Колись у Львові, в середині 50-х років минулого сторіччя, один заслужений спортсмен-пістолетник звернув увагу на новий для Радянського союзу вид спорту – стрільбу з лука. З тих пір українська школа стрільби з лука стало однією з найсильніших у світі.

Українські спортсмени з різних міст ставали переможцями і призерами Олімпіад, чемпіонатів світу і Європи, рекордсменами Європи, світу і книги рекордів Гіннеса.
То були часи розвитку олімпійського лука – класичного.
В сучасній України, поряд із добре знаним видом стрільби з лука класичного, починає свій розвиток і новий для нас, хоча й не новий у світі, вид стрільби з блочного лука. Ще на початку 2000-х років українці почали брати участь у найпрестижніших змаганнях Європи і світу зі стрільби з блочного лука, але без особливих успіхів, адже рівень внутрішніх змагань і знань техніки і налаштування, стан матеріальної частини значно поступався передовим напрацюванням у Європі та США. А от починаючи з середини 2000-х років вже стали і в нашому доробку з’являтися медалі змагань різного рівня, в тому числі і чемпіонаті світу.

Хоча всі здобутки українських блочників – це заслуга молоді: юніорів і кадетів, які в командах і особисто ставали призерами і переможцями Кубків і чемпіонатів Європи і навіть чемпіонату світу!
У 2013 році українські блочники найуспішніше виступають порівняно з минулими роками, і допомагають збірній команді України, яку представляють спортсмени з класичним (олімпійським) і блочним луками, триматися на верхніх щаблях загальнокомандних заліків чемпіонату Європи та першого етапу Кубка Європи.
Зазначу, що чемпіонат Європи зі стрільби з лука у приміщенні проходив у Польщі, в сусідньому із Львовом місті Жешув (Rzeszow) з 26 лютого по 2 березня у місцевому Палаці спорту, а фінали – у новозбудованому готелі Rzeszow.
Це місто вже не вперше приймає найбільші лучні старти, минулого разу сюди приїжджали лучники з усієї планети на чемпіонат світу зі стрільби з лука у приміщенні 2009 року. Тож цього разу все вже було відпрацьовано і, як і очікувалося, відбулося на високому рівні.
Після кількох днів змагань, наші юніори зайняли однакове 9-е місце, яке присуджується всім, хто не потрапив до ? фіналу, а от дівчата виступили по різному: Вікторія Д’якова стала п’ятою, поступившись лідерці кваліфікації Маї Орліч з Хорватії, а от її подруги по команді Марія Школьна та Ірина Чорба обидві стали 9-ми.
У командному заліку не було рівних нашим юніорам у складі Влада Большакова, Ігоря Кардаша та Михайла Божка, які у фіналі здолали лідерів кваліфікації – росіян. Юніорки ж, поступившись у півфіналі датчанкам, не залишили шансів росіянкам, і стали бронзовими призерками чемпіонату Європи зі стрільби з лука у приміщенні!
У загальнокомандному заліку, збірна України із 5 золотими та 1 бронзовою нагородами стала ПЕРШОЮ на Чемпіонаті Європи зі стрільби з лука у приміщенні 2013 року!

 

Петро Турунін (Одеса)

Як все починалося

У 1990 році тренер збірної СРСР Арсен Шугаіпович Балов на збори до Сухумі привіз два блочних луки. Ці луки були передані тренеру – зброяреві збірної СРСР, одеситу Туруніну Петру і Вилкову Ігорю для вивчення і освоєння нового виду спортивної зброї. Перша перевірка нової зброї відбулася в 1991 році, коли збірна СРСР виїхала до Фінляндії, Оулу, на перший зимовий чемпіонат світу, куди вперше допустили блочний лук.
До того часу вже відбувся розвал СРСР, але в спорті, як і раніше, спортсмени виступали під прапором СРСР. З 26 блочників Турунін посів 15-е місце з дуже серйозним для того часу результатом 570 і 568 очок (у той час стрільби велися за формулою 2х25 м + 2х25 м). Вилков посів 23-е місце.
За розповідями Петра Туруніна – він побачив у одного із західних блочників лук Yamaha, на якому були круглі блоки з ексцентриками. Після повернення до Одеси Петро і Сергій Тятюшкін вирішили розробити свій варіант блочного лука, який збирався з «рубінівської» ручки, саморобних плечей і круглих блоків, які Петро точив на токарному верстаті. Пізніше до Туруніна і Тятюшкіна приєдналися одесит Кулеша Андрій і харків’янин Марценюк Валерій.
У 1996 році у Львові під керівництвом Богдана Кокота блочний лук став освоювати Соколов Олександр, і вже в 1997 році він виконав норматив майстра спорту зі стрільби з блочного лука.
З 1991 по 2000 рік Петро Турунін виступав за збірну України в категорії блочного лука. У Туреччині в 1997 році 41-е місце з 62, в Канаді в 1996 році 80-е місце з 104, на Кубі в 1999 році посів 45-е місце з 65. На жаль, ні матеріальна база, ні економічна ситуація в Україні не сприяли розвитку цього красивого виду спорту, і Петрові доводилося за свої кошти виїжджати на змагання.
Потроху ситуація почала змінюватися на краще з 2001 року, коли в спорт після 20-річної перерви повернувся одесит Дмитро Скворцов.
Заразившись від Петра Туруніна цим «невиліковним вірусом», він після відрядження до Голландії привіз в Україну надсучасний на ті часи лук Hoyt Ultraelite, з якого стріляли всі світові лідери в ці роки. За свій рахунок Скворцов відвідав в якості стрільця збірної України 5 чемпіонатів світу, 3 чемпіонати Європи і кілька Гран-прі Європи, де познайомився з провідними світовими стрільцями і тренерами. Найкращий результат, якого досягнув Дмитро Скворцов, це було 92 місце зі 107 на Чемпіонаті світу в Нью-Йорку в 2003 році – 1298 очок. Але найголовніше, що було отримано за ці роки – досвід для розвитку цього спорту в Україні. Завдяки цьому українські стрільці змогли отримати доступ до найсучасніших розробок і технологій у світі стрільби з блочного лука.
Після 2003 року в Україні з’явилася ціла плеяда талановитих блочників, які успішно виступали на міжнародних турнірах у Польщі (Соколов Олександр, Шкільний Костянтин, Львівський Дмитро, Кушнірук Сергій).
Одними з перших освоїли блочний лук Лещенко Людмила, Дякова Оксана (Київ), Курсина Юлія (Донецьк).
З масовістю додалися і результати. Так, на чемпіонаті України 2008 року у Новій Каховці відразу 6 спортсменів перевищили результат 2650 очок у вправі М2 (К. Шкільний, А. Соколов, П. Турунін, Д. Львівський, Н. Павло).
Всіх потішила своїм результатом заслужений майстер спорту одеситка Наталія Бурдейна – 2701 очко. Такого результату не досягав жоден чоловік в Україні! Для цього Наталі потрібно було 6 місяців тренувань.
Варто згадати, що вперше команда України у блочному луці виступила на етапі Кубка світу в Антальї (Туреччина) в 2008 році. За команду виступали Яременко Олександр, Львівський Дмитро, Виноградів Роман. Перший млинець виявився глевким. Але комусь потрібно було починати.
Особливо варто відзначити стрільця з блочного лука «Інваспорт» Назара Павла (Львів). Назар неодноразово перемагав і був призером на чемпіонатах України і міжнародних зустрічах.