Від хорошого настрою майбутньої матусі залежить не тільки психічний стан майбутнього тата й кількість цілого посуду в домі, а й здоров’я вашого малюка.

Матусина депресія може доволі негативно позначитися на імунітеті вашої дитини, тож до свого настрою варто поставитися досить серйозно.
Вагітність – це час перетворення не тільки тіла, а й психологічної сфери жінки. Якщо майбутня мама відвідує курси для вагітних, її знайомлять з усіма психологічними нюансами вагітності та пологів, забезпечують підтримку. Але якщо мама залишається з вагітністю один на один, їй важливо знайти душевну опору самостійно. У такому випадку, неодмінно стануть в нагоді поради психологів на кожен триместр вагітності.

I триместр вагітності

Фізіологічні зміни провокують зміни в психіці. Жінка може відчувати відчуття «вторгнення» в її «Я». Якщо жінка звикла думати про майбутнє, її можуть почати мучити питання: а чи зможу я бути гідною матір’ю, чи зможу я (ми) забезпечити дитину і т.п. Для цього періоду властива байдужість до оточуючих, висока сприйнятливість, паніка, зосередженість на собі й дитині. Розповіді досвідчених мам-подруг то змушують мріяти, то вганяють в переживання. Можуть з’являтися конфлікти в сім’ї, серед друзів і на роботі, особливо з тими, у кого дітей поки що немає. Можливо, доведеться з’ясувати стосунки з батьком дитини у зв’язку з новиною. Пам’ятайте, що батьки не завжди готові прийняти це відразу.
Щоб не допустити негативного розвитку ситуації, психологи рекомендують:
• переключити свою увагу на нові захоплення: рукоділля для малюка і для дому, вивчення іноземної мови тощо;
• обрати будь-яке заняття, з тих, які вас ефективно налаштовують на гармонійний стан: йога для вагітних або просто медитація, аутотренінг;
• обов’язково дотримуватися здорового раціонального харчування, що зміцнює нервову систему, і режим сну, відпочинку;
• включити в графік допустиме фізичне навантаження: аквааеробіка, гімнастика або фітбол для вагітних;
• якщо зневіра, млявість, дратівливість, безсоння або постійна сонливість, безпричинне занепокоєння за своє здоров’я і здоров’я дитини тривають більше 2 тижнів, потрібна стороння підтримка – психолог або психотерапевт можуть допомогти.
Якщо негативний стан переходить в депресію, то це може дуже вплинути на формування нервової системи майбутньої дитини, на її майбутній розвиток.

II триместр вагітності

У II триместрі вагітності, в більшості своїй, жінки починають приймати свій новий стан, пробуджується більш повноцінна любов до дитини. Але для деяких особливо властивий страх підвищеної відповідальності. Трапляється, що жінка починає перебирати те, що вона могла робити ризикованого в перший час вагітності, до того, як дізналася про неї. Майбутня мама може ставати надмірно обережною і слухняною, слухаючи чужі думки і поради. В адекватній дозі турбота про себе цілком правильна. Майбутні мами намагаються більше дізнатися про пологи, запам’ятати важливі правила. Страх перед пологами і больовими відчуттями змушує ставити багато питань і шукати на них відповіді. В кінці триместру жінки зазвичай вже з гордістю сприймають своє становище, і їх оточення теж поступово втягується в вагітність.
Психологи вважають важливим у цьому триместрі:
• піти на курси з підготовки до пологів або знайти достовірну інформацію про пологи в літературі та інтернеті;
• спілкуватися з іншими вагітними або з мамами малюків;
• продовжувати дозволені лікарем фізичні заняття, особливо плавання в басейні, і дотримуватися раціонального харчування, режиму;
• відганяти від себе думки про довгий перебіг вагітності;
• не перевтомлюватися на роботі та в домашніх справах;
• не боятися декретної відпустки – жінка має на неї право не тільки за законом, а й за своєю природою;
• почати вибирати пологовий будинок і лікаря, з яким захочете народжувати;
• навчитися справлятися зі складнощами вагітності: набряки, печія і т.п. – для всього є рішення;
• продовжувати прикрашати своє життя прекрасним, творчістю;
• можна вести щоденник вагітності;
• зробити пам’ятну фотосесію під час вагітності.

