоч якось компенсувати роздратування. Відтак, штурмани зайвий раз переконуються у тому, що люди – пасивні, інертні, хочуть перекласти відповідальність, і підставляють своє сильне плече. У штурмана завжди є корона «я – сильніший», корона рятувальника, інакше це – не штурман.
Цей баг здається мені дуже цікавим, тому що штурмани – егоцентрики, які виглядають альтруїстами у власних очах, а часто і в чужих теж. Тільки-но штурмани намагаються позбуватися від егоцентризму, вони ще глибше йдуть у свій баг, тому що намагаються робити для людей більше і більше, замість того, щоб звернути увагу на їхню суб’єктність.
Суб’єктність вони розуміють, що інший – живий, а, значить, страждає – потребує їхньої допомоги, турботи, захисту. Вони – жалісливі, а поваги в них – дуже мало. Вони із задоволенням піклуються, не звернувши увагу на те, що суб’єктність іншого – це, насамперед, його Самореалізація, ствердження його волі, його Я, його права, його сили (зверніть увагу – не ви його силу повинні ствердити, а ВІН САМ, в цьому – сенс суб’єктності). І якщо людину наполегливо намагатися цього позбавляти, вона перетвориться на вашого ворога.
Але явними ворогами штурманів люди найчастіше не стають, вони стають їхніми таємними ворогами. Відверто штурмана дуже складно зненавидіти, адже він так намагається догодити. Партнери штурманів з розуму сходять від суперечливих почуттів. Коли до тебе на побачення принесли повну сумку кокосового печива власного виробництва, гематогенок, паличок, що світяться, і водяних бомбочок, досить складно попросити штурмана, чи не пішов би він зі своїми «дарами» кудись подалі.
Більшість людей не можуть до кінця усвідомити, як штурман зневажає їхні межі, але відчувають це. Вони відчувають і зляться, але не розуміють, чому їм соромно за свою злість, і здається, що треба дякувати штурманові за турботу. Відтак, партнери штурманів дуже швидко зневірюються, стають ще більш пасивними, ніж були спочатку, але тим самим мотивують штурмана на ще більшу активність.
Штурман міркує так. Партнер нічого не пропонує сам, але із задоволенням відгукується на мої ініціативи. Напевно, він бачить, що не може конкурувати зі мною у частині планування цікавих зустрічей і передає мені кермо, бачачи, що я впораюся з цим краще. Далі партнер починає уникати штурмана, а штурман сприймає це як лінощі, неорганізованість і потребу в ще більшому контролі. Штурман може так ніколи і не здогадатися, що за інших умов його партнер – ініціативний, активний, точно знає, що він хоче. Він так і буде думати, що інший потребував його керівництва через відсутність фантазії, волі та рішучості. Він постійно вагається, значить, треба натиснути і допомогти (а вагається партнер штурмана, тому що дуже хочеться послати, але шкода, під щипцями усі майже вагаються, особливо спочатку, крім людей з ідеальними кордонами).
Втім, терпіння партнера швидко вичерпується, і він втікає під слушним приводом. На жаль, він, зазвичай, не каже штурману, наскільки той його дістав, навпаки, висловлює подяку за турботу. Тому штурмани так нічого і не розуміють. Часто вони навіть роблять висновок, що «кермувати» треба було більше, і тоді все б вийшло.
Штурман завжди все хоче зробити за вас. У нього є план, і він вважає важливим його втілити. Він хоче, щоб ви підкорялися, але якщо ви пасуєте, він готовий робити все за вас, аби втілити свій план.
На роботі він активно впрягається, і хоча його ідеї здаються вам банальними і нецікавими, ви не хочете брати участь. Але, бачачи його ентузіазм, думаєте, нехай він все робить сам, якщо так хоче, а ви знаходите собі інше заняття. Ви намагаєтеся провести кордони, а штурман не бачить цього. Він розглядає вашу пасивність як згоду на його керівництво.
У результаті, штурман дає вам накази і лагідно називає ледарем. На накази ви «шлангуєте» або огризаєтесь. Штурман, який злився з вами кордонами, лякається, співчуває вам і намагається більше взяти на себе. Він робить багато для втілення свого власного плану, який він називає спільним, але вам може здатися, що це – добра, старанна, хоча і досить бездарна людина (бездарними штурмани виглядають через злиття, у них немає свободи). При цьому він думає, що ви – вівця, симпатична, але дещо аморфна, а він – пастух.
