Від редакції:
До семи років дитина повністю психологічно залежить від мами, і є найкращим «барометром» стану справ у родині.

Маленькі діти чують свою душу. Ще чують.
Саме тому вони можуть плакати, навіть коли особисто їх все влаштовує.
Плакати просто у відповідь на зовнішню дисгармонію.
Особливо у відповідь на стан своєї мами, навіть коли мама не поруч.
Я завжди був за те, щоб мами брали з собою дітей на мої проекти. Якщо простір групи гармонійний – діти поводяться спокійно. Виникає напруга – починають плакати.
Зовсім як пташки у шахтарів давнини.
Мені запам’яталася історія, пов’язана з приїздом духовної особи однієї з традицій буддизму. Безліч мам привезли своїх малюків щоб навернути своїх дітей у цю традицію.
До приїзду особи діти поводилися спокійно, але як тільки буддист з’явився, заплакали одночасно.
Для пояснення становища, в якому опиняється дитина, зазвичай я використовую метафору: пластилін в мішку з камінням. Мішок – будь-яка система, в якій опиняється дитина.
Каміння – дорослі, їхні характери вже сформовані.
Дитина – найбільш пластична.
З цієї причини у мене є глибоке переконання: коли маленька дитина хворіє, зцілювати треба дорослих. Але так не прийнято.
Велике випробування для батьків – розуміти, що дитина просто відображає те, що відбувається навколо неї.
Спокуса – вважати, що вона вередує.
Продовжувати чути власну душу у світі, де зовсім не прийнято це робити – велике випробування для дитини.
Спокуса – повірити в те, що є щось важливіше в цьому світі, ніж тихий голос власної душі.
Гра почалася.
Спокуса – це бажання отримати вигоду.
Йдучи за вигодою всупереч своїй душі людина втрачає радість власного життя.
Як у старому анекдоті про зіпсовані ялинкові іграшки – ніби все є, та чомусь не радує.
Не знаєш як вчинити – запитай свою душу.
Випробування – зрозуміти іншу людину, спокуса – просто вважати її поганою.
Випробування – знайти собі справу до душі, спокуса – працювати заради грошей.
Випробування – зрозуміти своє тіло, спокуса – випити таблетку.
Випробування – зрозуміти Божий промисел, спокуса – вважати, що цей світ несправедливо влаштований.
Випробування – висловити те, що на душі, спокуса – свою душу сховати.
Випробування – йти тільки в ті випробування які вибирає душа, спокуса – почати шукати безглузді випробування.
Ігрова дошка вільного вибору.
Чим більшу людина отримує вигоду, тим більше виявляє, що насправді у неї нічого немає.
Американський майстер Роберт Рєзнік говорив про це так: «Є два способи самовираження – автентичний і стратегічний.
Автентичний – показувати те, який ти насправді.
Стратегічний – зображати когось іншого з метою отримання вигоди.
Кожен, хто йде стратегічним шляхом, рано чи пізно виявляє, що всі ті блага, які у нього з’являються отримує насправді не він, а імідж, привид, який він сам же і створив».
Гра є Гра.
Що може відповісти Всесвіт на молитви такої людини? Як він може допомогти?!
Хіба що позбавити прохача отриманої ним вигоди.
Чи зрадіє людина такому розвитку подій?
Моя давня студентка, суджок-терапевт, розповіла, що якщо до неї приходить хвора людина, що нажила статки не найбільш гармонійним шляхом, то вона може цю людину зцілити. Але гроші свої ця людина втратить.
Я їхав у потязі з дядечком, який зізнався, що злукавив, коли написав дві своїх дисертації.
А тепер цілий напрям науки лукавить, посилаючись на його матеріали.
Поїзд на те і поїзд, щоб говорити про такі речі.
Звання професора його зовсім не тішило і він стояв на порозі рішення відкрити свій обман, і єдине, що його зупиняло – впаде весь картковий будиночок, його послідовники теж втратять свої призи.
Так виникає виклик.
Коли безліч відхилень від своєї долі складаються в Дар Божий.
У енергетичний подарунок Всесвіту, в дивовижну можливість злетіти на ту висоту, на яку душа вела повільно і поступово.
Але в цьому світі прийнято вважати виклик покаранням, і тим самим відмовлятися від Дару.
Хоча на порозі виклику – саме час прислухатися до своєї душі.
Не завжди виклик є результатом злої долі. Виклик супроводжує будь-яку зміну рівнів Гри.
Ініціацію. На кожному наступному рівні накопичені бонуси попереднього не мають ніякого значення. Це дуже важке випробування для тих, хто грав за правилами.
Єдина нагорода за красивий танець – саме вміння танцювати.

Автор: В’ячеслав Гусєв
Джерело: http://idi.in.ua

---

Денний сон малюка

 

Від редакції:
Напевне, ви вже знаєте, що найкраще спить той, хто добре попрацював. Ваше завдання – попрацювати з малюком зранку – так, щоб в обід він добре спав!

