Від редакції:

Ми живемо в час, коли поняття «справжній чоловік» стрімко змінюється. Ще нещодавно це була «кам’яна стіна», щоб не пив – не курив, і давав гроші. Зараз це – передусім захисник. Однак навіть вміння захищати свій край тісно пов’язане з тим, як чоловік знаходить спільну мову з жінкою, а разом з тим – і з жіночою половинкою своєї душі. Про особливості чоловічої ініціації (а саме так це і називається) розповідає психолог Марина Комісарова.

Тесей

Чоловіча ініціація, грубо кажучи, буває двох видів: соціальна і сексуальна. «Стати чоловіком» для хлопчика означає не тільки «ЦЕ», а й стати дорослим членом людської зграї, захисником, воїном, не у військовому сенсі, а загалом. Від голоду зграю теж потрібно захищати, і від стихійних лих, і так далі. Тому вираз «став чоловіком» вживають у двох значеннях, найчастіше в соціальному (змужнів) та в сексуальному (пізнав жінку) так... жартома швидше. Зовсім інакше все відбувається з жінками. Для жінки наразі сексуальна і соціальна ініціації майже не поділяються, а коли жінка їх намагається поділити, інша частина іноді відвалюється, тому краще не ділити або ділити умовно.
Але зараз ми говоримо про чоловіків.

Соціальну ініціацію чоловіків найкраще описав Фрейд. Дехто думає, що він описував сексуальну ініціацію, але це не так, і про сексуальну я трохи пізніше розповім. Відображає соціальну ініціацію чоловіка міф про Едіпа і знаменита фрейдівська розповідь про едіпів конфлікт. Суть його в тому, що маленький хлопчик любить Матір і заздрить Батьку, одночасно цього Батька боїться, ненавидить, але і любить теж. Цей конфлікт породжує в хлопчика дуже багато різних складних почуттів і переживань, він шукає вихід і знаходить його в тому, щоб брати приклад з Батька, стати таким же, як він, побачити у ньому вчителя, зразок, подорослішати і тоді спокійно зайняти його місце і перестати вже з цього приводу переживати. І Матір собі забрати, так. «Матір» і «Батько» пишемо з великої літери, бо вони означають не реальних батьків, а символічні фігури.
Чоловіча постать означає соціум, дорослий чоловічий соціум, якому хлопчик повинен довести свою спроможність, свою відповідність, свою корисність, і зайняти в ньому поважне місце. А жіноча фігура означає різні блага – можливість мати свій будинок, сім’ю, жінку, дітей і так далі, загалом, свою частину соціальної влади і прав. Щоб отримати у своє розпорядження блага, потрібно стати корисним членом зграї, а поки ти – хлопчик, ти повинен сидіти тихо, боятися і не висовуватися, слухати дорослих чоловіків, хоч як тобі хочеться заявити про себе. Спочатку доведеться стати сильним і довести. У цьому суть соціальної чоловічої ініціації. Фрейд її не вигадав, описав, як є. Вона така була і є з початку патріархату та приватної власності (до цього була трохи інша, можна почитати в Енгельса, як все було). Різні стародавні ритуали відображали те ж саме, але і без ритуалів це все відбувалося і відбувається з кожним чоловіком.

Розглянути хочеться іншу чоловічу ініціацію, сексуальну, про яку відомо менше.
Спочатку – що дає сексуальна ініціація? Вона дозволяє чоловікові стати з хлопчика чоловіком у повному сексуальному сенсі слова, тобто, отримати владу над жінкою. Тут я прошу не непритомніти феміністок, бо суть жіночої ініціації у тому ж – отримати владу над чоловіком. Коли обоє мають владу одне над одним, а крім цієї влади – зрілу відповідальність, це й називається коханням. Зовсім без влади іншої людини над собою про свою любов не варто й казати, а зовсім без влади над іншою людиною не варто казати про її любов. Влада повинна бути взаємною в ідеалі, але людина може займатися тільки власною владою і власною ж відповідальністю. Чи не так?
Так от, сексуальна чоловіча ініціація дає чоловікові владу над жінкою. Це означає, що він вміє привабити потрібну йому жінку (відповідальний чоловік робить це тільки з тією жінкою, яка йому справді потрібна) і принести їй таке задоволення у коханні, що вона не тільки максимально відкриється йому, але і прив’яжеться до нього. Так, цьому намагаються вчити на тренінгах, на якихось курсах і семінарах, усім хлопчикам хочеться стати чоловіками у сексуальному сенсі й отримати владу над жінками, але найчастіше у них це не дуже виходить, і це добре, оскільки відповідальності їм теж не вистачає.

