В Україні сертифікованих представників Академії бойових мистецтв храму Шаолінь немає. Але - є учні шаолінських майстрів, до яких ці майстри приїжджають в гості. От тоді їх і можна зловити, і навіть з ними поспілкуватися - бодай в інтернет-чаті чи на прес-конференціях. Отже, до Вашої уваги - розмова українських журналістів та інтернет-читачів з Юй Куа Ченом, наставником бойових мистецтв храму Шалінь. Славнозвістний патріарх Шаоліня визнаний найкращим у світі майстром бойових мистецтв.

 

- Як ви ставитеся до секцій спортивного ушу? Чи можна досягнути під час цих занять головної мети Кунгфу?

Ставлюся позитивно з тієї точки зору, що люди займаються спортом і ведуть здоровий спосіб життя. Але головної мети Кунгфу ви на секції досягнути не зможете - тому що головною метою Кунгфу є виховання Людини. Людини, яка максимально позбавлена рабства власного «Я».

- Легендарний Шаолінь...

- Монастир Шаолінь заснований у 495 році. Його монахи практикують чань-буддизм, один із численних різновидів цієї релігії, що передбачає суворий аскетизм і важкі фізичні тренування, аби звільнитися від рабства власного "Я" і досягти досконалості. До чань-буддизму шаолінців навернув настоятель Дамо. За легендою, Дамо прийшов до монастиря з реформаторськими ідеями, але тодішній настоятель і монахи їх відкинули. Вiдтак Дамо пішов до печери неподалік, і там порину у медитацію на дев'ять років. Ця печера і досі існує, і монахи показують її туристам. Вийшовши звідти, Дамо за допомогою вісімнадцяти вправ швидко відновив фізичні кондиції і став ще сильнішим та досконалішим. Монахи Шаоліня на чолі зі своїм настоятелем прийшли до Дамо і попросилися до нього навчатися. Проте ображений реформатор відповів настоятелеві: "Я навчатиму тебе хіба тоді, коли сніг почервоніє!". А саме була зима, тож настоятель відрубав собі руку, "пофарбувавши" сніг своєю кров'ю. Дамо погодився навчати монахів, а вони, на згадку про ті події, носять туніку без одного рукава і вітаються однією рукою, а не двома, як решта китайців.

Упродовж усієї своєї історії Шаолінь, який вважали містичним храмом, був скарбницею безлічі таємниць кун-фу. Сьогодні він - буддийський храм і коледж бойових мистецтв. На території монастиря діють певні правила для послушників: не вбивати живих істот, не брехати, не красти, не чинити перелюбу. Бачте, у нас багато спільного із вашою релігією. Ченці можуть жити у будинку, в селі або в гуртожитку. А в монастир приходити, як на роботу. Головна наша заповідь - не бути агресивним. Давні знаки шаолінських ченців - дракон та тигр. Дракон символізує водну стихію і початок Інь. Тигр - вогняну стихію і початок Янь.

Випускник Шаоліня - людина, яка віднині стежить за станом свого здоров'я, не вживає алкоголю, наркотиків та цигарок.

- Кажуть, дотримання традицій не заважає керівництву Шаоліня бути доволі обізнаними у бізнесі.

- Так, нещодавно пройшли офіційну реєстрацію торговельні марки "Шаолінь" і "Монастир Шаолінь", а також створено фірму, що ретельно наглядає за спробами незаконного використання цих торговельних марок. Ченці, які, до слова, вегетаріанці, навіть позивалися (і виграли справу) з виробниками шинки, у назві якої фігурував Шаолінь. А ще мешканці цього уславленого місця тепер знімають кіно: один з них став продюсером художнього фільму про 30 ченців Шаоліня, які боролися з піратами в XVІ столітті .

- Тисячі охочих їдуть до Шаоліня аби навчитися бойовому мистецтву, - переконує Андрій Старовойт. - Я просто придбав квиток на літак та вирушив у цю захопливу мандрівку. Своєму мудрому наставнику Ченові безмежно вдячний за науку. Навіть брати Клички не зможуть протистояти учневі храму Шаолінь. За вісім років навчання освоїв чотири базові дисципліни: бойове мистецтво (у), духовне навчання (фо), медицину (і) та цивільні дисципліни (вень), тобто каліграфію, живопис та історію.