У романтичних історіях баг штурмана ще феєричніший. На перше ж побачення штурман може принести для вас подаруночки, вибрані з великою ретельністю і, як йому здається, емпатією. Якщо ви випадково згадали, що замерзли в середу, він принесе теплі рукавиці. Якщо ви сказали, що любите Маяковського, подарує вам листівочку з його плакатом з антикварної крамниці. Навіть якщо штурман вам не сподобався зовні і не видався цікавим, його турбота вам приємна, ви довго дякуєте йому, і, можливо, кілька разів повертаєтеся до цієї теми. Ви кажете, ну які ж зручні і теплі рукавиці, треба ж… І штурман сяє. Його подаруночки і справді віддають таким теплом, наче він – ваша нянька.
Він і на словах – щедрий і відкритий вам назустріч. Одразу скаже про серйозне до вас ставлення, підкреслить ваші чесноти, щоб ви не сумнівалися у його симпатії. Він хоче сказати вам головне, а головне – це його ставлення до вас. Він боїться, що інакше ви не зможете визначитися, подобається він вам чи ні. Від своєї нав’язливості штурман подобається вам ще менше, ніж спочатку, але ви тепло дякуєте йому. Ви не можете жорстко відштовхнути людину, яка вам так відкрилася.
Пастка – в тому, що в інший час ви можете бути задумливими і прохолодними, адже він вам не дуже подобається, і тільки у відповідь на подарунки і компліменти ви пробуджуєтеся. Штурман сприймає це як підказку, що дарувати вам щось і хвалити вас треба частіше. Ще ви тепло реагуєте на його турботу про вас. Ви оживаєте, тому що вважаєте за необхідне подякувати людині за доброту. Він – супчик у термосі на зустріч приніс і голку з ниткою, щоб пришити відірваний ґудзик, який минулого разу у вас помітив (і радий, що ви досі самі не пришили, він може проявити емпатію), а потім урочисто запросив вас на концерт вашої улюбленої групи, куди ви йти не планували, але дуже зворушені такою до себе увагою. Штурман сяє.
Він беззаперечно вибрав вас, рішуче, адже він твердо знає, що хоче. Інших він відкинув, а вас – вибрав. І тепер вам не уникнути його любові.
Пізніше ви почнете дратуватися на всю цю дурню, якою штурман вас напихає, але тоді він робить висновок, що йому не вдається вам догодити, як раніше, і намагається дарувати частіше і запрошувати вас у більш цікаві місця. Він не розуміє, що спочатку ви просто розгубилися, а зараз наїлися вдосталь і почали чинити опір. Він думає, що у вас просто зросли апетити і треба «штурманити» більше, щоб витягти вас з апатії, куди ви провалюєтесь.
Врешті-решт, може скластися така картина. Ви – сумні і пасивні, тому що штурман вам обрид гірше за гірку редьку зі своїм нав’язливим та іскристим штурманством, але, прийшовши з ним на танці чи на концерт, ви і справді оживаєте, адже там – не тільки ваш штурман, але і щось ще. Ви не дуже живі, але ви – живіші, ніж, зазвичай, з ним, і штурман сяє. Йому вдалося оживити вашу сумну тушку. Він вважає вас бідолахою, а своє штурманство – єдиною можливістю вдихнути у вас життя. Він хоче врятувати вас для кращого життя.

Як вийти з цього зачарованого кола?

Якщо ви помітили в собі риси штурмана, почніть з того, що погляньте навколо. Ви бачите будівлі, автомобілі, кінотеатри, в яких демонструють кіно? Це все зробили інші люди без вашої допомоги. Навряд чи ви – великий архітектор, інженер або режисер. Ви – звичайнісінька людина. Чому вам здається, що саме ви повинні керувати колегами і партнерами, не даючи їм права собою розпоряджатися?
Якщо ваш партнер – штурман, не бійтеся образити і сказати, що ви будете вирішувати самі те, що стосується вас, і так багато його ініціативи вам не потрібно. Краще сказати це одразу, тільки-но ви помітили, що вас притискають до стіни планами, складеними без вас, хоча і з орієнтацією на ваші інтереси. Вам не буде страшно скривдити штурмана, якщо ви зрозумієте, що у світлі своєї корони він вважає вас ледачими і пасивними, а себе – благодійником. Не дозволяйте дивитися на вас зверху з-під корони «я – сильніший», одразу опустіть штурмана на землю. Чим раніше, тим акуратніше вийде. Опускати штурмана, який звик бути вашим штурманом, досить болісно. Але теж треба. Він – не сильніший за вас, і нехай зрозуміє це. Навіть якщо і заплаче спершу. Так ви уникнете багатьох проблем. І йому допоможете (головне, не одягайте корону рятувальника у цей момент, це – не ваша справа, допоможете чи завадите, витуріть його зі своєї території).
Виражених штурманів порівняно небагато, але час від часу штурманством страждає будь-яка людина, яка злилася кордонами з тим, хто проявляє мало ініціативи до зближення або хоче сепаруватися від нього. Тут навіть не штурман готовий стати штурманом і взяти на себе планування та реалізацію спільних справ.
