Дієслова мають як особові, так і неособові форми.
Особові форми дієслова (Finite Forms) виражають особу і число; крім того, вони мають форми способу, часу і стану. Особові форми дієслова виконують у реченні роль присудка і вживаються завжди разом з підметом, з яким вони узгоджуються в особі і числі.
What are you looking at?
I live in the Ukraine.
My friend Nick knows English well.
Неособові форми дієслів (Non-Finite Forms, або Verbals) також означають дію, але не мають показників особи, числа І способу; вони виражають тільки час і стан. Неособові форми дієслова ніколи не бувають у реченні присудком, хоч і можуть входити до його складу.
В англійській мові є три неособові форми дієслова: інфінітив, або неозначена форма (the Infinitive), дієприкметник (the Participle) і герундій (the Gerund).
What are you going to do now? (інфінітив)
When I returned to school I found the door already closed (дієприкметник).
Swimming is my favorite sport (герундій).

Загальні властивості неособової форми дієслова
Англійський інфінітив відповідає українській неозначеній формі дієслова, а дієприкметник– українському дієприкметнику і дієприслівнику. Форми, подібної до англійського герундія, в українській мові немає. Значення герундія може бути передано в українській мові віддієслівним іменником, неозначеною формою дієслова, а також іншими формами.
Спільними для всіх неособових форм дієслова є такі властивості:
вони не мають форм особи і числа;
не можуть самостійно виступати в ролі присудка.
Неособові форми дієслова поєднують в собі властивості дієслова і іменника (інфінітив, герундій) або дієслова і прикметника (дієприкметник).
Прикметною рисою англійських неособових форм дієслова є їх властивість утворювати так звані синтаксичні комплекси, тобто сполучення з іменниками або займенниками. Ці комплекси еквівалентні за значенням підрядним реченням і виступають у функції складних членів речення (складного додатка, підмета, означення або обставини).
I’d like you to go with us (складний додаток з інфінітивом).
In the evening we listened to the orchestra playing in the park (складний додаток з дієприкметником).
You’ve kept me waiting for half an hour (складний додаток з дієприкметником).
Do you remember my (me) asking for the book before? (складний додаток з герундієм).

Інфінітив (the Infinitive)
Інфінітив– це неособова форма дієслова, яка поєднує властивості дієслова та іменника. Інфінітив звичайно вживається з часткою to.
Be sure to come.
I am so glad to have met you.
На відміну від неозначеної форми дієслова, в українській мові англійський інфінітив неперехідних дієслів має форми часу, а перехідних– форми часу і стану. Утворення форм інфінітива показано в такій таблиці.

Значення часових форм інфінітива
Indefinite Infinitive означає дію (або стан), одночасну з дією (або станом), виражену дієсловом в особовій формі.
I’m very glad to see you.
I don’t like to be interrupted.
I’m sorry to be late.
Continuous Infinitive вживається для вираження дії, що триває в момент (період), до якого стосується інша дія, виражена дієсловом в особовій формі.
The weather seems to be changing.
It was a real pleasure to be swimming in the sea on such a hot day.
Perfect Infinitive означає, дію (стан), яка передує дії (стану), вираженій особовою формою дієслова.
I’m glad to have bought this book.
It’s awfully nice of you to have come.
Після дієслів to hope, to mean, to expect у Past Indefinite і модальних дієслів should, could, ought (to), to be (to) вживання Perfect Infinitive означає, що дія (намір, зобов’язання) не була виконана.
I hoped to have come in time.
(Я сподівався прийти вчасно (але не прийшов).
Не could have written the composition much better.
(Він міг би написати твір набагато краще.)
She was to have come yesterday.
(Вона повинна була приїхати вчора (але не приїхала).
Форми інфінітива активного стану (Indefinite, Continuous і Perfect Infinitive Active) описують дію, що здійснюється кимсь або чимось.
I want to finish this work today.
Will you help me to carry this box upstairs?
Форми інфінітива пасивного стану описують дію, що відбувається над кимсь або над чимсь.
This work must be finished today.
Cosmic space has many secrets yet to be discovered.
Nothing can be done. I’m afraid.
Інфінітив, як і особові форми дієслова, може визначатися прислівником.
I can’t speak so fast.
You must come back as soon as possible.
Інфінітив перехідних дієслів, як і особові форми дієслова, може мати прямий, непрямий і прийменниковий додаток.
I’ll be glad to keep you company (you– непрямий додаток, company– прямий додаток).
I’m not going to wait for you (for you– прийменниковий додаток).
Do you like to recite poems? (poems – прямий додаток).
Функції
інфінітива у реченні
Найчастіше інфінітив виконує в реченні роль частини модального дієслівного присудка:
без частки to після модальних дієслів can– could, may– might, must, should, would;
з часткою to після модальних дієслів ought, have, have got і be.