III триместр вагітності

Майбутні мами в III триместрі вагітності повністю відчувають свою цілісність з дитиною. Може вживатися займенник «ми» замість «я». Дитина реагує на дотики, музику – мамі доводиться рахуватися з її реакцією. Але може посилюватися тривога, як і в I триместрі вагітності. Підвищується кількість питань про перебіг вагітності і розвитку дитини. Підточує майбутню маму і підвищена втома, страхи перед пологами.
У III триместрі психологи радять:
• запобігати перевантаження і навчитися боротися зі страхами – просіть про сторонню допомогу; якщо виникає занепокоєння – знайдіть повну інформацію;
• навчитися знеболюючим технікам і навчити свого майбутнього партнера: техніки дихання, масаж і т.п;
• проявляти свої творчі здібності – можливо, ви відкриєте в собі новий талант;
• дозволяти саме своїм бажанням збуватися: нехай вам куплять саме бажаний вами сорт яблук, наклеять саме ваші улюблені шпалери – дрібні капризи підуть на благо;
• думати, що ваші страхи про пологи – це не так суттєво, як те, що доводиться долати дитині під час народження; допоможіть дитині своїм спокоєм, впевненістю і любов’ю;
• не заглиблюватися у фінансові страхи: перші місяці вам гарантована хоча б мінімальна підтримка держави, здорова дитинка в перший час не так багато вимагає витрат, економно продумайте придбання товарів для дитини – це можуть бути б/в речі, речі знайомих діток і родичів, розгляньте особливо економні форми покупки і т.д.;
• не переставати доглядати за собою: манікюр, педикюр, стрижка, косметологічні процедури, хоч і з обмеженнями, але цілком припустимі, до того ж, добре впливають мами;
• не мучити себе питанням про те, чи зможете ви бути хорошою мамою – довіртеся вродженим інстинктам- звільніться від оков сумнівів, довіртеся своєму щастю.
За даними статистики, близько 15% майбутніх мам вагітність приносить депресивний, апатичний стан. Але можна докласти всіх зусиль, щоб не потрапити до цієї компанії. Будьте здоровими і щасливими!

Джерело: roditeli.ua

 

---

 

 Персоналізовані казки – як метод виховання дитини

 

Чи розповідали ви колись казки про себе іншим людям? Батькам, дружині (чоловікові), начальству, друзям?