Якщо ви помітили у собі щось від штурмана, намагайтеся повернути собі повагу до кордонів іншої людини, поки не пізно.

Як із штурмана стати стратегом?

Це – принципово різні речі. Можна сказати, навіть – протилежні.
Між штурманом і стратегом стоять одинаки. Одинак діє автономно, він не чекає, що інший буде брати участь у його планах. Він складає плани з розрахунку на себе, а інший нехай сам собі планує, а якщо плани перетнуться, може вступити в конфронтацію або почати співпрацю.
Кожен стратег приховує у собі одинака. У будь-який момент, коли воля іншого суперечить його інтересам, стратег готовий відступити у свої межі. Він не буде липнути, тягнути, товкти, як це робить штурман, план якого вже передбачає участь людини, і він не може повернутися і піти. Він не в силах змінити план, тому що план завжди вимагає іншого. Тобто, для початку штурманам треба навчитися бути одинаками і розраховувати тільки на себе.
Це – головне жахіття кожного штурмана – бути самотнім. Вони тому і помічають кожен відірваний ґудзик, оскільки бояться стати непотрібними. Вони не поважають інших, але дуже потребують їх, інакше не бачать себе. Тому прийняти думку про те, що, за великим рахунком, людина – самотня і може розраховувати тільки на себе, для перевиховання штурмана дуже важливо.
Тільки навчившись опиратися на себе, можна стати стратегом.
Навіть якщо розглядати стратегічну поведінку на ринку чи в політиці, при повній залежності від інших учасників неможливо будувати жодну свою стратегію. Ви будете виконувати чужі умови, якщо не зможете відмовитися від співробітництва, яке вам не вигідне, і тимчасово перейти в автономний режим.
Наріжний момент, яким можна перевірити, як штурман ви себе поводите чи як стратег, це – закінчити конфліктну розмову, залишивши останнє слово за співрозмовником і перевірити своє самопочуття. Якщо охоплює мандраж і хочеться схилити співрозмовника на свій бік за будь-яку ціну, будь-якими шляхами, ви – штурман. І незабаром можете перетворитися на чужого візника, а потім – коня, на якому будуть їздити верхи. Ви боїтеся самостійності, вам потрібен хтось інший для опори, на будь-яких умовах, навіть вкрай невигідних для вас. А невигідні умови мають тенденцію погіршуватися.
Ну а стратег не боїться бути на самоті, він цінує свободу, тому так добре розуміє чужу суб’єктність. Він – і сам повноцінний суб’єкт із хорошими кордонами. І розуміючи чужу суб’єктність, він бачить спонтанне прагнення іншої людини, бачить і вміє її підтримати і навіть скерувати.
У стратегії є кілька головних відмінностей від штурманства, які підкреслювали ще давньокитайські автори стратагем.
1. Гнучкість (на противагу плануванню, котре не враховує зміни у будь-якій живій системі).
2. Приховування частини (на противагу чемності, не враховує опозицію суб’єктів до об’єднання).
Штурман (тупий завойовник з точки зору китайського мистецтва війни) приходить і вимагає дати йому те, що він хоче. Він вважає інших дурнями і програє. Тоді він намагається купити. Але йому виставляють занадто високу ціну. Потім хоче забрати силою. Він вважає інших слабшими і знову програє. Він не може відступити, тому віддає все, що у нього є, і перетворюється із загарбника на бранця і раба. Ось – шлях штурмана.
Шлях стратега (хитрого і розумного переможця) – зовсім не такий. Він не просить дати йому те, що хоче, розуміючи, що інший має свої інтереси. Він не намагається купити, щоб не набивати іншому ціну і не знецінювати свої вкладення. Він не діє силою, оскільки поважає силу противника і не хоче руйнівної війни. Ідеальний стратег все отримує без бою. Він дивиться, як можна створити стимули, які викликали б в іншого спонтанне прагнення йти йому назустріч. І він береже свою незалежність як гарантію діяти вільно, не підкоряючись чужим умовам. Береже свої кордони, поважає кордони іншого – ось база для стратегії.
Красива воєнна стратегія більше стосується бізнесу, однак у сфері ресурсу любові теж важливе захоплення (взаємне в ідеалі), тільки мета цього захоплення – рівність територій і динамічний баланс (як і у майбутнього бізнесу, до речі), тому партнера вибирають спочатку зацікавленого (з подібною ОЗ для більшої рівноваги). Захоплення полягає в тому, що стратег допомагає інтересу партнера вирости й зміцніти, не пускаючи все на самоплив, але і не заважаючи спонтанності людини. Будь-який тиск на спонтанність загрожує зниженням потягу людини, а, значить, зменшенням динамічної рівноваги у полі пари, початком дефолту або дисбалансу.