Від редакції:
Скаржитися на відсутність мотивації в нашому суспільстві доволі модно. Мовляв, от можна було б гори перевернути – але не хочеться. То погода не та, то уряд не той, то планета не та… Однак у переважній більшості випадків відсутність мотивації – це той запобіжник, котрий не пускає невмілу людину з розгону розбити лоба от ту чи іншу сферу життєдіяльності. Про те, де шукати мотивацію, розповідає психолог Марина Комісарова.

Скажімо, у вас є проблемний ресурс.
Фрустрація роботи та економіки (небажання працювати, не хочеться заробляти, а треба).
Фрустрація любові і сексу (не хочеться знайомитися ні з ким і починати стосунки, а треба було б).
Фрустрація іміджу і здоров’я (небажання дотримуватися правильного харчування і йти в зал, а треба було б).
І так далі.
Ви аналізуєте і приходите до висновку, що ваші проблеми пов’язані з браком мотивації.
Цей висновок «прошепотіла» вам корона (психологічний захист).
Тільки корона могла придумати ось таке. «Мій маленький царю, вся справа лише в тому, що ти недостатньо хочеш, а якщо б захотів, все отримав би».
Тобто, мотивації у вас і справді мало, корона не бреше. Але вона бреше, що це – причина. Це – наслідок.
Поки ви будете журитися, що ви – такий неамбіційний (а, можливо, просто занадто незалежний і вільний?), і тільки тому не заробляєте багато, не маєте кар’єри і не користуєтеся успіхом у протилежної статі, мотивація ваша буде знижуватися. Чим більше ви думаєте: «Просто я не хочу» замість «Я не можу, у мене не виходить», тим гіршим стає стан ваших ресурсів.
В останніх листах – яскравий приклад, як корона «переводить стрілки» з відсутності навичок на відсутність мотивації.
Мотивація – не причина, а наслідок. Коли ви щось вмієте робити й отримуєте результат, мотивація зростає. Коли ви зазнаєте фіаско, не бачите результату, не впевнені у своїх можливостях, мотивація падає. Це і є фрустрація. Провал, розчарування – синоніми фрустрації. Розчарування у власних можливостях досягти результату.
Якщо цю дірку прикрити короною «зелений виноград» («Я просто не хочу»), ця діра ніколи не зменшиться, а тільки збільшиться з часом.
Саме так росте вежа. Чим менше успіхів, тим менша впевненість у своїх силах, тим менша мотивація, тим більша корона «Я просто не хочу, а захотів би, отримав би».
Отримайте хоча б частинку цього, без особливого бажання, достатньо вже того бажання, яке у вас і так є. Адже воно є, інакше б ви про це не думали. Ось цього маленького хотіння для початку вже досить.
Вам нецікаво працювати, але працювати – треба, інакше ніхто не буде годувати. Ось і працюйте, цієї мотивації достатньо, щоб почати. Не чекайте на шалену мотивацію, яка налетить, як вихор, і допоможе вам звернути гори. Не налетить, а якщо б і налетіла, ви б із глузду з’їхали. Тому що мотивації було б – буря, амбіції були б височезні, як стіна, а вмінь – нуль цілих і скільки-то сотих.
Те ж саме – у коханні. Сидить Рапунцель Рапунцелівна, нікому не потрібна, пише байки, що до неї «всі проявляють щирий інтерес», а вона, нібито, нікого не хоче, і в цьому справа. Чекає, що в ній виникне пристрасть. Ну і виникне вона, скажімо. Рапунцель кинеться на шию бідоласі, який потрапив у пастку. Злякається бідолаха, втече. Не потрібно жодної вашої пристрасті, допоки у вас не закохані. Потрібен малесенький інтерес, на рівні «симпатична, начебто, людина». Не «Єдиний», не «ВІН», не «Половинка Моя», не «КЛАААСС». Ще дуже рано. Просто – «симпатична людина». Трохи. І якщо вийде викликати таку ж, щонайменшу, симпатію в свій бік, то справа може піти далі веселіше. Людина від симпатії привідкриється, стає теплішою. Тут і ваша мотивація може підрости. Від вашої симпатії – її мотивація зросте. Від її симпатії – ваша мотивація.
Тобто, просто так зненацька народити з діри посередині занедбаного ресурсу велику мотивацію не вийде. Вона народжується за допомогою зворотного зв’язку із зовнішнім ресурсом, до якого ви під’єдналися. Почали роботу, щось вийшло, от і мотивація трохи підросла. Від провалу знову впала, від успіху – підвищилася. Почали зустрічатися, знайомитися, комусь сподобалися, ось ваша мотивація і підросла.