Завжди дивуюся майстерності ушуїстів. Кожен з них має пройти "коридор смерті". Тобто перемогти найсильніших бійців школи. За легендою, в кінці коридору є розпечена куля. Ушуїст має голими руками її відсунути. На його ж долонях залишиться відбиток або тигра, або дракона. Ченці насправді перев'язують собі руки розпеченим ланцюгом. Справжній воїн з гідністю мусить витримати це випробування. А після нього не має залишитися на руках жодного сліду. Найголовніше для справжнього ушуїста - це володіння внутрішніми силами.

- Того, хто не пройде коридор, не випускають із монастиря. Це питання репутації Шаоліню. Ми не можемо випускати учнів, які не можуть захистити себе.

- Ви можете розбивати головою гранітні плити і ходити босим по лезу ножа. Що Ви відчуваєте в цей час?

- Ходити по лезу ножа... Виглядає це так: із ножів, встановлених лезами вгору, роблять драбину. На плечі кладуть коромисло з двома відрами, наповненими водою (це понад 20 кг). І ти починаєш підніматися по гострих, як бритва, східцях. Вберегти ноги дозволяє складна техніка, заснована на самонавіюванні та вмінні перерозподіляти навантаження по різних частинах тіла.

Завдяки заняттям цигун болю немає. Я лишаюся цілим і неушкодженим. Вміння виконувати настільки ризиковані вправи набувається шляхом наполегливих багаторічних тренувань. До того ж, не лише фізичних, а й психологічних. Тоді ти зможеш досягнути внутрішньої рівноваги, позбавитися страху, наприклад, перед розпеченим вугіллям, гострими предметами чи великими тягарями. Найтяжча плита, яку на мене клали, важила три з половиною тони. Коли я лежав під нею, то не відчував болю - тільки тиск. При цьому вільно дихав і розмовляв - з допомогою спеціальної методики максимально зняв навантаження з легень, перемістив його на інші частини тіла.

- Як вам Україна і українці?

- Ви, українці, сильні духом, але якщо б ви ще тренувалися кожен день, то досягли б великих результатів, мали б вищий рівень.

У нас у храмі бойові монахи тренуються по десять годин щоденно. Вони вважають, що здоровий дух - тільки в здоровому тілі.

У монастирі Шаолінь є монахи, які присвятили себе Будді: вони не займаються бойовими мистецтвами. Я є настоятелем іншої групи - її члени присвятили своє життя бойовим мистецтвам.

"Мирні" монахи - суворі вегетаріанці, тоді як "бойовим" дозволяють вживати трохи м'яса.

Ченці прокидаються о 4-й ранку, бійці - о 5-й. За навчання у храмі доводиться платити за дорого, тому там не багато адептів, адже плата - не гроші, а 6-8 років твого життя.

- Чому поняття «монах» і «жінка» -- несумісні?

- Крім чоловіків, яких на навчання в монастир приймають з 6-7 років, вивчати бойові мистецтва Шаолінь можуть також жінки. Але їм заборонено жити на території обителі, отож ввечері після тренувань вони мають залишати монастир. Для жінок є спеціальні монастирі.

- Пане Чен, якими є стосунки монастиря і офіційною владою КНР, комуністичною партією?

- Держава не втручається в діяльність монастиря.

 - Скільки живуть майстри Шаоліню?

- Середній вік - до 80-90 років, а раніше, коли заняття були суворішими, дехто з монахів жив до 150-200 літ.

- З чим пов'язана проблема перенаселення в Китаї? Існують прогнози, що якщо так триватиме і далі, Землю очікує демографічна катастрофа...

- Мао Цзедун проводив політику збільшення численності населення. Він вважав, що чим більше людей - тим сильніша держава. Але цей підхід був правильним тоді, коли в Китаї була війна, і коли гинуло по 10 тисяч осіб в день. Зараз вже ця політика не є актуальною.

 - Як Ви ставитеся до проблеми так званої «духовної гордині» Ваших учнів, і як Ви з нею боретеся?

