Кожен абітурієнт хоче вступити до найкращого вищого навчального закладу, а кожен виш – отримати розумних студентів. Проте часто ці бажання не пересікаються, і ВНЗ свідомо порушують Умови прийому, аби залишити у себе найздібніших.

Повернути оригінали документів вступникові, який посів найвищі позиції у рейтингу, означає для вишу – втратити здібного студента. Тому керівництво ВНЗ робить усе можливе, аби затягнути процес повернення оригіналів та залишити вступника у себе.
Так, до спостерігача Громадянської мережі «ОПОРА» у Харкові звернулася абітурієнтка факультету бізнесу та фінансів Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», яка вступила до іншого ВНЗ та хотіла забрати оригінали документів з ХПІ. Проте, як повідомили дівчині у приймальній комісії, повернення документів триватиме 2-3 дні, адже ректор уже підписав наказ про зарахування абітурієнтів, які навчатимуться за кошт державного замовлення, а тому їй доведеться писати офіційну заяву на відрахування. Відповідальний секретар приймальної комісії також «заспокоїв» абітурієнтку, мовляв, те, що їй віддадуть оригінали, вже нічого не вирішить, адже через 2 дні вона втратить шанс бути зарахованою до іншого ВНЗ.
Такими діями виш порушив Умови прийому, затверджені МОНмолодьспорт, які гарантують вступникові вільний вибір місця навчання. Про неприпустимість будь-яких затримок, пов’язаних із видачею оригіналів документів вступникам, також зазначено в листі Міністерства від 03.08.12 № 1/11-12804. До слова, коли абітурієнтка подавали оригінали до ВНЗ, її запевнили, що вона зможе без перешкод їх забрати на будь-якому етапі зарахування.
Інше грубе порушення Умов прийому – це проведення у ХПІ одного етапу зарахування замість трьох. Починаючи з 1 серпня, працівники приймальної комісії телефонували вступникам, які не були рекомендовані до зарахування в першій хвилі і радили – до 4 серпня подавати оригінали документів. 5 серпня, коли мав бути оприлюднений коригований список рекомендованих до зарахування, абітурієнти виявили, що у політехнічному інституті його немає взагалі. Натомість, вступникам повідомили, що приймальні комісії вже зарахували на вільні місця держзамовлення тих осіб, які до 4 серпня принесли оригінали документів. А так званої другої та третьої хвилі зарахування вони не проводять. Таке порушення Умов прийому не може залишитися непоміченим, адже:
1)    рейтинговий список повинен впорядковуватися за конкурсним балом від більшого до меншого (п. 15.3 Умов прийому), а не залежати від наявності поданих оригіналів документів;
2)    умовами прийому до ВНЗ – у 2012 році визначено три етапи рекомендацій до зарахування (п. 16.2 Умов прийому);
3)    існує чіткий порядок коригування списків рекомендованих до зарахування на другому та третьому етапах (розділ ХVІІІ Умов прийому).
Слід також зауважити, що на прохання мами одного з абітурієнтів, яка звернулася на гарячу лінію мережі «ОПОРА», спостерігачі телефонували до приймальної комісії ХПІ ще два тижні тому. Тоді їх  запевнили, що ВНЗ проводить вступну кампанію відповідно до Умов прийому, тобто, у три етапи зарахування.
Питання викликає неабияке занепокоєння у інших ВНЗ Харкова, зокрема, у приймальних комісій Харківського національного університету ім. Каразіна та Харківського національного економічного університету. Саме більшість їхніх абітурієнтів не змогли забрати документи з ХПІ в останній день другої хвилі зарахування. Щоб врегулювати питання, «ОПОРА» вже звернулася у Міністерство зі скаргою на дії приймальної комісії ВНЗ та сподівається на швидку реакцію чиновників.
Детальніше:
Олена Українець, спостерігач за вступною кампанією-2012 у Харківській області, тел. 050 932 41 44
Додаткова інформація:
Громадське спостереження ВГО Громадянської мережі «ОПОРА» за вступною кампанією до ВНЗ у 2012 році відбувається за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».

Джерело: www.opora.org.ua

 

---

 

Фармацевтика в Німеччині: навчання з перспективою

 

Фармацевтична освіта в Німеччині користується попитом. Випускникам пропонують стабільну та добре оплачувану роботу. Але спершу треба витримати роки напруженого навчання.