Я розповім (поступово), як пройти ініціацію й отримати цю владу. Частину влади, на жаль, можна отримати і без особливої відповідальності, але це не екологічно, а, значить, буде дорого коштувати самим чоловікам, навіть якщо й не одразу. Але сповна владу можна отримати тільки при наявності достатньої відповідальності, і це не стільки «захист від дурня», а просто такий закон природи – кожен новий рівень складності вимагає нового рівня розвитку.

Сексуальну чоловічу ініціацію описує Міф про Тесея.
Коротко я цей міф перекажу. Найближче до потрібної інтерпретації міфу наблизився Роберт Грейвс, але я користуюсь не лише його інтерпретацією, а ще деякими іншими. А узагальнення та висновки з міфів про ініціювання, зрозуміло, – мої.
В історичному дискурсі Тесея вважають міфологічною фігурою, що об’єднала в собі кількох афінських царів, з яких бере свій початок перша у світі державність. У тій інтерпретації, яку державності дає, наприклад, Енгельс, Тесей – символ переходу від матріархату до патріархату, влади чоловіків, коли право успадкування перейшло з материнських ліній на батьківські, а право на власність – з общинної (з домінуючим жіночим правом) на приватну і чоловічу.
У міфологічному ж просторі фігура Тесея – це символ того, як чоловіки, котрі залежні від жінок (або бояться їх, уникають їх) беруть над жінками владу. У цьому і сенс ініціації – у набутті сили і влади. Нагадую, що влада без відповідальності – руйнівна для обох сторін. Нагадую так само, що в ідеальному міфологічному просторі жінка теж проходить ініціацію і бере владу над чоловіком. Замість двох слабких істот виходять дві сильні, здатні взяти владу одна над одною, і тому вони з любов’ю цю владу ділять заради миру і співпраці.
Але оскільки зараз я казатиму про чоловічу владу, а не про жіночу, я буду розглядати тільки шлях Тесея, окремо від жіночого шляху, про який ще треба розповісти (я вже, щоправда, згадувала про нього, це міф про Кору, Деметру і Аїда).

Ініціація Тесея складається з 5 частин:
1) посвята Тесея Ефрою (одержання знань);
2) конфлікт із Медеєю в Афінах (виклик і опозиція);
3) перемога над Мінотавром на Криті (набуття сили);
4) вигнання з Афін Медеї (отримання часткової влади);
5) підкорення цариці амазонок і одруження з нею (отримання абсолютної влади та її поділ).

