Ми продовжуємо досліджувати, як впливають на мешканців Землі магнітні бурі на Сонці. Цього разу пропонуємо прискіпливо розглянути кисневе голодування, механізми якого запускає в людському організмі сонячний вітер.

Минулого разу ми дослідили, що електромагнітні коливання наднизьких частот природного електромагнітного поля Землі дуже чутливо реагують на сонячний вітер і його примхи. А вже на коливання низьких частот чутливо реагують живі організми.
Тобто, коливання електромагнітного поля Землі є посередником між Сонцем і нашими людськими організмами.

«…живе пов’язано з усією навколишньою природою мільйонами невидимих, невловимих зв’язків - воно пов’язане з атомами природи всіма атомами свого єства. Кожен атом живої матерії знаходиться в постійному безперервному зв’язку з коливаннями атомів довкілля - природи; кожен атом живого резонує на відповідні коливання атомів природи. І в цьому погляді сама жива клітина є найбільш чутливим апаратом, що реєструє в собі всі явища світу і відгукується на ці явища відповідними реакціями свого організму.
…В нас має бути впевненість у тому, що процес розвитку органічного світу не є процесом самостійним, автохтонним, замкнутим в самому собі, а є результатом дії земних і космічних факторів, з яких другі є найголовнішими, оскільки вони зумовлюють стан земного середовища. У кожен даний момент органічний світ перебуває під впливом космічного середовища і чутливо відображає в собі, в своїх функціях зміни або коливання, що мають місце в космічному середовищі. Ми легко можемо собі уявити цю залежність, якщо згадаємо, що навіть невелика зміна в температурі нашого Сонця мала б спричинити неймовірні зміни у всьому органічному світі. А таких важливих факторів, як температурний, дуже багато: космічне середовище несе до нас сотні різних сил, які постійно змінюються і коливаються час від часу», - писав ще у 1936 році Олександр Чижевський.

Однак, фактично, як і майже століття тому, людство задумується про свій зв’язок з природою здебільшого під час катастроф – і здебільшого розмірковує про негативні нюанси того зв’язку. Але нюансів тих – набагато більше…
Ще майже сторіччя тому Чижевський встановив, що сонячні пертурбації мають безпосередній вплив на серцево-судинну, нервову та інші системи людини, а також на мікроорганізми.
Вчений не полінувався – скрупульозно збирав статистику. Порівнював спалахи на Сонці – і смертність від тифу, холери, дифтерії, менінгіту, захворювань органів ЦНС та органів дихання. Так само збирав дані про врожаї зернових, цвітіння каштанів, пожеж, спричинених блискавками. Колосальна кількість статистичних даних, роки невтомних спостережень.

«…Сонячні феномени в межах від однієї до трьох-чотирьох діб від їх появи на Сонці згубно впливають на старі, кволі, хворі, з різко вираженим атеросклерозом, дегенерацією серця організми, а також в моменти криз при інфекційних захворюваннях і т. д. Ми беремося стверджувати, що сонячне випромінювання впливає на найінтимніші і найглибші життєві функції: на нервову систему, на центри дихання і кровообігу, викликаючи в них явища спазму, перезбудження, парабіозу за умови ослабленої функціональної діяльності нервової системи…
Для здорової людини ці впливи - ніщо, або майже ніщо. Але уявіть собі людину стару, з атеросклерозом або виснажену хворобою, тяжкою хронічною хворобою або, навпаки, з гострою інфекцією, уявіть собі людину в момент кризи інфекційної хвороби з температурою 40,5 ° С, з тахікардією, з ледь помітним пульсом, з ослабленим серцевим м’язом, з отруєною токсинами кров’ю, і буде ясно, що найменший поштовх ззовні може погубити її. Так воно й трапляється. Гинуть не сильні, молоді або здорові організми, а хворі. Майже миттєво від шкідливого сонячного випромінювання гинуть хворі з хворобами нервової системи і мозку, через два - чотири дні після вивержень на Сонці гинуть хворі з хворобами кровообігу, а також різко підвищується кількість самогубств (афективні явища, пов’язані з розладом нервової системи)», - до таких висновків дійшов у своїй праці Чижевський.
Вже після нього було доведено, що під час коливань магнітного поля змінюється в’язкість крові, сповільнюється капілярний кровотік і настає кисневе голодування тканин.

Єдине, чого на той момент не міг врахувати Чижевський – це того, як впливає діяльність Сонця на здорову (або більш-менш здорову) людину, а ще точніше – на її психіку.
Постійні читачі «МП» вже, напевне, здогадуються, що ми маємо на увазі.
Кисневе голодування або ж зміна «режиму подачі кисню» (простіше кажучи – зміна темпу і ритму дихання) мають серйозний вплив як на психіку, так і на діяльність всього організму. Геть аж до того, що організм починає виробляти ендогенний (внутрішній) кисень.

