Від редакції:
Для більшості новачків вивчення мови – справа довга, нудна, а для песимістів – ще й безнадійна. Але ми знаємо кілька секретів, які допоможуть вам зробити вивчення мови цікавим, ефективним і швидким.

Я вже багато років спостерігаю над тим, як студенти працюють на заняттях. І дедалі більше переконуюся в абсолютній правдивості такої ось дивної на перший погляд формули: 100 = 150, а 80 = 50.
Що мається на увазі під цими цифрами?
Щоб було зрозуміліше, розповім одну історію, не пов’язану з вивченням англійської.
У дев’яності роки, коли вільне підприємництво в Росії тільки починалося, один мій приятель (назву його Роберт), побувавши в Парижі і, втративши розум від багетів, круасанів та іншої запаморочливої випічки, вирішив відкрити в Москві французьку пекарню. Коли я дізнався, скільки він заплатив за курси кондитерського ремесла, я сказав: “Ти божевільний”. Але Роберт заявив, що швидко відшкодує інвестиції, випускаючи найкращу випічку, – адже у нього в кишені була точна рецептура французьких хлібобулочних шедеврів.
І справді: булки, бріоші і птіфури виходили такі, що язика проковтнеш. Але через пару місяців з ними сталося щось невловиме. Після чергового візиту до кондитерської мені здалося, що равлики з родзинками стали трохи гірші, ніж раніше. А протягом півроку я остаточно впевнився у своїх підозрах: повільно, але неухильно булки з пекарні мого приятеля стали подібні на своїх радянських сестер, грубезних на дотик і вогкуватих на смак.
Все було просто: непостійна душа Роберта охолола до французьких кондитерських чудес так само швидко, як і запалилася, – і ніхто більше пильно не стежив за суворим дотриманням рецептури. І кондитери стали тихенько класти в круасани борошна трохи більше (воно ж дешеве), масла трохи менше (а потім замінили його маргарином), джем стали розбавляти водою, а вчорашню випічку почали не викидати, а розігрівати і продавати як свіжу. Коли Роберт виявив все це, то кондитер не став заперечувати, а просто сказав: “Ми ж зовсім трошки змінили рецепт. Так простіше і дешевше”.
Що виходить? Відтворений на 100% куточок Франції в Москві давав, умовно, 150% результату: там такі кафе були справою буденною, а в Москві 90-х – чимось магічним.
А змінивши маленькі деталі – тобто дотримуючись рецепту на 80%, кондитери погіршили якість булочок наполовину, якщо не більше.
Ось чому 100% зусилля дають 150% результату, а 80% – лише 50%. Зроби гірше на 20% – результат буде гіршим втричі.
Навіщо я розповів цю історію?
Вивчаючи англійську, ви можете бути впевнені: змінивши буквально кілька речей, ви можете зробити процес вивчення англійської легшим і швидшим.
На наших заняттях у нас є два типи студентів: ті, які на 100% правильно виконують всі завдання. А є такі, які думають: “Ну, а я зроблю трохи по-іншому – я ж інший, ніж всі, особисто мені так простіше”.
У тих, що виконують роботу на курсі на 100% (що саме, я розповім трохи нижче), ефект від занять – 150%. Через деякий час після початку занять кількість переходить в якість. Тоді ми отримуємо відгуки на кшталт: “Дякую, зі мною сталося диво”, “трапився прорив”, “я раптом заговорила легко”, і т.д.
А у тих, хто виконує роботу на 80% (нехтуючи маленькими, на перший погляд, детальками; якими – теж трохи нижче), ефект від занять – лише 50%. І справа – не в здібностях, а в тому, що різниця в невеликих нюансах вивчення обернулася величезною різницею в результатах.
Я хотів би дати вам кілька порад з категорії “100 = 150”, які повинні допомогти вам різко поліпшити вивчення мови. А для порівняння я буду наводити типові дії, які можна умовно зарахувати до категорії “80 = 50”.
80 = 50. Під час розмови ви чуєте нове слово і відзначаєте про себе: “О! Це нове слово”. Якщо пощастить, то ви запам’ятовуєте слово, але найчастіше воно “спливає”. Ще ви ведете словничок, куди записуєте нові слова. Словник цей виглядає так: “слово – переклад”. Але знати слово і не знати контексту, в якому воно природно звучить – ніщо. А таким методом ви позбавляєте себе можливості зафіксувати найбільш природний контекст слова.
100 = 150. Під час розмови ви чуєте нове слово і записуєте фразу, в якій ви зустріли слово, у свій словник. Повторюю і підкреслюю: фразу повністю, а не одне слово. А нове слово підкреслюєте або виділяєте жирним шрифтом.
80 = 50. Ви нерегулярно, час від часу, мовчки переглядаєте словничок.
100 = 150. Ви виділяєте 15-20 хвилин на повтор словника і робите це як спортсмен на тренуванні: кожне речення читаєте вголос один або два рази (не більш ніж), інтонацією виділяючи нове слово. Приблизно на сьомий день ці фрази запам’ятаються дуже міцно. А от після трьох, навіть п’яти переглядів слово цілком може зникнути з вашої пам’яті.
80 = 50. Ви болісно намагаєтеся зрозуміти і побудувати “по цеглинці” складні граматичні конструкції, наприклад умовні пропозиції або Present Perfect Continuous. В результаті під час розмови ви говорите повільно, “відриваючи” кожне слово від наступного (а не кажучи все разом, як має звучати природно).
100 = 150. Ви запам’ятовуєте “фразу-модель”, типову для граматичної конструкції, наприклад “If I’d booked earlier, I would’ve bought cheaper tickets”, читаєте її вголос по 5-7 разів протягом семи-восьми днів, поки вона не зацементується вам в пам’ять. Потім, коли вам потрібно сказати схожу фразу, ви просто замінюєте в цій фразі вихідні слова потрібними вам, а конструкцію залишаєте.
80 = 50. Щоб краще розуміти фільми англійською, ви дивитеся цілком один фільм; щось розумієте, але більшу частину – ні.
100 = 150. Ви виділяєте годину-півтори і дивіться цікавий вам фільм 15-хвилинними шматками – стільки разів, скільки потрібно, щоб ви розуміли 80-85% сказаного. Якщо після чотирьох-п’яти разів відсоток розуміння менший, ніж 80%, – значить, для фільмів такого рівня складності включайте субтитри. Якщо і з субтитрами незрозуміло, значить, потрібно знизити рівень складності фільму. На четвертому-п’ятому перегляді ви говорите разом з героями ВГОЛОС їхні репліки, намагаючись копіювати їхню інтонацію. Потім ви дивитеся наступний шматок. На перегляд фільму може піти кілька днів, але результат буде прекрасний: ви будете практично повністю розуміти фільм, а шматки розмовної мови почнуть “цементуватися” у вас в пам’яті.

