Де править Любов, там
нема бажання владарювати,
А де є влада, там немає Любові.
                  Карл Густав Юнг

До Дня Закоханих залишилося ще зовсім небагато часу – якраз стільки, щоб ми встигли вкотре спробувати збагнути окремі грані Любові. На щастя, їх так багато, що думати про них можна хоч все життя, при цьому жодного разу не повторюючись. Цього разу пропоную подумати над тим, як співіснують між собою Любов і Влада.

Загалом міркування про кохання – штука надзвичайно корисна. Адже, для прикладу, для того, щоб досягнути успіху в своїй професії, ми студіюємо купу книжок, і вчимося щонайменше 11 років (для робітничої професії) і років 16, а то й всі 20 – для того, щоб стати хорошим професіоналом у більш серйозних сферах. Для того, щоб стати хорошим керівником, люди проходять купу тренінгів. Ну а для того, щоб досягнути успіху в особистому житті, ми можемо від сили прочитати з 10 книжок – та й то вже видається забагато. Художня література не рахується – чи багато ви читали книжок, в яких томами описується щасливе спільне життя двох закоханих? Ото ж бо! Зазвичай, як тільки закохані доходять до вівтаря, або перемагають певні зовнішні перешкоди, які заважали їм бути разом, казка закінчується. І якщо не докладати зусиль, в житті буде те ж саме – казка може закінчитися через кілька днів після медового місяця, а то ще й задовго до нього. І людина і рада б докладати зусиль – але яких саме? От про це і варто поговорити…
Тема любові і влади – одна з найважливіших у взаєминах закоханих.
Маю на увазі зовсім не українську владу чи американську – а взагалі владу як таку. Сама по собі влада не погана і не хороша – але вона доволі часто нерівномірно виникає в стосунках і проганяє геть кохання. А ошелешені люди розводять руками і роками не можуть зрозуміти – що ж це було?
Отже, уявімо собі стандартну ситуацію.
Зустрілися двоє, десь там вгорі щось непомітно гупнуло, клацнуло, висікло іскру, погляди стрілися – і маємо нову закохану пару. Якийсь час обоє закоханих поводяться, немов сліпі кошенята – все таке гарне, світ чудовий, кохана людина – прекрасна, і все в нас буде добре.
Раптом в якийсь момент все починає виглядати не так вже й гарно. Збоку (і навіть зсередини) починає здаватися, що один партнер любить більше, другий – менше.
Один весь час ревнує, починає навіть влаштовувати істерики, далі – намагається втримати іншого будь-якою ціною.
І чим більше цей перший намагається розпалити вогонь кохання, тим менше того кохання залишається в серці другого – принаймні, саме так починає думати той другий. Посада Снігової королеви насправді – не така вже й приваблива, як це може здатися.
Перше, що помічає ця Снігова королева – те, що коханий, який ще нещодавно здавався білим, пухнастим і просто скажено привабливим, починає ставати все більш скаженим і все менш привабливим.
При цьому партнер – за прагнення розпалити вогонь його цілком справедливо можна обізвати Прометеєм – справді сходить з розуму від роздумів – щоб його ще зробити, щоб повернути партнера «на путь істинний».
«Напевне, коханому здається, що я замало його люблю», – думає дівчина – Прометей, і починає розповідати коханому, як вона його любить, або ж готувати для нього вишукані страви.
(Останнє видається особливим подвигом в тих випадках, коли до зустрічі з коханим дівчина навіть уявлення не мала, з якого боку «заводиться» кухонний комбайн).
«Напевне, вона просто ще не побачила, що я любитиму її набагато більше, ніж будь-хто інший», – думає хлопець – Прометей, купує квіти гуртовими партіями, складає з них копиці, скирти, курені й вігвами для коханої прямо посеред кімнати. Кулінарні подвиги в цій когорті теж трапляються. Більше того – якщо хлопець до цього до своєї зовнішності ставився байдуже, після зустрічі з коханою він починає мити вуха, а в магазині переміряє 150 майже однакових на перший погляд шапок, аби вибрати з них ту, в якій він краще виглядатиме.
Панянка купує собі сто першу пару модельного взуття і витрачає купу грошей на косметику – навіть якщо раніше вона ходила все життя в кросівках і не мала уявлення, чим шиммер відрізняється від хайлайтера.
Втім, саме про цю категорію людей і складають пісні, співає Тетяна Буланова, Філіп Кіркоров і Селін Діон. Ну і ще зо дві-три сотні співаків і співачок. Саме цей бік кохання описують тони художньої і не дуже художньої літератури. Власне, саме це і називають коханням – що не зовсім правильно.
Погляньмо, що в цей час відбувається з протилежного боку барикад.
Чим більше палкіша половинка починає бігати навколо холоднішої, тим більше остання починає відчувати, що щось не так. Але що саме – незрозуміло. Як казалося в старому анекдоті, «десь ти мене надурююєш, але де»?
Спроби палкішої половинки весь час бути разом холодніша оцінює як посягання на власну свободу. Її пристрасні зізнання в коханні починають дратувати. Від її постійних смсок хочеться не просто змінити номер, а розбити телефон об стіну. А потім ще 10 таких телефонів. І не тільки об стіну. Знайомо? Зупиніться, це не привід нищити техніку : ) . Більше того – це навіть не привід нищити стосунки.
Половинка, яка ще нещодавно була такою прекрасною, розумною і талановитою, видається сіренькою з усіх боків. І добре, якщо тільки сіренькою.
«Напевне, це просто не моя людина», – починає підозрювати дівчина – Снігова королева, і починає придивлятися, чи не можна часом що підправити, зробити партнера хоч на четвертинку таким само пухнастим, яким він був на початку стосунків. Його звільнили з роботи? Знайдемо йому іншу. Він плете дурниці в колі друзів? Дамо почитати розумних книжок. Він страшенно ревнивий? Спробую йому пояснити, що в розмові з друзями нема нічого страшного… Але потім з’ясовується, що ревнощі вгамувати фактично неможливо, розумні книги ситуацію не рятують, а пропозиції повідсилати свої резюме на іншу роботу явно сприймаються якось неправильно. І дівчина – Снігова королева починає відчувати до партнера жаль – але від почуття любові не лишається й краплі. Про повагу і говорити нема чого.
«Напевне, мені не варто було так поспішати з вибором», – з сумом відзначає хлопець – Снігова королева, і починає сам себе ловити на тому, що його погляд все довше затримується на інших дівчатах. «Певно, вся справа в тому, що я просто ще не знайшов свою половинку», – шукає він собі виправдання. І намагається обмежити зустрічі з дівчиною, і навіть якщо до цього вже й заходила мова про одруження, він всеодно «задкує». Деякі окремі екземпляри можуть так задкувати аж до того часу, поки не впираються тиловою частиною в глуху стіну з купи років.