Корисні аспекти кисневого голодування в Україні вивчав відомий біохімік, професор, завідувач кафедри біохімії Львівського медичного інституту Михайло Федорович Тимочко. На жаль, у 1998 році він загинув за дивних обставин. Однак встиг дослідити, що кисневе голодування – за певного підходу – позитивно впливає як на хворий організм, так і на здоровий. Зокрема, з допомогою тренування стійкості до кисневого голодування спортсмени можуть серйозно покращити свою спортивну форму.  
Українець Костянтин Бутейко, фізіолог, завідувач лабораторії функціональної діагностики Сибірського відділення Академії наук СРСР, десь в 90-х роках минулого сторіччя взявся активно досліджувати вплив кисневого голодування на хвороби дихання, мігрень та алергію. Виробив навіть так званий метод Бутейка, котрий полягав в свідомому обмеженні дихання, зведенні дихання до поверхневого, неглибокого. Тобто, хворим пропонувалося свідомо влаштувати собі кисневе голодування – і багатьом хворим це допомагало. Щоправда, потрібно було свідомо займатися вправами фактично ціле життя і контролювати кожен свій подих – не кожному хворому це було до снаги.
Володимир Фролов спростив завдання – створив так званий тренажер Фролова, котрий затруднював дихання, крім того, в тренажері можна було використовувати відвари лікарських трав. Іншими словами, з допомогою подібних тренажерів хворим не потрібно було свідомо контролювати кожен подих – достатньо було не забувати час від часу дихати через тренажер, а через нього за раз багато не вдихнеш. : )
Активно досліджували вплив кисневого голодування на здоров’я як в Росії, так і в Іспанії. В Україні, зокрема, у Львові, дослідження тривають і до сьогодні – однак бюджет дослідників ну ду-у-уже маленький… Працювати доводиться ну не те щоб взагалі на коліні – але десь так…

Тим часом на Заході уважно взялися за вивчення впливу кисневого голодування на психіку людини.
Холотропне дихання, ребефінг, вай-вейшн (Vivation) – на основі явища кисневого голодування розробили доволі солідну купу психологічних і навіть психотерапевтичних методик, котрі дозволяли суттєво змінити свідомість людини.
Що цікаво – фактично ті ж самі методики використовували і на Сході, однак східна медицина не відділяла дихальні вправи від решти вчення про самовдосконалення. Так, для прикладу, в монастирях Тибету рекомендували спати по черзі то на одному боці, то на іншому. Ефект був простий – в такий спосіб уві сні по черзі мінявся режим дихання то правій, то лівій півкулі, і таким чином обидві отримували рівні порції кисню..
Якщо дуже коротко – то зміна дихання давала можливість в буквальному сенсі цих слів відключити кисень старим психологічним установкам людини – і запхати цій людині в голову нові установки. І не просто запхати – а зробити так, щоб нові установки доволі незле трималися. З іншого боку, та ж таки зміна режимів дихання могла увімкнути в голові людини її приховані установки – і випустити в свідомість психологічні проблеми, котрі до того часу сиділи собі більш-менш спокійно в темних закутках. І то ці проблеми – фактично, як пожежа, – можуть доволі серйозно захопити всю свідомість людини, і відбитися від них буде доволі тяжко… Цілком можливо, що саме такі випадки стали ґрунтом для статистики самогубств, яку свого часу збирав Чижевський…

Все залежить від рівня підготованості людини до зміни «режиму кисневого постачання», і від того, яка саме інформація подаватиметься людині в цей час. Якщо біля людини буде авторитетний тренер, або ж людина сама себе налаштує на певні позитивні зміни в свідомості – тоді зрушення будуть позитивними. І ефект від них буде набагато більший, ніж від звичайного самонавіювання, або, скажімо, звичайних розмов-посиденьок з психотерапевтом.  
Ну а без підготовки людині просто винесе на поверхню все те, що в неї в голові десь там ховалося – ну і, звісно, всі ці речі доволі ґрунтовно закріпить. Навіть на почуття кохання і ненависті – і на них дихання впливає. (Ну і навпаки – ці стани впливають на те, як ми дихаємо. Дихання відіграє не останню скрипку в тому, що кохання і ненависть серйозно змінюють людину. )

А тепер нагадаємо: режим кисневого голодування, незалежно від нашого бажання, періодично вмикає і вимикає нам Сонце…