Від редакції:
Свого часу головному редактору «МП» доводилося власноруч доводити, що дівчина з гуманітарною освітою може кодити не гірше, ніж хлопець-математик. Попри популярність програмування, ця проблема лишається актуальною…

І в Сполучених Штатах, і в Україні світ програмістів переважно чоловічий. У 2015 році в українських IT-компаніях лише 14% становили жінки (у 2011 році – 7%). При цьому жінки надають перевагу посадам у рекрутингу, менеджменті, клієнтській підтримці, тестуванні програмного забезпечення та інших навколотехнічних сферах. І лише 2,62% жінок мають справу з програмуванням.
Негативний вплив суспільства, стереотипи, які з дитинства заважають дівчатам сформувати здоровий інтерес до технічних професій, – одні з основних причин, чому вони оминають IT-сектор. Батьки нав’язують дочкам гендерно-специфічні іграшки, купуючи Барбі замість конструктора. Комп’ютерні ігри також більше відповідають смакам хлопчачої аудиторії.
Впродовж шкільних років тиск зі сторони вчителів та однолітків поступово скеровує дівчат подалі від технічних спеціальностей – вчителі математики схильні набагато більше уваги на заняттях приділяти хлопчикам. А у старших класах дівчат, які захоплюються точними науками, часто окреслюють словом geek (зануда, ботан). До прикладу, слоган серіалу «Теорія Великого вибуху» – Smart Is the New Sexy.
Хлопці-гіки зі своєю одержимістю коміксами та науковими експериментами викликають у глядачів сміх та симпатію, що не можна сказати про жіночі образи. Емі (типовий geek) цькували у школі, тож вона сховалася за любов’ю до біології. Її образ жінки-науковця – стереотипний: з одного боку, інтелектуальний, з іншого – асексуальний, позбавлений смаку і привабливості. Такі фактори негативно впливають на бажання жінки отримати технічну освіту.
Senior Force.com Developer у Gene­Cloud Софіко Качмар також вказує на проблему ментальності: «В нас закладено, що дівчата сидять вдома, готують їсти чи вивчають простіші професії, наприклад, стають клерками. Відповідно, менше дівчат вчиться на складніших спеціальностях, зокрема прикладній математиці. Ну і треба бути більш наполегливими, впевненими в собі, чого деяким бракує».
Керуючий директор Luxoft Ukraine Олександра Альхімович називає ментальність українських жінок пострадянською: «У той час, коли на Заході жінки боролись за свої права, радянські жінки покірно стояли біля станків… Навіть Батьківщину зображували як жінку з автоматом і снопом пшениці. Такий образ вплинув на самосприйняття сучасних жінок, які виховувались у пострадянських сім’ях. Вони занадто скромні, мають завищені вимоги до себе і страх продемонструвати здібності та результати перед керівництвом. Це все заважає досягати гідного визнання і будувати кар’єру. І стосується усіх сфер професійної діяльності, не тільки програмування».
Чому дівчатам варто ставати програмістами?
Жіночий стиль вирішення проблем відрізняється від чоловічого і дозволяє поглянути на проблему з іншої точки зору. «Часом у мене виникають дискусії, де я виступаю за чистоту коду, за те, щоб все було відформатовано, читабельно, і щоб можна це було перевикористати, в той час як мій колега налаштований на те, щоб скоріше завершити завдання і приступити до іншого. Оскільки ми співпрацюємо, пробуємо знайти баланс. Все ж таки у дівчат є прагнення до перфекціонізму», – пояснює Софіко Качмар, Senior Force.com Developer у GeneCloud.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії McKinsey & Company, компанії з найбільшим представництвом жінок у керівництві демонструють на 41 % більший дохід на акціонерний капітал та на 56 % кращі результати операційної діяльності, ніж компанії, де в менеджменті працюють лише чоловіки. Це та інші дослідження дали змогу Національному центру жінок в інформаційних технологіях (NCWIT) говорити про беззаперечну перевагу диверсифікованих команд.
В будь-якому разі, в Україні галузь IT щорічно зростає в середньому на 25 %, а її експортна частка вийшла на третє місце після товарів агросектору та металургії. Брак кваліфікованих IT-спеціалістів скоро стане відчутним, і залучати більше жінок – одне з вирішень.
Як проблему вирішують у США?
У США про це заговорили понад 10 років тому, коли кількість технічних дипломів, яку отримували жінки, стала різко зменшуватися. Порівняно з 35% випускниць технічних спеціальностей, у 1985 році їхня кількість на 2010 рік ледве сягала 18 %. Тому американські неприбуткові організації, компанії та уряд поставили за мету скоротити розрив між потребою в IT-спеціалістах та їхньою наявністю, відновлюючи інтерес жінок до технічних професій.
До прикладу, організація Girls Who Code (http://girlswhocode.fluid­review.com)  створила Summer Im­mer­sion Prog­ram – безкоштовну літню програму для дівчат 10-11 класу, що знайомить їх з основами програмування. Навчання відбувається під керівництвом провідних спеціалістів, які стають для дівчат рольовими моделями та менторами, надихають. Учасниці відвідують офіси Twitter, Facebook, Foursquare, AT&T.
Почавши з 20 дівчат у 2012 році, програма виросла до 1200 у 2015 році. За 3 роки її закінчили 10 тис. жінок, 90% з яких вступили до вишів за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Частина випускниць встигла пройти стажування і була зарахована до лав Google, Microsoft, Twitter та Facebook. Одна з причин успіху програми – відсутність атмосфери конкуренції, малі навчальні групи і зосередженість на процесі, а не результатах.
Інша ініціатива – неприбуткова організація Code.org (https://code.org )  – за допомогою онлайн та живих уроків пропагує вивчення комп’ютерних наук у школах, зокрема дівчатами та студентами різних етнічних меншин. З 6 млн. учнів, що зареєструвались на платформі впродовж 2014-2015 року, 43% – жіночої статі.
Водночас з’являються організації, які надихають дорослу жіночу аудиторію на побудову кар’єри в технічних спеціальностях: Women Who Code (WWCode), Women in Tech Campaign, The Grace Hopper Celebration of Women in Computing.