Від редакції:
Поки в Україні влада намагається всіляко обмежити використання української мови, за кордоном інтерес до викладання української мови тільки зростає.

У Республіці Польща пожвавився інтерес до української мови. Факультативи з української мови та українські школи тут переповнені. Напередодні нового навчального року батьки записуються в чергу, щоб відправити своїх дітей до восьмирічної української школи в Бартошицях. І це не лише українці. Феномен такої ситуації досліджувало Радіо Свобода у Варміно-Мазурському воєводстві.
Стіни коридору української Бартошицької школи у кілька ярусів обставлені кубками. То – свідчення перемог на місцевих та загальнопольських олімпіадах і конкурсах із найрізноманітніших предметів.
В останні роки навчатися у цій школі стало престижно, розповідає її директор Любомира Тхір.
Нещодавно школа отримала фіналістку воєводського конкурсу з польської мови. Бартошицька команда здобула кубок чемпіонату з «першої допомоги». Діти відзначилися в загальнопольських конкурсах із математики «Оксфорд плюс», адже постійно завойовують у них призові місця. У повітовому конкурсі з польської мови вихованка школи завоювала перше місце. «Ми беремо участь у всіх конкурсах, бо в такий спосіб ми розвиваємося», – каже директор.
Бартошівці єдині в повіті увійшли в проект «Цифрова школа», зініційований польським урядом. Проект передбачає забезпечення одного з класів двадцятьма ноутбуками. І вже за кошти європейського фонду школа закупила медіа-проектори і мультимедійні дошки.
Основний контингент учнів української школи в Бартошицях складають діти з близько двохсот сімей, котрі мешкають у містечку і поблизу нього та ідентифікують себе як українці, розповідає Любомира Тхір. Однак чимало школярів мають польсько-українські сім’ї. Тож нині існує проблема з тим, щоб прийняти до школи всіх бажаючих.

Вивчати історію… і мандрувати
Далеко не останнім чинником, котрий спонукає батьків віддавати дітлахів до української школи в Бартошицях, є щорічні подорожі школярів до України. Щороку групи дітей мають можливість відвідувати Україну, розповідає учасниця шкільного музичного тріо «Сонечко» Наталя Павловська. Українських пісень її навчив ще дідусь-переселенець, однак школа сприяла вільному оволодінню українською мовою.
Першою ластівкою у шкільних подорожах стала поїздка до українських школярів у галицький Синків, організована за сприяння Фундації українсько-польської співпраці (PAUCI). Нині школи стали побратимами, а школярі – друзями. Далі польські освітяни звернулися до Національного центру культури з проханням допомогти в організації поїздки дітей із українського Синкова до Бартошиць. Після чергових відвідин Львова вчителі вирішили спробувати ознайомити дітей із півднем України. Новим партнером стала Баштанська гімназія на Миколаївщині.
«Ми хотіли побачити Центральну й Східну Україну, побувати над Чорним морем… Нас там дуже гарно прийняли, ми подружилися з дітьми українськими, які потім приїжджали до нас. І вони також зацікавилися тим, що ми тут є українцями і ми зберігаємо, як іноді говорять, може, більше нашу тотожність, нашу культуру, як вони там», – розповіла Любомира Тхір.

Успіх школи, яка функціонує вже 22 роки, у професійних підходах до навчання і в тому, що польська держава виконує вимогу Євросоюзу щодо забезпечення розвитку мов і культур національних меншин. А ще – у наполегливості батьків, які у 90-му році віддали 120 дітей на навчання до щойно сформованого закладу, розташованого у приміщеннях колишніх військових казарм. Нині це відремонтоване приміщення колишнього дитячого комплексу, біля якого щороку з’являються нові майданчики. Нещодавно тут спорудили європейський спортивний майданчик, а цьогоріч у вересні буде урочисте відкриття лапідарію – кам’яного саду, за допомогою якого діти вивчатимуть геологію свого краю.