Не буває матусь з маленькими дітьми, які не хотіли б відпочити під час денного сну малюка. З наближенням післяобіднього часу мама починає мріяти про те, щоб теж подрімати, почитати улюблений журнал або поспілкуватися з подругою, не відволікаючись постійно на дитину.
Так, час денного сну важливий не тільки для дитини, але і для вас. А щоб цей час можна було використати з максимальною користю, вам потрібно… втомити свою дитину, щоб вона міцно спала весь необхідний час. Експерти погоджуються, що малюк спить міцніше, якщо втомиться за першу половину дня. А так як кожна дитина по-різному енергійна, вам потрібно скласти персональний графік для крихітки.
Кращий спосіб втомити дитину до обіду – це знайти ідеальний баланс між фізичною активністю, прогулянками на свіжому повітрі і психічним збудженням. Все це в сумі через деякий час зробить малюка сонним. Другорядними факторами, що впливають на денний сон дитини, є наявність інших дітей в будинку і те, скільки малюк спав вночі.
Починаючи свій день, займіть малюка розумовою чи творчою діяльністю. Коли він поснідає, запропонуйте йому побавитися розвиваючими іграшками, помалювати, щось змайструвати і т.д. Внесіть в ці розваги і навчальні елементи, оскільки ранок – ідеальний час для мозкової активності. Вивчайте по одній букві на тиждень і підкріплюйте знання іграми з використанням цієї букви – це цікаво і корисно!
Після розумової активності обов’язково займайтеся і фізичною. Малюк може пограти в активні ігри зі старшими дітьми, ви можете відправити його в яку-небудь ранкову групу, де його забавлятимуть веселими іграми, або відвести в спортивну секцію для найменших.
Після активних ігор ваша дитина напевно зголодніє. Дайте їй перекусити і дозвольте після цього гратися своїми улюбленими іграшками так, як вона хоче. Так вона відчує свободу і розвиватиме свою самостійність, а також особисті інтереси та захоплення. Інакше у дитини складеться враження, що її постійно контролюють.
З наближенням обіднього часу постарайтеся відвести дитину на прогулянку. Чи то ігри у дворі, прогулянка до знайомих, які живуть недалеко, похід в парк або на дитячий майданчик – всього 30 хвилин допоможуть дитині отримати необхідну дозу сонечка, яка є важливою для здорового сну малюка. Повернувшись додому, помийте ручки, пообідайте і лягайте читати книжку. Ви помітите, що ваш малюк сам вже сонний, і засинає набагато швидше і без жодних клопотів.
Пам’ятайте! Не варто давати дітям солодкі перекуси і напої, оскільки вони можуть призвести до підвищеної збудливості малюка, через що він також буде проблематично засинати.

Нічний сон

Щовечора батьки беруть участь в одному і тому ж спектаклі: дитина відчайдушно чинить опір, коли підходить час йти спати. Вона то починає хникати, то хоче пити або їсти. Коли ж її вдається вкласти, вона знову підхоплюється, щоб її ще раз поцілували на ніч. Як уникнути щовечірніх суперечок і конфліктів з дитиною?
Відправити малюка в ліжко і, головне, зробити так, щоб він відразу заснув – місія надзвичайно складна і делікатна. Найчастіше проблема врегулюється сама собою до 5-6 років, коли, втомлена за день, дитина засинає сама, спонтанно, причому не обов?язково в своєму ліжку, а в будь-якому місці, де сон застане її. Але до цього скільки нервів і конфліктів! На думку психологів, небажання дитини йти спати пояснюється дуже простими причинами. Вже з раннього віку вона розуміє, що, коли її укладають в ліжко, життя в будинку продовжується. Вона відчуває себе ізольованою від сім?ї. В цей же час з?являються різні неприємності: страшні сни, боязнь самотності і темряви. Не дуже легко одному справитися з нічними чудовиськами. Батьки повинні розуміти, що, залишаючи дитину наодинці з нічними страхами, вони вимагають занадто багато від психіки малюка і від його здатності до самостійності.
Якою б нісенітницею не здавалися вам дитячі страхи, вони реальні. Обов?язково поговоріть про них з дитиною. Якщо вона боїться темряви, залиште в кімнаті включеним слабкий нічник, не закривайте щільно двері і дозвольте їй спати в оточенні улюблених іграшок.
Дотримуйтесь своєрідного ритуалу по відходу малюка до сну: ванна, піжама... У точному і незмінному порядку. Дитина заспокоюється від повсякденних рутинних операцій. Вона вже знає точний час, коли їй треба лягати, тому не готує жодних неприємних сюрпризів. Вона готова до того, що зараз піде чистити зуби, потім – в туалет, а потім вже в ліжко.
Ніколи не кладіть дитину спати поспіхом. Виділіть час, який вам знадобиться, щоб посидіти з малюком, розповісти йому казку. Якщо, укладаючи дитину, ви будете поспішати, вона зрозуміє, що ви хочете скоріше її позбутися. Але й не перестарайтеся, оскільки дитина буде за всяку ціну намагатися продовжити цей ритуал. Тримайтеся стійко і як би випадково інформуйте малюка про ваші дії «після», попереджаючи його: «Я прочитаю тобі ще одну історію, і все».
Марно розраховувати на розсудливість дитини, ставлячи їй запитання: «Ти не думаєш, що в цей час вже пора йти спати?» У відповідь ви почуєте: «Я ще не хочу». Виходячи з потреб дитини у сні та часу її пробудження, а також з вашого власного режиму, назвіть час, протягом якого треба починати вкладатися спати, і намагайтеся дотримуватися цього часу. Виняток може робитися хіба що на сімейні свята або на початку канікул. Можна зробити поблажку напередодні вихідних, але при цьому треба пояснити, що це лише тому, що завтра не треба рано вставати.

Джерело: http://mama-tato.com.ua