- Духовну гординю видно відразу - в очах. Якщо людина вважає себе вищою за інших, це означає, що насправді вона нижча від усіх. Коли людина це зрозуміє, у неї буде можливість виправитися. Таких людей треба виховувати - навантажувати їх чимбільше роботою і вправами, щоб у них не було часу на самолюбування :)

- Чи є у вашому монастирі обмеження на створення сім'ї?

- Той, хто живе в монастирі, не має права одружуватися. А вже після монастиря - можна.

- Вчителю, що робити, якщо душу мучить спрага помсти дуже близькій людині, яка зрадила. Ні пробачення, ні покаяння цієї людини не допомагає...

 - Треба забути себе. Забути, хто ти - і хто ця людина. В момент смерті біля людини не буде нікого - вона буде одна. Людина за суттю своєю - це пустота. І так, як в цю пустоту можна щось помістити, так само з неї можна щось і забрати.

- Як незкінченне Співчуття, яке уособлював Будда, узгоджується з бойовими мистецтвами? Ви уявляєте собі Будду, який застосовує бойові мистецтва? :)

- Тільки в монастирі Шаолінь практикують бойові мистецтва. Інші буддійські монастирі їх не практикують. Ті, хто ще не досягнув просвітлення, потребують фізичного самозахисту.

- Пане Чен, чому справжній Гаутама Будда так не схожий на Будду зі скульптур і картин?

- Суєта, все суєта. Хто бачив справжнього Будду? Хто як його собі уявляє, той так і малює. Я його теж не бачив.

- Чи не простіше все ж таки займатися звичайним класичним боксом (чи Муай-Тай врешті-решт, для тих, кому ногами махати хочеться)?! Ефект досягається той же, але тренувань набагато менше потрібно. Зате скільки часу вивільняється для занять якимось корисним і прибутковим ділом ;)

P.S. Чи не тому Америка така багата, що Ваш спорт там не дуже приживається?!

- Древні казали, що якщо все життя займатися кулачними боями, то на старість станеш спустошеним. Тайський бокс дає дуже швидкий результат, але так само швидко цей результат втрачається. Шаолінське кунгфу, цигун дають людині щось більше, ніж фізична сила - вони дають насамперед внутрішню силу і здоров'я.

А Америка приречена :)

 

Довідка

 

Шаолінь - це всесвітньо відомий монастир в Китаї, якому понад півтори тисячі років. Серед його паломників - і голлівудські зірки, і чемпіони боксу. Бойове мистецтво у монахів переймали і кінозірка Джекі Чан, і боксер Льюїс...

У численних школах кун-фу, що там розташовані, зараз одночасно навчаються п'ятдесят тисяч дітей та підлітків. Тут гартують тіло та плекають дух майбутні воїни, справжні патріоти, здатні, не замислюючись, віддати життя заради вітчизни. Переважно звідси поповнюються лави зразкових підрозділів армії, спецслужб та поліції Китаю.

Юй Куа Чен є настоятелем храму з 70-х років, сьогодні йому 55 років.

Коли у 1975 році Юй Куа Чен прийшов у Шаолінь, у Китаї ще відчувалося

дихання культурної революції. Монастирі були розгромлені і занедбані, а

бойовими мистецтвами цікавилося дуже мало людей. Сьогодні ж практика цигун

(древнє мистецтво саморегуляції організму) надзвичайно популярна в Китаї.

Вона має безліч течій і шкіл, найменша з яких налічує вісім тисяч учнів.

Проте в більшості з них навчають спортивно-оздоровчого різновиду цигун, і

лише в самому монастирі Шаолінь це навчання грунтується на глибокому

духовному й тілесному самовдосконаленні. "Мета занять цигун - покращення

здоров'я, здоровий спосіб життя, - каже Юй Куа Чен. - А головне - це зміна

свідомості, звільнення людини від тиранії власного "Я".

Офіційною метою візиту настоятеля в Україну була пропаганда бойових мистецтв і здорового способу життя. Неофіційною - приватний візит до одного з своїх учнів, київського спортсмена Андрія Старовойта. Під час візиту Юй Куа Чен провів у столиці майстер-клас для бійців міліцейського спецпідрозділу швидкого реагування "Сокіл".