Як за 90 секунд вивчити будь-яке нове слово – і ніколи його вже не забути
Отже, поговорімо про методи, які дозволяють різко підвищити вашу ефективність вивчення мови. Один із цих методів я умовно назвав “Метод 90 секунд”.
Я сам користуюся цим методом постійно, він працює залізно. Іноді він здається просто чарівним: будь-який вираз можна вивчити так, щоб він назавжди залишився у вашій пам’яті – і витратити при цьому лише півтори хвилини.
Але перед тим, як розповісти про нього, давайте для порівняння приділимо хвилинку “традиційним” методам вивчення нових слів і виразів. Прочитайте, будь ласка, про них уважно і спитайте себе: чи користуєтеся ви схожими методами? Якщо так, то швидше за все, ви не найефективнішим чином використовуєте час: застосувавши метод “90 секунд”, можна міцніше вивчити більше слів за менший час...
Традиційні методи:
Щоб вивчити новий вираз, ви записуєте його в словничок. Потім ви ніколи туди не заглядаєте, або в кращому випадку мовчки заглядаєте два-три рази. Час і зусилля витрачені, але нове слово навряд чи вивчиться: щоб запам’ятати його, недостатньо просто записати або прочитати три рази.
Або:
Записавши новий вираз, ви, щоб краще запам’ятати, повторюєте його 20 – 50 разів. Може навіть і вголос. Але потім ніколи до нього не повертаєтеся. Це можна порівняти з тим, що замість того, щоб кожен день чистити зуби кількістю пасти з горошинку, ви витрачаєте на одну чистку зубів весь тюбик, а потім більше їх не чистите. На жаль, але після п’ятого-сьомого повтору (а якщо вираз легенький – то й раніше) ваш мозок перестане звертати на нову фразу увагу, і вона буде “крутитися без діла”.

