Від редакції:
Ні зарплатня, котру отримує хороший слюсар чи сантехнік, ні потреба у таких кадрах не спонукають українських випускників вступати до технікумів та ПТУ. Якщо так піде і далі, Україну чекає хвиля професійних мігрантів з Узбекистану чи Казахстану.

В Україні щороку зростає кількість охочих отримати вищу освіту. Щоправда, прикладні робітничі професії, схоже, зовсім не цікавлять сучасну молодь. Країна ризикує залишитися без кваліфікованої робочої сили.
Цього року міністерство освіти не без вихвалянь заявило про рекордну кількість заяв абітурієнтів до вищих навчальних закладів. 620 тисяч осіб мають намір стати студентами, але лише 20 відсотків з усіх абітурієнтів хочуть здобути робітничу спеціальність.
Коли 80 відсотків випускників подають заяви у виші ІІІ-ІV рівнів акредитації, а саме стільки охочих нині в Україні, то це не здорова ситуація, вважає директор Центру тестових технологій моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук. Бажання неодмінно здобути вищу освіту експерт пояснює кількома факторами.
«Нині ще спрацьовує радянський стереотип особливого престижу диплому про вищу освіту, яка тоді була доступна лише незначній кількості населення. Тому нинішні батьки прагнуть дати своїй дитині таку можливість. Однак нема адекватного усвідомлення, що диплом в Україні, на жаль, не означає працевлаштування і фахову підготовку. З іншого боку, у працедавців теж досі сформоване відчуття, що диплом – це певна гарантія високого рівня підготовки фахівця, але в дійсності – це далеко не так», - каже Лікарчук.
До того ж, маючи гроші, отримати диплом в Україні не становить жодних проблем: заплатити за сесії, захистити наукові роботи і таке інше, додає він. Якщо держава не відмовиться від практики давати пільги при вступі до вищих навчальних закладів, приміром, дітям шахтарів, то кількість охочих отримати диплом університету й далі зростатиме, зауважує Лікарчук.

Не ті професії
Утім, експерт з питань освіти Центру дослідження суспільства Інна Совсун в інтерв’ю DW зазначила, що немає жодних проблем у надмірному бажанні молоді здобувати вищу освіту. Загалом це добре впливає на розвиток суспільства, каже вона. І в розвинутих країнах, приміром, у Фінляндії цей показник становить 91 відсоток, у США – 86 відсотків. Важливо те, на які спеціальності йде молодь, додає експерт.
В Україні майже половина абітурієнтів вибирає юриспруденцію, суспільні науки та економіку, а це не актуально нині для українського ринку праці. Звідси й проблема з безробіттям молоді. Півмільйона українських власників дипломів – без роботи. А от лікарями, професія яких користується попитом, особливо в селах, хочуть стати лише п'ять відсотків випускників. Для порівняння – в США цей показник становить 15 відсотків, а у Швеції – 24.
Совсун погоджується, що роботодавці певною мірою також спонукають молодь іти в університети, бо при працевлаштуванні вимагають диплом з вищою освітою.

Застаріла система
На думку Лілії Гриневич, експерта з питань освіти, екс-керівника Українського центру оцінювання якості освіти, головною причиною вибору на користь університету є низька оплата праці робітників. «Молодь не хоче йти в ПТУ, бо не хоче працювати «за копійки». Сектор освіти, який готує фахівців робітничих професій, абсолютно не розвинутий, - каже Гриневич. -  Немає навчальної бази з високотехнологічним сучасним обладнанням. Сьогодні в ПТУ переважно йдуть лише неблагополучні молоді люди».
Аби молодь переорієнтувалася на професійно-технічну освіту, треба її модернізувати, зазначає Лікарчук. Нині ця система занедбана і потребує вливань в десятки мільярдів гривень. Підготувати одного робітника, який би працював за сучасним верстатом, обійдеться державі дорожче, аніж вивчити юриста. Бракує також викладачів-майстрів у ПТУ, бо викладацька зарплата у дві тисячі гривень на місяць для майстра, наприклад, з пошиття шкіряних виробів – це дводенний заробіток, аналізує Лікарчук. До того ж, українським професійно-технічним закладам доводиться послуговуватися виробничою технікою ще радянських часів.

Батьки «замовляють музику»
Але основну роль у виборі закладу для продовження навчання переважно відіграють батьки випускників, які ще є вихованцями радянської системи, і вибір на користь вищою освіти – це найчастіше батьківська настанова. Самі ж абітурієнти кажуть, що університет – це престижно і «так прийнято».
Не зупиняють навіть майбутні проблеми з працевлаштуванням та якість освіти, яка, м’яко кажучи, бажає кращого, зазначає Інна Совсун. Керуючись відомим «попит породжує пропозицію», лише за останніх десять років кількість вищих навчальних закладів в Україні зросла удвічі: у 1999 році було 156 ВНЗ, а 2011-го їх налічувалося вже 345. Показово, що жоден з українських вищих навчальних закладів не входить до топ-500 кращих університетів світу.