We must find out what to do next.
Is there anything I can do for you?
May I come in?
You needn’t have hurried.
Can he be waiting for us?
We ought to leave early tomorrow morning.
I think you should have told him you were sorry.
Do you have to come here every day?
Досить часто цю функцію виконує Passive Infinitive:
This work must be done as soon as possible.
It can’t be helped.
Books must not be taken away from the reading-room.
You’ll have to be examined again.
The question should have been settled long ago.
У сполученні з допоміжними дієсловами shall, will, should, would, do (did) інфінітив утворює особові дієслівні форми, які виконують роль простого присудка.
What did you say?
Shall I read?
Інфінітив може також виступати в таких функціях:
підмета:
То know English means first of all to be able to speak English.
To say such a thing would be unfair.
Інфінітив-підмет зазвичай стоїть після присудка, а речення в цих випадках починається з вставного it.
It would be unfair to say such a thing.
Найбільш типовими конструкціями такого типу є:
It is (was, will be, has been, would be, must be) better (good, bad, easy, difficult, necessary, nice, hard, impossible, interesting, important, strange) + інфінітив.
It’s impossible to understand what you say.
Do you think it would be better to go there tomorrow?
It’s so good to see you again.
It must be interesting to work there.
Will it be hard to pass the examination?
It is (was, etc.) kind (wrong, wise, unwise, clever, rude, unkind, bold, nice, careless, good) of smb. + інфінітив.
It was wrong of you to say such a thing.
It’s so kind of you to help me.
It’s so nice of you to come.
додатка до дієслова; як прямий (безприйменниковий) додаток інфінітив найчастіше вживається після дієслів to agree, to advise, to allow, to begin, to continue, to decide, to desire, to expect, to fear, to forget, to hope, to hate, to intend, to learn, to like, to love, to manage, to mean (мати намір), to need, to offer, to prefer, to pretend, to promise, to propose, to refuse, to regret, to remember, to try, to trouble (турбувати себе), to want, to wish.
We promised to be home by seven.
I like to speak English.
You don’t mean to say that Nick wants to take part in the championship.
How did you manage to get here before us?
I hate to argue.
Please don’t trouble to see me out.
Where did you learn to swim?
Why did you pretend not to see me?
Don’t forget to buy some ink.
додатка до прикметника; інфінітив як додаток приймають прикметники afraid, able, anxious, delighted, eager, glad, pleased, ready, sorry, unable:
I’m always ready to help you.
I’m glad to see you.
I’m sorry to be late.
Everybody was anxious to know what had happened.
We were sorry not to see you at the meeting.
You are not afraid to go alone, are you?
We were delighted to hear of your success.
I’m very pleased to meet you.
Інфінітив може вживатись майже після будь-якого прикметника, який означається прислівником ступеня too або enough. У цьому разі інфінітив виконує функцію обставини результату.
I’m too tired to go any further.
I was near enough to see everything.
означення (постпозитивного) до іменника (займенника):
Come on, we’ve no time to waste. (Ходім, ми не можемо гаяти часу.)
Please give me some water to drink. (Дай мені, будь ласка, води напитись.)
Не was the first to arrive and the last to leave.
I haven’t anything more to say.
Now it’s your turn to recite.
That’s a difficult sound to pronounce.
У цій функції за інфінітивом нерідко йде прийменник.
Will you give me a knife to cut the bread with?
What a fine garden to play in!
What’s the matter?– Nothing to worry about.
I have no library to speak of. (Про мою бібліотеку не варто й говорити.)
предикативу:
Our plan is to start at once.
обставини мети:
I’ve come here to work, not to play.
We stopped to have a rest.
We sent Mike to buy some stamps.
обставини результату:
I’m too busy to go to the match today.
You are clever enough to do the job yourself.
It’s never too late to learn.
My sister is too young to go to school.
У сполученні з відносними займенниками і прислівниками what, which, whom, how, when, where, а також із сполучниками if і whether інфінітив утворює групи, які можуть вживатися у функції різних членів речення.
I don’t know what to do (додаток).
The question is where to go and what to see (предикатив).
What to do next was our main problem (підмет).
I didn’t know whether to go on or turn back (додаток).
Do you know how to translate this sentence? (додаток)
Комплекси з інфінітивом
Як і інші неособові форми дієслова, інфінітив у сполученні з іменниками або особовими займенниками утворює синтаксичні комплекси– групи слів без особової форми дієслова, які виконують роль складних членів речення і за значенням еквівалентні підрядним реченням. Комплекси звичайно перекладають українською мовою підрядними реченнями.