Міф про Тесея з ракурсу ініціації виглядає так:
1. Тесей був сином верховної жриці Посейдона Ефри. Ефра порушила закон і залишила сина поруч із собою після того, як він став підлітком, тому Тесей отримав жіночу посвяту і навчився особливої жіночої магії (а чоловічої у той час і не було, якщо вірити Грейвсу). Завдяки цьому він став відчувати і розуміти жінок значно краще, ніж це було дозволено чоловікам.
2. Досягши повноліття, Тесей вирушив до Афін. Його представляють сином царя Егея, однак Грейвс вважає, що Тесей не був сином царя, а претендентом на місце царя, тобто, одним із наречених цариці Медеї (у ті часи був матріархат, і царя-жреця змінювали кожні кілька років, замінюючи на нового, молодого і сильного). Тесей (згідно з усіма міфами) увійшов в Афіни в жіночій (жрецькій) сукні, з довгим волоссям, і Медея одразу ж зрозуміла, що він претендує посісти її місце, а не бути її покірним слугою, як це належало чоловікові. Тому вона вирішила позбутися Тесея і відправила його як жертвоприношення критській цариці Пасіфаї, сказавши йому, що це завдання для нового царя – перемогти чудовисько Мінотавра.
3. Жертв Пасіфая відправляла у лабіринт і згодовувала Мінотавру Астерію, своєму синові від священного білого бика (аграрні жриці символічно одружувалися з тотемним тваринами заради родючості). Така ж доля чекала і на Тесея, однак, користуючись знаннями, отриманими від матері (а ми пам’ятаємо, що ці знання складалися не стільки з якоїсь магії, скільки із ідеального розуміння жінок), Тесей закохав у себе доньку Пасіфаї Аріадну, майбутню критську царицю. Аріадна допомогла йому перемогти Мінотавра (дала меч) і вибратися з лабіринту (дала нитку).
4. Тесей повернувся до Афін, законно зайнявши місце Егея (Егей кинувся у море, нібито, від горя, переживаючи втрату сина, але Грейвс пише, що це пізніша сумнівна інтерпретація, і символічна смерть від кидання в море чекала на будь-якого старого царя, коли його змінював новий), і швидко підпорядкував собі Медею (здебільшого, силою, але і хитрістю теж). Та, не витримавши ганьби, втекла з Афін, полетівши на драконах (оскільки була чаклункою, звичайно, як всі цариці). Так Тесей запровадив в Афінах патріархат.
5. Він об’єднав усі землі і приєднав до Афін інші території, створивши могутню державу. Окремі регіони бунтували проти встановлення патріархату, намагаючись зберегти матріархальний устрій. Особливо це стосувалося так званих амазонок. Однак, знаннями, отриманими від матері, і силою, отриманою від Аріадни, а також досвідом, отриманим у боротьбі з Медеєю, Тесей зміг підкорити саму царицю амазонок Антіопу (Іполиту) і взяв її собі за дружину. Так була встановлена повна влада Тесея над жіночим началом.

Міф відображає те, що відбувається у символічному просторі, тобто, всі жінки, яких підкорює Тесей – це частини однієї символічної жінки – власної Аніми чоловіка (якщо за Юнгом), над якою він повинен отримати владу (а кохана жінка цього чоловіка, в ідеалі – над своїм і його Анімусом).

1. Ефра – материнська фігура, символічна фігура богині, якій чоловік повинен скоритися (усвідомивши її любов) і відкритися, щоб отримати від неї знання про жінок і про жіноче начало.
Конфлікт чоловіка на цьому рівні зробить із нього мізогіна, який боїться і ненавидить жінок (і свою фемінну частину), заздрить їм, зневажає їх, відгороджується від них, а, значить, не здатний їх зрозуміти і відчути. Влада над жінками для такого чоловіка неможлива. Тільки груба, фізична влада над дуже слабкою жінкою (поки не втрутилася поліція або інші чоловіки).
Сексуальністю такий чоловік теж не володіє, примітивне тваринне лібідо досить швидко втрачається, секс рано стає йому недоступним або нецікавим. Крім того, він може мати багато інших страхів і внутрішніх конфліктів, оскільки ненавидить і заперечує у собі важливу частину.

2. Медея – ворожа жіноча фігура, опозиція до чоловічої, яка існує завжди (в будь-якій жінці), особливо на початкових етапах ініціації, символічна фігура відьми (або стерво), суть якої в тому, що якщо чоловік буде слабким і пасивним, жінка швидко підпорядкує його і покине.
Конфлікт на цьому рівні необхідний, однак, до нього потрібно правильно ставитися. Чоловік повинен любити і розуміти Медею, інакше він не впорається з нею, одночасно він повинен усвідомлювати, що це, все-таки, вороже начало, яке існує для того, щоб він постійно був у силі, в тонусі, не розслаблявся повністю, але і не боявся його, не закривався.
Свого ворога треба любити і цінувати, однак, це не означає, що треба поступатися йому і пасивно довіряти. Це означає виклик і готовність перемогти у сутичці, а потім помилувати і відпустити переможеного.
Чоловік, який застрягає на цьому рівні, то боїться жінок і уникає їх, то повністю підкоряється їм, загалом, він ніяк не може визначитися, небезпечні для нього жінки чи безпечні, а суть у тому, щоб зрозуміти: жінка – безпечна (і навіть необхідна) для сильного чоловіка, але небезпечна для слабкого.