 

 

---

 

 

Стипендія уряду Швейцарії для дослідників і докторантів

Якщо ви молоді, талановиті і амбіційні – маєте всі шанси потрапити на навчання до Швейцарії. Щоправда, дорогу туди і назад доведеться оплатити самостійно, однак це не така вже й велика проблема.
Уряд Швейцарії виділяє стипендії для випускників з України віком до 35 років у розмірі від 1920 до 3500 швейцарських франків на місяць для дослідницького, докторського (PhD) і пост-докторського навчання
Ці стипендії дають можливість випускникам вузів усіх галузей знань навчатися (з повним робочим днем) на дослідницькому (research), PhD та пост-докторському рівні в швейцарському державному університеті або у визнаній установі.
Стипендія призначена для покриття витрат на проживання. Стипендія виділяється на 1 навчальний рік (9 місяців). Продовження буде залежати від академічних результатів першого року. Стипендіати зі східно-європейських країн самостійно сплачують свою дорогу до Швейцарії, а також назад.
Вимоги до кандидатів:
Якщо ви знаходитесь в Швейцарії понад 1 рік, ви не маєте право на стипендію;
Кандидати повинні бути віком до 35 років;
Претенденти повинні надати відповідний сертифікат про знання мови;
Кандидати повинні закінчити попереднє навчання до вересня;
Стипендія завжди починає діяти на початку навчального року (з вересня по червень).
Стипендіати урядової стипендії звільнені від реєстраційних податків (600 швейцарських франків в семестр) у всіх університетах, за винятком Швейцарського федерального технологічного інституту в Лозанні (EPFL).
Термін подання заявок: 15 листопада 2012 року.
Для отримання більш детальної інформації відвідайте офіційний сайт: http://www.sbf.admin.ch/htm/themen/bildung/stipendien/eskas_en.html

 

 

В Києво-Могилянській Бізнес Школі (kmbs) 29 листопада 2012 року стартує нова магістерська програма для управлінців аграрної сфери - Agro MBA.
Поєднуючи галузеву спеціалізацію і досвід в бізнес-освіті, kmbs розробила єдину в Україні MBA-програму, яка сфокусована саме на потребах та особливостях управління компаніями аграрної галузі.
Дана спеціалізована програма орієнтована на топ-менеджерів компаній зі сфери сервісу, виробництва, переробки та логістики аграрної продукції, які націлені на персональний розвиток, розвиток своєї компанії та на впливову участь у розбудові сучасного агробізнесу України.
В структуру програми Agro MBA покладена логіка магістерських програм kmbs, але кожен з навчальних курсів орієнтований на галузеву специфіку бізнесу. На програмі ділитимуться інформацією та досвідом як українські експерти-практики, так і іноземні експерти, що викладають на подібних програмах в Голландії, Бразилії, США та інших країнах.
Керівником програми є Світлана Горбенко, яка має досвід роботи у галузі сільського господарства України, здобутий як у сфері аграрного бізнесу, так і в системі державного управління ним. Світлана є випускницею програми Presidents’ MBA kmbs.
На думку Світлани, сьогодні керівники компаній зі сфери агробізнесу чудово розуміють, що в їхній галузі відбувається багато змін - як в Україні, так і у світі, тому вони постійно шукають відповідь на питання, як побудувати ефективну систему управління бізнесом в контексті постійних змін.
"Програма Agro МВА від kmbs відкриває перед учасниками можливість поглибити своє розуміння компанії як цілого і систематизувати знання, щоб управляти компанією як цілісною бізнес-системою. Крім того, навчаючись на програмі, учасники потрапляють у концентроване професійне середовище однодумців, яке сприятиме обміну досвідом та навчанню один від одного. А це вагомий поштовх, який впливатиме на особистісний розвиток управлiнця та розвиток його лідерських компетенцій", - переконана Світлана Горбенко.
Олександр Саврук, декан kmbs, про започаткування нової програми Agro МВА: "Фахівці зі сфери сільського господарства вже навчалися в kmbs. Природний розвиток роботи школи з представниками агробізнесу дозволив нам розробити для них спеціалізовану навчальну програму. Дана програма є унікальною на теренах України, яка давно відома у світі як один з потужних гравців на агроринках. Очікуємо, що вже за два роки до когорти унікальних особистостей-випускників kmbs доєднаються випускники програми Agro MBA, які продовжуватимуть світоглядні та професійні традиції школи".
Детальніше з концепцією та наповненням програми Agro MBA можна ознайомитися тут:
http://www.kmbs.ua/uk/Programi/Najblizhchi_programi_upravlinskogo_rozvitku/Agro_MBA/Agro_MBA

 

Віце-спікер парламенту Микола Томенко направив звернення Генеральному прокурору Віктору Пшонці стосовно ситуації, коли студентів змушують сплачувати благодійні внески при поселенні у гуртожиток
Як повідомляє сайт віце-спікера парламенту Миколи Томенка, у засобах масової інформації з’явилися повідомлення, що в Національному університеті біоресурсів і природокористування України зі студентів 1 курсу вимагають сплатити благодійні внески за послуги охорони (200 грн) та на ремонт гуртожитку (300 грн). При цьому в одній із квитанцій вказується, що стягується оплата за "надання інформаційних послуг".
"Крім того, в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка так звані добровільні внески складають від 150 до 400 грн в залежності від курсу навчання", - зазначає Томенко.
Віце-спікер наголошує, що вищевказані приклади є непоодинокими, і "схожа ситуація спостерігається у багатьох вищих навчальних закладах України".
"Численні зустрічі з представниками вишів та студентами дозволяють зробити висновок, що подібна практика сплати студентами тих чи інших внесків застосовується в багатьох вищих навчальних закладах країни", - підкреслив він.
Заступник голови парламенту попросив генерального прокурора провести перевірку даної інформації та у разі виявлення порушень вжити відповідних заходів.
На час поселення студентів в гуртожитки працює "гаряча" телефонна лінія Громадянської ініціативи "Студентський захист". Студенти можуть зателефонувати за номером (+3 8067) 656-99-41 та повідомити про факти порушення їхніх прав або отримати практичну юридичну допомогу. Відповідну інформацію також можна надсилати на електронну адресу:
[email protected]