14 разів здобував призові місця на змаганнях із велотріалу 21-річний тернополянин Віталій Сус. І це лише за 4,5 року, які він займається цим видом спорту.

Велотріалом тернополянин захопився ще у підлітковому віці. Вперше побачив відео, де хлопці долають перешкоди на спеціальних велосипедах, у мережі.
 – Колись у мене був звичайний гірський велосипед, яким я пробував стрибати через різні перешкоди, але він постійно ламався, – пригадує Віталій. – А десь усередині 2010 року, коли випадково побачив відео, де велотріалісти виконували різні фігури, вирішив спробувати і на своєму щось схоже. Зрештою, я завжди цікавився неординарними видами спорту. Але виявилося, що мій велосипед не дуже підходив для такого – він занадто важкий.
Тож хлопець почав заощаджувати гроші на спеціальний велосипед для велотріалу. Коли купив його, спочатку багато що не виходило, було багато падінь і травм. Зрештою, велотріал – досить травматичний вид спорту. Забої, розтягнення зв’язок – це звична річ. Таке траплялося у Віталія не раз. Тому без спеціальної фізичної підготовки не обійтися.
– Я раніше п’ять років займався греблею. Тож до силових навантажень мені не звикати. Адже у велотріалі не все вирішує техніка виконання стрибка, у багатьох трюках потрібна ще й сила, – додає хлопець.

Із перших змагань – із призовим місцем

На перші змагання з велотріалу хлопець поїхав у 2011 році у Рівне.
 – Я тоді займався лише півроку, тому виступав у найнижчій категорії. Це був етап Кубка України. Посів друге місце, – пригадує співрозмовник. – Це була моя перша перемога. Взагалі, люблю перемагати і досягати поставленої мети. Здаватися – це не про мене.
Одного разу хлопцеві навіть довелося втікати з травмпункту, щоб поїхати на змагання. Причиною всьому – невдалий стрибок.
– Одного разу я тренувався, стрибав на велосипеді з верхньої сходинки біля драмтеатру, – пригадує Віталій. – Це була рання весна. Я посковзнувся на льоду і полетів просто на асфальт, а зверху ще й велосипед упав.
Хлопцеві довелося звертатися у травмпункт. Там одразу ж сказали, що доведеться накладати гіпс, бо є тріщина у правій щиколотці, а ліва дуже сильно пошкоджена, забої на руках, травми колін. Але такий варіант Віталія не влаштовував, бо через декілька днів треба було їхати на змагання, на чемпіонат України. Тож спортсмен запитав у медиків, де його велосипед, і, знайшовши якусь причину відлучитися, пошкутильгав додому.
Вдома хлопець перемотав руки еластичними бинтами і розминав їх за власною програмою. Зробив ставку на те, що у спортсменів регенерація відбувається швидше. Зрештою, такі зусилля були немарними, бо зі змагань Віталій приїхав із перемогою – посів перше місце.

Змагання тепер організовує сам

Декілька тижнів тому Віталій Сус організовував відкриті всеукраїнські змагання з велотріалу в Тернополі. У змаганнях взяли участь 19 спортсменів.
– Були учасники із Києва, Броварів, Львова, Мукачевого, – каже хлопець. – Ми розраховували на більшу кількість спортсменів, однак незабаром мав відбутися етап Кубка України, тож деякі брали участь у ньому.
Змагалися хлопці у трьох категоріях: «аматори», «експерти» та «еліта». У кожній було шість трас, які учасники мали пройти двічі.
Траси тернопільські велотріалісти створювали самостійно – з дерев’яних піддонів. Для найсильнішої категорії – «еліти» – навіть підігнали КамАЗ. Остання перемога Віталія – перше місце у категорії «експерти» у чемпіонаті Україні з велотріалу, який відбувся 18 липня цього року у місті Хорол, на Полтавщині.
– На змаганнях у Тернополі я виступав у категорії «еліта», але на чемпіонаті були настільки складні траси, що хлопці, в яких досвіду більше, аніж у мене, не пройшли жодної, – додає він. – Тому я виступав серед «експертів». Обійшов киянина і полтавця. Наразі мені ще трішки бракує техніки, тож є куди рости, щоб наступного року виступати вже у вищій категорії. Загалом, у мене 14 призових місць, а грамот стільки, що на одній стіні вже не поміщаються (сміється – прим. авт.).
 Бракує майданчика для тренувань
Тернопіль часто завойовує призові місця. І це при тому, що ми не маємо спеціального місця для тренувань. Це дуже дивує суддів на змаганнях із велотріалу.
– Нам часто дорікають, що ми ламаємо пам’ятники, але це неправда. Пам’ятники нам не підходять для тренувань, – сміється Віталій. – Нам потрібні сходи, підвищення, певний рельєф. Однак місця для таких тренувань у нас наразі немає. Тож навіть готуватися до змагань нам ніде. Найбільш оптимальні ділянки – майдан біля драмтеатру і літня естрада в парку ім. Т. Шевченка. Трапляється, що люди сваряться, кажуть, що ми можемо травмуватися, але останнім часом помітно, що тернополяни з більшим розумінням ставляться до нас. Дехто навіть підходить і хвалить.
Велотріалісти – це своєрідна сім’я, там немає заздрощів чи нещирості, розповідає Віталій. Навпаки, спортсмени радо діляться досвідом, а іноді – і деталями власних велосипедів, якщо є така потреба.
– Скільки разів були такі випадки, що на змаганнях у когось ламалася якась деталь, то хлопці відкручують аналогічну запчастину зі своїх велосипедів і віддають, аби лиш учасник зміг завершити виступ, – каже хлопець. – У нашому середовищі, звісно ж, є мінімальна конкуренція. Але головне – це навчитися чогось нового. У планах Віталія – спеціальний майданчик для тренувань, а також створення федерації велотріалу у Тернополі.
– Тепер постійно велотріалом у нашому місті займається троє-четверо людей. Але якщо буде місце, де можна буде тренуватися, не заважаючи іншим, я переконаний, що бажаючих спробувати себе у цьому виді спорту буде значно більше. Бо велотріал – це не просто хобі, це серйозний вид спорту. Він вимагає і здорового способу життя, і фізичної підготовки. Тож від цього виграли б усі.
Довідка «МП»
Велотріал - вид спорту, що полягає у подоланні перешкод на велосипеді. Виник наприкінці 70-х-на початку 80-х років в Іспанії із мототріалу. Мототріалісти почали створювати спеціальні велосипеди, на яких долати перешкоди могли б навіть діти. Докладніше ознайомитись із розвитком цього виду спорту в Україні можна на сайті: http://velotrial.com.ua/