У розробки лікарських препаратів у Німеччині довга традиція. Аж до 1980-х років німецькі фірми належали до переліку найбільших в світі фармацевтичних підприємств. Нині ФРН посідає провідні позиції в цій галузі. Відповідно і фах фармацевта – один з найбільш затребуваних у цій країні.
“З працевлаштуванням у фармацевтів проблем немає”, – говорить Маркус Губерт, навчальний консультант фармацевтичного факультету в Боннському університеті. Він точно знає: роки напруженого навчання окупаються цікавою, стабільною і добре оплачуваною роботою. Найчастіше випускники стають аптекарями. Однак є й інші можливості: наприклад, дослідницька діяльність чи кар’єра на фармацевтичному підприємстві. Їх у ФРН, за даними Федерального союзу фармацевтичної промисловості (BPI), – більше 800!

Особливі умови
Боннський університет – лише один з кількох десятків вищих навчальних закладів у Німеччині, де можна здобути цю спеціальність. Щоправда, вступити не так і просто – кількість місць обмежена і без хороших балів у атестаті навряд чи вдасться пройти конкурсний відбір. Але в іноземців є деяка перевага. Як і за іншими спеціальностями, в університетах для них існують окремі квоти, тому змагатися з німецькими абітурієнтами не доведеться.
Крім хороших оцінок, обов’язкова умова для вступу – знання німецької мови.
“Без цього нікуди. Фармацевтика належить до спеціальностей, які строго контролюються державою, тож, навіть якщо б нам хотілося викладати тільки англійською, ми не можемо цього зробити”, – пояснює Маркус Губерт.

Навчання важке
“Чи важко вивчати фармацевтику? – замислюється студент Боннського університету з Болгарії Живко Йорданов. – Насамперед навчання забирає дуже багато часу”, – говорить він.
Маркус Губерт підтверджує: зазвичай з дев’ятої ранку і до шостої вечора студенти відвідують лекції та семінари, а після цього ще опрацьовують матеріал самостійно.
З таким навчанням часу на щось інше залишається обмаль. А де ж брати мотивацію? На думку Маркуса Губерта, йти в фармацевти варто тим, кому цікаві природничі науки і, зокрема, медицина. Тоді й вчитися буде цікаво. Адже під час навчання приблизно третину часу відводять на практичні заняття: студенти працюють в лабораторіях, аналізуючи і розробляючи медичні препарати.
Як правило, навчання майбутніх фармацевтів у Німеччині жорстко структуровано і проходить за системою, яка передбачає складання державних іспитів. Проте сьогодні деякі ВНЗ готують фахівців у сфері фармацевтики і за системою “бакалавр-магістр”. Тут варто врахувати, що випускникам бакалаврату дозволено працювати лише в індустрії. Продовживши навчання за магістерською програмою, вони можуть підвищити кваліфікацію та розширити можливості на ринку праці.

Практика і ще раз практика
Навчання за класичною моделлю (зі складанням держіспитів) триває п’ять років і відбувається у три етапи. Перші чотири семестри відведено під базову фармацевтичну освіту (Grundstudium). У цей час студенти вивчають загальні предмети – математику, фізику, загальну хімію, біологію. Після закінчення цього етапу студентам належить пройти вісім тижнів обов’язкової практики в аптеці або фармацевтичній компанії (Famulatur). Після успішного першого держіспиту починається основне навчання (Hauptstudium). Протягом цих чотирьох семестрів увага приділяється вузькоспеціалізованим дисциплінам: фармацевтичній хімії, фармацевтичній біології і фармацевтичній технології, фармакології та клінічній фармації. Після цього – другий держіспит, який охоплює всі п’ять складних предметів. Але це ще не все...
Кілька років тому білоруска Ольга Кравцова вже отримала диплом фармацевта в Мінську. У Німеччині його прирівняли лише до базової фармацевтичної освіти, тому ще чотири семестри їй довелося провчитися додатково в Мюнхенському університеті імені Людвіґа Максиміліана. Але це не стало просто повторенням пройденого. “Тут дуже добре готують до роботи в науці та бізнесі. Знань, отриманих у першому ВНЗ, мені для цього не вистачило б”, – вважає дівчина.
Навесні 2012 року Ольга успішно склала другий держіспит. Тепер, замість того, щоб відсипатися після багатьох місяців інтенсивного навчання, дівчина вранці біжить на роботу в аптеку. Аби стати дипломованим фармацевтом, студенти повинні пройти річну практику, до речі, оплачувану. Півроку – в звичайній аптеці, ще шість місяців – за вибором: у тій же аптеці, у страховій компанії, на фармацевтичному підприємстві або в науковому середовищі. Місце проходження практики може бути й за кордоном. Після цього залишається третій (останній) державний іспит – і аптекар готовий!

Джерело: Німецька хвиля