Рапунцелі вперто стверджують, що справа – в їхній холодності. Але немає способу стати гарячою без зворотного зв’язку. Доведеться його вигадати, якщо дуже хочеться розігрітися, а зворотного зв’язку немає. Але вигадувати зворотний зв’язок – це тонути в ілюзіях, копати яму дисбалансу або навіть застрягти на роки у згубній зоні. Краще отримати зворотний зв’язок. Маленький зворотний зв’язок треба отримати, щоб ваша холодність стала меншою.
Не вигадуйте, що ви не можете без потужної мотивації піти на співбесіду або на побачення. Звичайно, можете. Підняли задню частину – і пішли. Ні, не полетіли в легкому і спонтанному танці. Звичайно, такого потоку у вас немає, наразі він вам не під силу. Просто пішли.
Вам страшно, що вам відмовлять, тому ви вигадуєте, що вам не хочеться. А ви не бійтеся. Усвідомте, що з нічого ваша мотивація точно не народиться. Ніколи. Треба щось робити, і тоді поступово може вийти зворотний зв’язок, і тоді мотивація почне потроху з’являтися. З’явиться енергія, яку ви повинні будете вкладати в діяльність у напрямку ресурсу. Але якщо ви отримаєте енергію і позолотите нею свою корону, ви знову залишитеся ні з чим.
Тобто, ось це «Мене запрошують на нормальну роботу, але я не хочу» без активних пошуків іншої роботи – позолочення корони. Найімовірніше, ви боїтеся, що не вийде там нічого. Інакше б запрошення на роботу мотивувало вас продовжувати пошуки або почати працювати. Те ж саме «Він кличе мене на другу зустріч, але я не хочу» – позолочення корони, якщо це не мотивує вас активніше знайомитися з іншими. Найімовірніше, ви не змогли сподобатися, не вірите в це і ховаєтеся у вежі «зелений виноград». Інакше б ви думали: «Я дуже сподобалася. Цікаво, що він запропонує» або «Я дуже сподобалася. Спробую зустрітися з кимось кращим. Може, і йому теж сподобаюсь». А якщо вас долає смуток на тлі «Він мене кличе на друге побачення», то це «Я не подобаюся йому, тим більше, не можу сподобатися комусь іншому, кращому». Так, треба намагатися сподобатися, а не одягати корону: «Але якщо б я хотіла, у мене вийшло б сподобатися, напевно» і «Якщо я буду вмотивовано працювати, я зможу показати себе з кращого боку». І людина залишається сидіти і чекати на мотивацію. Але звідки вона виникне?
Мотивація виникає ТІЛЬКИ від отримання результату, який ви оціните як позитивний. Більше ні від чого.
Марно копирсатися у собі, медитувати, марно складати гороскопи і стежити за рухами планет, очікуючи, що вас мотивує якийсь транзит. Марно шукати щось таке, чого вам раптом захочеться дуже сильно.
Фрустровані чоловіки люблять писати: «От би закохатися так, щоб дах знесло, щоб можна було начхати на зворотний зв’язок». Не потрібно цього. По-перше, не вийде. Скоріш за все, запобіжники спрацюють, не пустять у вир головою. По-друге, краще поступово нарощувати свій потік, отримуючи результат за результатом. Урешті-решт, навик буде «прокачаний» так, що ви зможете собі забезпечити зворотний зв’язок. І це стосується будь-якого ресурсу: і роботи, і кохання, і мистецтва.
Тобто, замість того, щоб будувати грандіозні плани і чекати «за щучим велінням» на виникнення у вас потоку енергії, треба розвивати ресурс, вкладаючи потрохи ту невелику енергію, яка є. Стежити за результатом, не одягати корону, збільшувати мотивацію. Мотивація зростає одночасно зі зростанням досягнень. І це – те, що дозволяє людям виживати. Якби мотивація виникала сама собою, поки людина не освоїла навички, її зносило б з ніг як початківця-серфера, який став на дошку під час шторму. Небезпечно для життя.
І любовна пристрасть може бути небезпечною для життя, і фінансовий азарт, і одержимість роботою – будь-яка занадто сильна мотивація, якщо ви поки що не отримали від ресурсу жодного зворотного зв’язку (результату, взаємності, високої оцінки). Ви згорите. Саме тому недорозвинений ресурс і фруструє потік. Немає досвіду, немає мотивації. Це – захист від дурнів. Це – охорона вашого життя. А ви ходите і просите прибрати фрустрацію, замість того, щоб поступово розвивати навички.