Розвою українських громад сприяють зміни в національній політиці Польщі
Через прогресивні зміни у внутрішній політиці Польщі українці, права яких були порушені під час переселенської акції «Вісла», нині почуваються повноправними громадянами країни й прагнуть зберегти національну самобутність, зазначає син переселенців із Підляшшя, голова Ольштинського осередку об’єднання українців Польщі Степан Мігус.
«Навіть якщо батьки тих дітей чи діди вже забули, якого вони роду-племені, то в наймолодшому поколінні це відзивається назад, – запевняє він. – До нас приходять в об’єднання люди, які просять їх записати в члени об’єднання, просять їм знайти літературу, бо вони хочуть вчитися української мови і соромляться, що вони її не знають, бо батьки занедбали…»
Субвенція Міністерства освіти Польщі на навчання дітей-представників нацменшин є суттєво вищою, ніж на звичайного польського учня, розповідає Любомира Тхір. «Якщо 6 тисяч є тепер на одну дитину в польській школі, то на наших дітей – на 150 відсотків більше. Тобто, 15 тисяч на дитину», – зауважує директор школи.
Генеральний консул України в Гданську Мирон Янків пригадує недавній випуск в одній із польських шкіл, де функціонує пункт вивчення української мови. Це навчання пройшли 50 дітей, серед яких і поляки, і діти з асимільованих родин. Удома вони розмовляють польською, але є бажання батьків і їхнє бажання вивчати українську мову, наголосив дипломат. А ось у комплексах шкіл в Гурові-Ілавецькому та Сосновому Борі навчаються навіть діти з України.
Об’єднання українців Польщі не раз висловлювало свою позицію щодо нового мовного законодавства в Україні.
«Ми протестуємо, наскільки ми спроможні це зробити, – зізнається Степан Мігус. – Ми мали розмову і з послом, і з консулами – вони визнають, що ми маємо рацію, але озираються, чи хтось не чув».
Польський українець Степан Мігус впевнений: українська мова займе належну їй нішу і в Польщі, і найперше в Україні, незважаючи на прагнення нинішніх українських урядовців применшити її значення. Наскільки швидко це відбудеться – залежить найперше від рівня громадянського суспільства в Україні, наголошує громадський діяч.

Автор: Валентина Одарченко
Джерело: Радіо Свобода (http://www.radiosvoboda.org/content/article/24675797.html)
«Copyright © 2011 RFE /RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа /Радіо Свобода»

 

---

 

 

Грант на навчання в Польщі
за спеціальністю “Будівництво”

 

Міжнародний університет логістики і транспорту у Вроцлаві оголошує про надання грантів Європейського Союзу на навчання за спеціальностями “Будівництво доріг і мостів” та “Будівництво залізниць”.

Входження Польщі до Європейського Союзу вимагає реалізації численних проектів, серед яких особливо виділяються проекти, спрямовані на модернізацію транспортної інфраструктури.
У зв’язку з потребами транспортного сектора і необхідністю залучення нових фахівців до транспортної інфраструктури Польщі, Міжнародний університет логістики і транспорту у Вроцлаві відкриває з жовтня 2012 року нові бакалаврські спеціальності: “Будівництво доріг і мостів” та “Будівництво залізниць”.
За підтримки Європейського Союзу, успішним студентам, які навчаються на цих спеціальностях, будуть надані гранти, що покривають повну вартість навчання починаючи з другого семестру.
Вступивши на спеціальності “Будівництво доріг і мостів” або “Будівництво залізниць” в Міжнародному університеті логістики і транспорту, студенти оплачують лише перший семестр навчання в розмірі 900 євро, після закінчення першого семестру і потрапляння студента до 50% найуспішніших студентів групи, оплата за наступний семестр навчання здійснюється за рахунок гранту Європейського Союзу.
Оцінювання успішності студента проводиться по закінченні кожного з шести семестрів, після чого приймається рішення про подальше фінансування навчання.
Програма навчання на нових спеціальностях, за даними Національної рамки кваліфікацій, відповідає вимогам, прийнятим в Європейському Союзі.
Вступити на програму можуть випускники шкіл та студенти перших курсів вищих навчальних закладів.
Міжнародний університет логістики і транспорту у Вроцлаві гарантує працевлаштування за фахом 95% своїх випускників.
Сайт Міжнародного університету логістики і транспорту у Вроцлаві : http://mwsl.eu/

Джерело: Освіта.ua