Інфінітив утворює синтаксичні комплекси трьох типів:
Комплекс «Об’єктний відмінок з інфінітивом»
Перша частина комплексу– особовий займенник в об’єктному відмінку або іменник (неозначений займенник) у загальному відмінку. Друга частина комплексу– інфінітив.
Комплекс у цілому виконує функцію складного додатка і приєднується до таких груп дієслів:
до дієслів, що виражають бажання, to want, to like, to prefer, to mean, to expect:
My mother wants you to come and stay with us next week.
(Моя мати хоче, щоб ти приїхав до нас погостювати наступного тижня.)
Не wants the book to be returned tomorrow.
Do you want me to translate this text?
I should prefer you to come tomorrow.
I’d like you to meet my friend John.
I want you to come back as soon as possible.
до дієслів, які виражають фізичне сприйняття, to hear, to see, to feel, to watch, а також до дієслів to make (примушувати), to let (дозволяти) і звороту I won’t have (Я не допущу); інфінітив у цьому випадку вживається без частки to:
I saw him come into the garden.
(Я бачив, як він увійшов у сад.)
I didn’t hear the bell ring.
I won’t have you talk like that.
What makes you think so?
Let me go.
до дієслів мислення to know, to think, to consider, to believe; після цих дієслів звичайно вживають інфінітив як зв’язку:
Do you think him to be a good pupil?
(Do you think he’s a good pupil?)
I don’t believe this to be true.
(I don’t believe this is true.)
до дієслів, які виражають дозвіл, наказ (прохання), пораду і т. п., to advise, to allow, to ask, to beg, to order, to permit, to promise, to tell (наказувати), to help, to warn:
The officer ordered the soldiers to attack the enemy.
What time did he ask you to come?
He told me to be there at nine.
He warned me not to be late.
Allow me to congratulate you on the occasion.
Will you help me to carry the box upstairs.
Комплекс з прийменником for
Цей комплекс складається з тих самих частин, що й комплекс «Об’єктний відмінок з інфінітивом», але включає в себе прийменник for, який ставиться на початку комплексу.
Інфінітивний for-комплекс може виконувати в реченні різні функції:
складного додатка:
The children were impatient for the bus to start.
We waited for the rain to stop.
складного означення:
Well, it’s time for us to go.
Here are some books for you to read.
складного підмета (звичайно, з вставним it):
It will be impossible for me to come tomorrow.
It was necessary for you to go there at once.
обставини мети або наслідку:
You speak too fast for me to understand (обставина наслідку).
I’ve closed the window for you not to catch cold (обставина мети).
предикатива:
It’s for you to decide.
Комплекс «Називний відмінок з інфінітивом»
Перша частина комплексу– особовий займенник у називному відмінку або іменник у загальному відмінку. Друга частина комплексу– інфінітив.
Особливістю цього комплексу є те, що його частини відокремлені одна від одної присудком речення. Сам комплекс виконує функцію складного підмета.
Комплекс «Називний відмінок з Інфінітивом» вживається:
з дієсловами на позначення мислення і почуттів to think, to believe, to know, to expect, to consider, to suppose, to hear, to see; у реченнях даного типу дієслово-присудок завжди вживається у пасивному стані:
Не is known to be a good sportsman.
(Відомо, що він хороший спортсмен.)
She is expected to come any minute.
The earth was believed to be flat in ancient times.
Речення цього типу з комплексом «Називний відмінок, з інфінітивом» і дієсловом у пасивному стані можуть бути перетворені у речення з комплексом «Об’єктний відмінок з інфінітивом» з дієсловом в активному стані (і навпаки). Порівняйте:
Не has never been known to tell a lie.
I’ve never known him to tell a lie.
з дієсловами повідомлення to say, to report, to describe і т. п. при дієслові-присудку у пасивному стані:
Не is said to be a good chess-player.
(Кажуть, що він хороший шахіст.)
The plane was reported to have landed safely.
The delegation is reported to arrive tomorrow.
Речення типів 1) і 2) більш вживані в офіційному і літературному стилях, ніж у розмовній мові.
з дієсловами, які виражають наказ, прохання, пораду, дозвіл, to advise, to allow, to ask, to order, to permit, to make (примушувати), to tell (звеліти) при дієслові-присудку в пасивному стані:
I was told to remain there. (Мені сказали, щоб я залишився там).
I was made to do it.
I was asked to come at nine o’clock.
з дієсловами to seem, to appear, to happen, to prove (виявитися), to turn out (виявитися); у цих випадках дієслово-присудок стоїть в активному стані:
I just happen to be tired, that’s all.
You seem to know the material very well.
He proved to be right in the end.
The day turned out to be a fine one.
Речення цього типу вживаються і в розмовній мові.
з прикметниками sure, certain, likely:
Не is sure to come soon.
(Він, напевно, скоро прийде.)

Джерело: http://school31.ucoz.com