Метод “90 секунд”
Ще раз: за допомогою цього методу кожен записаний в словничок вираз міцно осяде у вашій пам’яті за 90 секунд. Відбудеться це тому, що ці 90 секунд правильно розподілені в часі.
Стратегія наступна:
1) Зустрівши нове слово, ви записуєте його в словник. У контексті. Тобто записуєте не «слово – переклад», а ціле речення, в якому тільки що трапилося слово. А саме нове слово підкреслюється або (якщо ви ведете електронний документ – як я, наприклад) виділяється жирним шрифтом.
2) Протягом семи днів (умовно з 1 по 7 число) ви читаєте вголос цей вираз вголос один-два рази. Так-так, лише один-два рази! Ви не намагаєтеся його запам’ятати, але концентруєтесь на ньому і розумієте, що саме говорите (а не повторюєте механічно). На два прочитання йде 10 секунд (підтверджено). Ви робите це протягом семи днів.
2а) Таким чином, якщо за один урок ви пройшли 15 нових фраз, то в наступні дні, витрачаючи на кожну фразу по 10 секунд, ви будете витрачати 150 секунд на повторення матеріалу одного заняття.
3) Після семи днів щоденних повторів ви робите тижневу перерву і через тиждень (умовно 14 числа) читаєте новий вираз вголос ще три рази протягом 10 секунд. Так-так, лише три. 4) І ще через два тижні (умовно 1 числа наступного місяця) ви знову читаєте його вголос три рази протягом 10 секунд.
Разом: 90 секунд (70 + 10 + 10). При такій стратегії потрібне речення буквально “зацементується” у вашій пам’яті. Все це перевірено мною на власному досвіді.

Ведіть облік повторень.

Щоб знати, скільки разів ви вже повторили фразу, дуже зручно вести табличку. У ній навпроти кожної фрази ви ставите галочку, якщо ця фраза була вами повторена. Ось приклад моєї власної роботи з вивчення слів (на прикладі італійської мови):
http://yadi.sk/d/1XuZEQ7g6NdYC
Рожеві рядки – це перші сім днів повтору, а два жовті – це повторення через два тижні і ще через два тижні.

Два важливих моменти.
Хочу детальніше зупинитися на двох важливих моментах. Один – абсолютно обов’язковий, а другий – дуже бажаний.
Момент обов’язковий. Під час 10 секунд повтору необхідна повна концентрація на новому виразі – тобто ви виразно, вголос вимовляєте його і в голові ясно уявляєте, що він означає.
Якщо під час повтору ви раптом ловите себе на тому, що повторюєте механічно, – нічого страшного. Просто призупиніться і поверніться до того місця, з якого втратили концентрацію. Так, нову фразу можна запам’ятати лише за 90 секунд, але під час кожної з цих 90 секунд у вас повинна бути повна концентрація на новому виразі.
Момент бажаний. Говорячи новий вираз вголос (вголос – це обов’язково, пам’ятаєте?), уявіть, що ви говорите його комусь. Джорджу Клуні, Карлсонові, англійській королеві – кому завгодно. І скажіть його емоційно і з яскраво вираженими інтонаціями.
Емоції – потужний каталізатор в запам’ятовуванні. Ви ж навіть через багато років досі пам’ятаєте фрази, сказані емоційно, правда? Ось і скористайтеся цим прийомом.

Автор: Anton Brejestovski
Джерело: http://brejestovski.livejournal.com