Не поспішайте червоніти і хитати головою – насправді казки про реальну людину – досить потрібна річ. Звичайно, якщо казки – хорошої якості. Такі казки допоможуть вам… виховати власну дитину – набагато краще, ніж банальне читання моралей чи сварки.
При слові «казка» перша асоціація, яка виникає в кожної людини – це дитинство. Дійсно, дитинство і казка нерозривно пов’язані одне з одним. З найперших днів батьки, вкладаючи доньку чи сина спати, наспівують колискові і розповідають дитячі казки. Казка – найкращий засіб зацікавити маленьку людину, заспокоїти її, змусити замислитися, допомогти усвідомити навколишній світ і дослідити його. Казка розвиває фантазію і будить творчі здібності.
Пізнання світу і себе в цьому світі пов’язані для дитини з безліччю відкриттів, несподіваних пригод і знахідок. Саме казкові історії, в яких укладено життєвий досвід старших поколінь, допомагають дитині зрозуміти закони, за якими існує дійсність. Найчастіше дитина ставить такі питання, що дорослі просто відкривають рота – і не можуть правильно пояснити причини явищ, що відбуваються навколо, донести до дитини ідею про добро і зло, гарне і погане, справедливе і несправедливе. Тоді на допомогу приходять казки. Дитина стежить за подіями, що відбуваються в житті головних героїв казок, переживаючи казкові ситуації з живою участю і безпосередністю, на яку здатні лише діти. Мозаїка власної картини світу малюка складається значною мірою завдяки багатій мові казок і чаклунства казкових ситуацій. І тільки подорослішавши, він усвідомлює, який вплив на нього мали казки, почуті ним у дитинстві.
Саме тому казка знайшла широке застосування в психотерапії, і, до речі, не тільки дитячій. Психотерапевтичні казки широко застосовуються і для вирішення проблем, що виникають у дорослих людей. Існує навіть спеціальний термін – «казкотерапія». Різні фахівці по-різному трактують поняття казкотерапії: хтось має на увазі лікування казками, хтось – спосіб психологічної корекції особливостей характеру, або спосіб, що допомагає виявити проблему і вирішити її за допомогою казкових історій, що моделюють ситуації дійсності. Але всі сходяться в одному: основне завдання казкотерапії – об’єднання найефективніших психологічних прийомів і технік в рамках казкової форми. Цей метод досить новий, але дуже ефективний, і тому дуже популярний серед психологів.
Казкотерапія допомагає вирішити безліч проблем, пов’язаних з інтеграцією особистості в суспільство, виявленням і подальшим розвитком творчих здібностей, адаптацією в умовах перенесених психотравмуючих ситуацій. Також казкотерапія широко застосовується при навчанні і корекції небажаної поведінки дітей. Така корекція не передбачає авторитарності і психічного насильства в процесі виховання дитини з проблемами в поведінці. Казкотерапія абсолютно виключає будь-яку «добровільно-примусову» зміну негативної поведінки, натомість пропонує дитині широкий спектр альтернативних реакцій на ситуації, в яких вона звикла діяти певним чином.
Тобто, казка дає такій дитині зрозуміти, що існують і інші моделі поведінки, і в різних ситуаціях можна застосовувати ту чи іншу. Слухаючи казку, дитина приміряє ці моделі на себе, розширює арсенал поведінкових реакцій, стає більш адаптованою до навколишньої дійсності, більш гнучко діє в процесі взаємодії з іншими людьми.
Ще більшим дидактичним, виховним і психотерапевтичним ефектом володіють так звані персоналізовані казки. Такі казки відрізняються від звичайних своїм головним героєм: у персоналізованій казці в ролі головного героя виступає конкретна дитина. У персоналізовану казку можна перетворити будь-яку життєву ситуацію, а дійові особи, які оточують дитину-головного героя, будуть слухачеві разюче знайомі: бабусі, дідусі, мами і тата, сусідські хлопчаки, товариші по школі або в дитячому садку, улюблені домашні тварини. Головний герой персоналізованої казки оточений тими ж людьми, що оточують дитину в дійсності, живе в тому ж місті, де дитина, має такий же характер і звички. Зіштовхуючись з тими ж ситуаціями, в яких опиняється дитина в реальному житті, головний герой долає труднощі, перемагає страхи та невпевненість у собі, вирішує свої дитячі проблеми. Треба зауважити, що дітям бути головними героями страшенно подобається, і казки з собою в головній ролі вони можуть слухати нескінченно.
Однак такі казки потрібні не тільки для розваги: персоналізовані казки – разюче ефективний виховний інструмент. Про це інтуїтивно здогадуються всі батьки – всі мами і тата час від часу розповідають своїм дітям такі казки «власного виробництва». Персоналізована казка допомагає дитині зрозуміти себе, підказує, як діяти в тій чи іншій ситуації, вчить розуміти, що таке добре і погано. Нудні моралі ніколи не досягнуть такого ефекту, який можна отримати, розповівши дитині казку про неї саму. Дитячі проблеми іноді здаються дорослим людям занадто дрібними, смішними і незначними, але для дитини ці проблеми глобальні. Якщо дитина боїться темряви, посварилася з другом, переживає з приводу розлучення батьків, відчуває труднощі при взаємодії з зовнішнім світом, персоналізовані казки можуть стати чудовим помічником і батькам, і психологам при роботі з такою дитиною.

За матеріалами 4kids.com.ua