3. Аріадна – дружня жіноча фігура, яка може любити чоловіка і допомагати йому, якщо він знайде підхід, проявить достатньо уваги, розуміння, покаже свою вразливість і, водночас, готовність до геройства, продемонструє власну силу й одночасно потребу в жінці, тоді вона його полюбить і віддасть ключі – відкриє лабіринт і допоможе перемогти своє чудовисько (Мінотавр – брат Аріадни).
Конфлікт на цьому рівні змушує чоловіка постійно бачити у жінці ворога (Медею) і воювати з нею, замість того, щоб побачити у ній свого спільника, свою половину, яка йому допомагає. Чоловік, який застрягає на цьому рівні, весь час воює з жінками, доводить їм свою силу і принижує їх, але не вміє викликати у жінках довіру, любов, тому що боїться показати їм свою вразливість, потребу в них або не вміє показувати й одночасно потребу, і силу, і злітає на попередній рівень – чудовисько його перемагає.

4. Антіопа – порівняно вороже жіноче начало, яке має стати дружнім, ті залишки опору, суверенітету й опозиції жіночого, які потрібно перемогти і перетворити на любов до себе, тобто, перемогти не тільки силою, як Медею, не тільки ніжністю, як Аріадну, а ще й дипломатичністю і готовністю розділити частину влади, запропонувавши співпрацю, щоб ворог перетворився на друга.
Конфлікт на цьому рівні не дає закінчити ініціацію. Чоловік вміє показувати силу, коли жінка поводиться, як Медея, може дати любов, коли жінка – турботлива Аріадна, але не знає, як об’єднати те й інше, як перетворити приховану ворожість Антіопи на її довіру, як налагодити стосунки з жінкою по-справжньому, делегувати їй частину влади, як перетворити її гнів на милість, а ненависть – на любов.

Чоловік, який пройшов всі рівні, стає Чоловіком у повному розумінні слова, отримуючи владу над своєю Анімою, а, значить, над усіма жінками, яких він вибере для кохання (ми пам’ятаємо про відповідальність, а відповідальність передбачає взаємність).
Ви, напевно, зрозуміли, що під «сексуальною ініціацією» мається на увазі не тільки секс у технічному сенсі, не власне – секс, а весь діапазон сексуальних, любовних, інтимних стосунків чоловіка з жінками (зі своєю внутрішньою і з реальними, зовнішніми). Відокремлювати акт від усього процесу симпатії, потягу, зваблювання і зближення не можна. Це – єдина площина.

Фемінні і занадто маскулінні чоловіки

Більшість чоловіків не проходять першу стадію ініціації (стадію Ефри) нормально, або застрягають на ній, або перестрибують її і потрапляють одразу на другу (стадію Медеї).
Чоловіки, які застрягли на першій стадії – це так звані «мамині синочки», вони не завжди інфантильні у соціальному плані, іноді нормально заробляють, але нерідко «сидять у матері на шиї» (можуть пересісти на шию дружини). Такі чоловіки достатньо фемінні, якщо не зовні (конституція може бути і маскулінною), то за характером і поведінкою. Жінки лякають їх, вони бояться жіночих глузувань і замикаються, або, навпаки, шукають жіночу дружбу, опіку, але уникають маскулінності, а у важких випадках навіть відчувають до неї огиду.
Гомосексуальність прямого стосунку до застрягання на цій стадії не має, геї бувають дуже різними, деякі успішно цю стадію проходять. Однак, іноді гомосексуальність і навіть транссексуальність у чоловіків є наслідком тих же причин, які заважають пройти цю стадію. Якщо узагальнити різні проблеми чоловіків, які застрягли на цій стадії, в одну, це буде «злиття з материнською фігурою».