Весь цей час Снігових королев обох статей мучить сумління. Вони бачать старання ще нещодавно такої близької людини, але ніц не можуть з собою вдіяти. І хотіли б – та не знають як. В більшості випадків совість їх не просто їсть, а гризе величезними шматками. Адже до них так чудово ставляться, для них – хоч зірочку з неба, з коханого можна вити мотузки і заправляти в кеди – але їхнє серце вже десь дивиться хто зна куди. Якщо розум їм постійно товкмачить, що кращого партнера годі шукати, то серце постійно тягне геть з цих обридлих стосунків.
З Прометеями все йде точнісінько навпаки – їхній розум (а з ним – і подруги, родичі, знайомі і всі, хто тільки можна) їм влаштовує промивання мізків. «Навіщо тобі цей ідіот, не вартий навіть фаланги твого мізинчика лівої руки?» – запитує дівчину – Прометея власний здоровий глузд (точніше, те, що всі вважають здоровим глуздом в даному випадку). Зате серце впевнено товкмачить, що ні з ким іншим вона не буде настільки щасливою.
Деякі Снігові королеви таки вирішують залишитися – і свідомо обирають комфортне існування з людиною, яку не кохають.
Так само Прометеям вдається задушити «на пню» солов’їну пісню здорового глузду – і далі тільки час від часу відзначати, що партнер їх не цінує, не поважає, і не любить. Втім, деякі з них навіть на це вмудряються закривати очі.
Однак деяким таки щастить – життя тицяє їх носом в їхні помилки, і показує, що любов у цій всім знайомій ситуації була зовсім ні до чого. Більше того – що вона в цій ситуації була. Ще більше – що її можна знайти і повернути.
Час від часу Прометеї починають помічати: якщо не стриматися і гаркнути на Снігову королеву, вона починає дивитися захопленим поглядом. Біда в тому, що гаркання Прометеї свідомо намагаються уникати за будь-яку ціну – аби не злякати «свою пташку». Гнів на долю, життя і коханого вони намагаються виливати куди завгодно – на себе, дітей, друзів, собачку – аби тільки кохану істоту цим гнівом не потривожити. І це заважає їм розвинути думку далі – і побачити, що у всій цій катавасії була винна влада, яка раптом з’явилася в одного партнера над іншим, і котрою не вміли скористатися.
Просто пара з двох рівноправних закоханих в якийсь момент перетворилася на пару «король – васал», чи, якщо хочете, керівник-підлеглий. Хтось із них в якийсь момент став почувати себе більш невпевнено, ніж інший, став більше сумніватися в собі і в тому, що кохана людина його любить. І став докладати більше сили і здоров’я для того, щоб «завоювати кохання». А закінчується це все сумно для обох. Насправді баланс сили в будь-якій парі – доволі хистка штука, і варто йому трошки зміститися – і все, пиши пропало.
Але окремим улюбленцям долі випадає нагода зрозуміти – як це робиться. Якщо в одного з них не витримали нерви і він рве стосунки – там, нагорі, можуть подумати і дати шанс. І цей шанс тим більший, чим міцніший намір Прометеїв порвати стосунки і забути про крижаного партнера. Якщо це вдається – Снігова королева починає непокоїтися. Сумніватися. Докладати зусиль, щоб повернути стосунки. Крутитися з цими зусиллями, як білка в колесі – і непомітно танути… Так само непомітно, як непомітно починає крижаніти донедавна такий полум’яний партнер. Все починається спочатку – але тепер вже пара міняється ролями. Здавалося б, цього достатньо, щоб зробити висновки. Але ж ні! В найбільш талановитих пар виходить розгойдувати цей маятник роками.
А все тому, що, як кажуть вчені, почуття кохання біохімічно пов’язане з втратою почуття контролю. Тобто, як тільки ви починаєте вважати, що контролюєте ситуацію (точніше, кохану людину), кохання потихеньку змотує вудки – навіть в тому випадку, коли ви того не помічаєте…
Що з цим робити? Про це поговоримо трошки пізніше…