Медея

Нітрохи не кращою може бути ситуація у чоловіків, які перестрибнули стадію Ефри. Такі хлопчики дуже рано почали відчувати страх перед можливою фемінністю («бути дівчиськом дуже соромно»), боятися злиття з матір’ю, боятися насмішок з боку інших чоловіків. Панічний страх перед злиттям нічим не кращий, ніж злиття, те й інше створює проблеми і комплекси.

Чоловік, який перестрибнув стадію Ефри, часто страждає від гіпермаскулінності, і хоча він виглядає більш самостійним на перший погляд, часто не витримує напруги і шукає розраду в алкоголі та інших аддикціях, від чого може стати маргінальним. Такі чоловіки нерідко схильні до насильства і кримінальної поведінки. Вони можуть рано вмирати від серцево-судинних захворювань.
Сексуальні проблеми властиві й тим, й іншим чоловікам, як і проблеми в сімейному житті. Чоловіки, які застрягли на стадії Ефри, не володіють достатньою волею і твердістю характеру (хоча можуть бути впертими і замкнутими), а ті, що перескочили цю стадію, не володіють достатньою гнучкістю, тактовністю. З тими й іншими чоловіками жінкам складно спілкуватися. Зрозуміло, що проблеми можуть бути виражені більше або менше, оскільки стадія може бути пройдена частково або зовсім не пройдена.
Ідеальним проходженням стадії Ефри є нормальне проживання злиття з материнською фігурою і нормальне проживання сепарації. Такий чоловік впевнений у любові і схваленні жінок, вміє подобатися їм, поважає жінок, цінує їх, але дуже добре розуміє, що сам він не є жінкою, дуже добре усвідомлює свою власну маскулінність, любить її і вміє її вигідно продемонструвати. Тільки такий чоловік може успішно пройти стадію Медеї і перейти на стадію Аріадни, а гіпермаскулінні чоловіки, які перескочили стадію Ефри, застрягають на стадії Медеї, тобто, воюють із жінками або уникають і зневажають їх.

Що можна порекомендувати чоловікові, який застряг на стадії Ефри і не може перейти на стадію Медеї, тобто, не може усвідомити і полюбити свою маскулінність повною мірою, заперечує її?

Для таких чоловіків Л. Захер-Мазох колись написав свою «Венеру в хутрі», а Р. Поланскі нещодавно зняв за нею фільм. На жаль, небагато чоловіків здатні витягнути з твору Мазоха корисний сенс, більшість лякають і відштовхнуть збочення. Однак, сенс цього твору в тому, що чоловік, який заперечує свою мужність і сприймає себе як щось абсолютно подібне до жінок (або вважає себе гіршим порівняно з ними), отримує від них презирство і навіть ненависть. Він не стає таким же жіночним, як вони, і рівним з ними, він сприймається ними, як гірша істота. Само собою зрозуміло, що час зараз більш толерантний, і гендерні рамки вже давно не такі суворі, однак, заперечуючи свою маскулінність зі страху або почуття провини, чоловік заперечує не лише чоловічі права, а й чоловічі обов’язки, і більшість жінок розглядають це як паразитичні бажання і можуть гнівно за це помститися. Майже як Венера у згаданих творах. Вихід не в тому, щоб підпорядкувати жінку, а в тому, щоб перестати перекладати на неї керівництво і взяти на себе ті обов’язки та ініціативи, які в даній соціальній групі вважаються «чоловічими» (обов’язки змінюються, проте їх не може бути менше, ніж половина).

Що можна сказати про чоловіка, який перестрибнув стадію Ефри і застряг на стадії Медеї, тобто, так боїться втратити маскулінність в очах жінки та інших чоловіків і здатися фемінним, що зневажає фемінність?

Не варто думати, що такі чоловіки не здатні на любов і пристрасть до жінки. Ще й як здатні! До того ж, саме такі чоловіки нерідко завершують життя самогубством, якщо обрана жінка їх покинула. Такі чоловіки іноді програють цілі спадки у казино (або беруть шалені кредити), спиваються або вбивають жінку від ревнощів. Саме такі чоловіки люблять жорстоко, пристрасно, з повним злиттям. Колись вони уникали злиття з материнською фігурою, як вогню, оскільки боялися її влади і своєї слабкості (це – ненависть до жіночого домінуючого начала), символічної кастрації, втрати мужності. І ось тепер, знайшовши жінку, яка підкорилася і стала «власною» (або здалася такою в запалі пристрасті), вони привласнюють її і зливаються з нею, оскільки не прожили нормальне злиття і нормальне відділення, сепарацію, у підлітковому віці. Жінка в буквальному сенсі заволодіває серцем такого чоловіка, і якщо вона раптом поводиться якось не так (недостатньо любить його, недостатньо поважає або взагалі зраджує йому і кидає його), він переживає повний крах своєї маскулінної ідентичності, яку він так довго оберігав. Звідси всілякі жахливі сценарії.

Багато чоловіків, що перестрибнули стадію Ефри, настільки бояться подібного сценарію, передчуваючи його, що так все життя і ходять у панцирі, ніколи не довіряючи жодній жінці, ставлячись до них цинічно, споживацьки, зверхньо, іноді, втім, ласкаво і поблажливо, але все одно – на дистанції. Розуміючи, що привласнити живу жінку навряд чи вийде, вони просто не ризикують і не зближуються. Але це – менш пристрасні чоловіки, ніж вище описані, оскільки якщо лібідо чоловіка велике, він, все-таки, не витримує й одного разу закохується. І тоді сценарій розгортається за екстремальним типом.
Треба розуміти, що перестрибування стадії Ефри, як і застрягання на ній, буває різним, різного рівня, тому і проблеми, пов’язані з цим, теж відрізняються. Я розглядаю досить яскраво виражені проблеми, а вони можуть бути виражені менше, але все одно спричиняють неприємності.

Що можна порекомендувати чоловікові, який стадію Ефри не пройшов? Повернутися на неї і пройти. Перестати зневажати фемінність, перестати побоюватися втратити маскулінність, зрозуміти, що якась частина фемінності у нормальному чоловікові повинна бути, можливо, позбутися гомофобії, усвідомити красу і мудрість жіночого начала, можливо, помиритися з власною матір’ю (хоча далеко не завжди у таких чоловіків є проблеми із своїми матерями, іноді, навпаки, вони цілком турботливі сини – навіть татусі своїх мам) або сестрою. Важливо прибрати зі себе той надлишок маскулінності, який перетворює чоловіка у карикатурного мачо, стати трохи більш гнучким і почати дивитися на свої страхи з гумором.

Тепер кілька слів для жінок, які впізнали у своїх чоловіках або коханих застрягання на стадії Ефри або її перестрибування. Що робити вам?
Насамперед, прийняти свого чоловіка таким, яким він є, або кинути, якщо нестерпно його терпіти. Пресингуючи, ви не зменшуєте проблему, а підсилюєте її. Якщо ви пресуєте фемінного чоловіка за те, що він не мачо, він ще менше починає відчувати свою мужність. Якщо ви лаєте гіпермаскулінного чоловіка за те, що він занадто мачо, він ще менше хоче довіряти вам і розслаблятися. Тобто, фемінний стає ще феміннішим, а гіпермаскулінний стає ще гіпермаскуліннішим від вашої лайки і, тим більше, отруйних насмішок. Тому або покиньте їх, або полюбіть уже і прийміть. Недоліки людини – це органічне продовження її чеснот.
Вплинути трохи можна, якщо діяти від зворотного. Фемінного потрібно хвалити за проблиски будь-якої маскулінності та твердості, а надто маскулінного – за тактовність, м’якість і розуміння, тільки-но ви це помітите. Тобто, не намагайтеся нав’язати прямими вказівками щось чужій психіці, краще створіть картину, ніби у ній вже це є, і підтримуйте це частіше.
Статтю цю теж не треба підсовувати чоловікам, будь ласка, бо образяться. А якщо підсовуєте, то зі словами «як добре, що у тебе немає описаних проблем».
Ні, це не маніпуляція. Це повага до чужої волі і кордонів. Якщо у вас немає реальної поваги, хоча б трохи її вдавайте. Можливо, вона навіть з’явиться.